Вагiтнiсть i статевi iнфекцiї

Статеві інфекції є однією з частих причин невиношування вагітності. Саме тому необхідне попереднє, ще до настання вагітності ретельне медичне обстеження майбутніх батьків. При виявленні статевих інфекцій в період підготовки до вагітності їх необхідно вилікувати до зачаття.

Під час вагітності, за рахунок зниження захисних сил, організм жінки більш сприйнятливий до інфекцій. Нерідко ті статеві інфекції, з якими імунітет успішно справлявся до вагітності, у вагітної активізуються. Крім того, для статевих інфекцій характерним є поєднане ураження. Тобто, в мазках присутні одночасно кілька видів збудників статевих інфекцій. Так, генітальні мікоплазми виявляються разом з умовно (тобто, зазвичай, нешкідливою) флорою, грибком (Candida Albicans), трихомонадами, гонококами; хламідії - з гонококами, вірусом генітального герпесу, стрептококами групи В.

Якими ж ускладненнями вагітності загрожують статеві інфекції? Це можуть бути гестоз (токсикоз другої половини вагітності, що виявляється порушеннями роботи нирок, підвищеним артеріальним тиском, затримкою рідини в організмі, набряками, значним набором ваги), загроза переривання вагітності, багатоводдя, пієлонефрит вагітних, плацентарна недостатність, передчасне відшарування плаценти, внутрішньоутробні поразки плода та новонародженого, ускладнення в пологах.

У страждаючих хламідіозом жінок внутрішньоутробна загибель плода перевищує 5%. А у страждаючих безпліддям жінок хламiдiя виділяється в 50% випадків. Вірогідність зараження дитини до народження вірусом герпесу коливається в дуже широкому діапазоні (від 0.01 до 75%). Все залежить від виду вірусу, його активності, первинність зараження, особливостей імунітету вагітної жінки.

Проте, виявлення факту інфікування не тільки матері, але навіть плоду далеко не обов'язково означає розвиток вроджених вад або загрози переривання вагітності, а лише підвищує цей ризик. Можливо, захворювання навіть не виникне, залишаючись носiєм. Стан плода, наявність вад розвитку можна визначити методами пренатальної (внутрішньоутробної, допологової) діагностики. Для більш точного встановлення діагнозу іноді потрібно дослідження крові плода на інфекцію.

Найбільш часто причиною невиношування вагітності є:
* генітальні мікоплазми, уреаплазми (виявляються у 17-30% вагітних жінок),
* стрептококи групи В,
* хламідії (присутні у 7-8% вагітних),
* простий генітальний вірус II типу,
* цитомегаловірус (ЦМВ).
Всі ці інфекції можуть бути виявлені при лабораторному обстеженні вагітної жінки.

Яка симптоматика типова для статевих інфекцій? Багато з них протікають безсимптомно. Причому є дані, що у вагітних безсимптомний перебіг статевих інфекцій зустрічається в 2,5 рази частіше, ніж у невагітних. А приблизно третина здорових вагітних жінок є носіями збудників статевих інфекцій. Для вагітної взагалі типова дещо більша кількість вагінальних виділень, ніж зазвичай. Це нормально. Але якщо в області піхви з'являється хвороблива припухлість, виділення міняють колір (можуть стати жовтуватими або білими зернистими), міняють запах, сечовипускання супроводжуються болем, скоріше за все, це прояви інфекції.

Як проявлені, так і невиявлені клінічно статеві інфекції можуть бути причиною самовільних викиднів, передчасних пологів. Немає прямого зв'язку між клінічною виразністю захворювання у вагітної жінки і можливою шкодою для плоду. Шкода може бути, а може і не бути.

Як же з'ясувати наявність захворювання, якщо воно протікає безсимптомно?
1. Дослідити мазок (відокремлюване, зішкріб iз статевих шляхів) на наявність мікробів і грибкової інфекції. Причому, не просто виявлення грибка, а лише наявність міцелію і вегетуючi форми дріжджоподібних грибів говорить про активний процес, що вимагає медикаментозного лікування.
2. Досліджувати кров на наявність антитіл до збудників статевих інфекцій. Причому, просто наявність антитіл у крові свідчить тільки про те, що жінка або перенесла інфекцію раніше, або є носієм. А от якщо концентрація (титр) антитіл у крові наростає, це є ознакою активного процесу.

Потрібен індивідуальний підхід до лікування статевих інфекцій у вагітних.
1. Якщо є лише носійство, клінічні прояви відсутні, немає ніяких даних про страждання дитини, необхідно зміцнювати імунітет і не допускати переходу носійства або ремісії (стану поза загостренням) в гостру фазу захворювання.
2. Якщо захворювання в активній фазі, є непрямі або прямі ознаки ураження плода, потрібно комплексне лікування. Воно включає:

* Антибактеріальну (після 12-ти тижнів вагітності дуже обережно підібрану досвідченим фахівцем), або противірусну лікарську терапію.
* Антимікотичну (проти грибка) лікарську терапію.
* Десенсибілізуючу (протиалергічну) терапію.
* Загальнозміцнювальну терапію.
* Стимулятори імунітету вагітної рослинного походження.
* Нормалізацію функції печінки. * Профілактику і лікування ускладнень вагітності та пологів.
* Профілактику внутрішньоутробного інфікування плода, його гіпоксії та гіпотрофії внаслідок плацентарної недостатності.

Лікування статевих інфекцій проводиться як загальне, так і місцеве. Якщо iз статевих шляхів вагітної за 2 місяцi до пологів неодноразово виділяється вірус генітального герпесу, їй показаний кесарів розтин для профілактики зараження герпесом дитини в момент проходження по родових шляхах. Грамотно призначити лікування статевої інфекції вагітній жінці, мінімізуючи його шкідливий вплив на плід, може лише лікар.