Всi статтi роздiлу

Розвиток рухів кистей і пальців

На четвертому й п'ятому році у дитини помітним чином удосконалюється координація рухів, вона стає більш спритною, опановує складнi рухи (перекидання, стояння і стрибки на одній нозі, а потім і на двох ногах одночасно, приземляючись на напівзігнуті ноги, може ходити навшпиньках і на п'ятах, кидати м'яч однією рукою). Розвиток дрібних рухів кистей і пальців розширює можливості в конструюванні, малюванні, ліпленні, оволодінні досить складними побутовими навичками (застібання гудзиків, зав'язування шнурків, використання вилки і ножа при їжі). У цьому віці дитина вiдкрита для навчання гімнастики, ходьбі на лижах, освоєння їзди на велосипеді і самокаті, вона охоче танцює під музику, повторюючи досить складні рухи.

Одночасно з вдосконаленням рухів відбувається розвиток всіх психічних функцій. Перш за все, це інтенсивний розвиток мови. На четвертому-п'ятому році малюк стає «чомучкою», проявляє інтерес до звучання слів, навіть намагається виправляти неправильно говорячих однолітків, придумує нові слова за аналогією з уже відомими. Ніби досліджує світ слів таким же чином, як вивчав світ предметів на попередньому етапі розвитку. Словниковий запас до шести років зростає до трьох з половиною тисяч слів, в ньому з'являються абстрактні поняття і узагальнені категорії. У мові з'являються складносурядні та складнопідрядні речення, активно використовуються сполучники та прийменники, минуле і майбутнє часи дієслів. Мова починає відігравати основну роль у спілкуванні дитини з оточуючими, у розвитку мислення, стає засобом регуляції його поведінки.

Розвиток мови - найбільш очевидний показник психічного розвитку, тому саме вiн привертає найбільшу увагу батьків і педагогів. В той же час, багато з них виділяють лише недоліки звуковi, не звертаючи уваги на такі важливі характеристики мовного розвитку, як порушення складової структури слова, правильність сприйняття і відтворення звучання слова, пропуски і заміни звуків, здатність складати зв'язні пропозиції, вміння використовувати прийменники й відмінкові зміни слів у реченнях. Допомога логопеда потрібна і в цих випадках, і чим раніше і повноцінно вона буде надана, тим менше проблем виникне при підготовці до шкільного навчання і в процесі нього.

Важливі етапи розвитку в дошкільному віці проходить мислення. Якщо до чотирьох років пізнання навколишнього світу відбувалося у малюка через практичні дії з предметами (він повинен був обов'язково чіпати їх, маніпулювати ними), то на п'ятому році деякі завдання вже може вирішити в думці, спираючись на образ предмета і свої уявлення про його властивості (психологи називають це наочно-образним мисленням). Починає проявляти самостійний інтерес до властивостей предметів, відносин між ними, до явищ навколишнього світу, може довго спостерігати або розглядати, його сприйняття в дошкільному віці стає більш цілеспрямованим. Розвиток сприйняття тісно пов'язаний з розвитком мислення і мови, в результаті розширюється коло уявлень про навколишній світ, більш досконалим стає розуміння причинно-наслідкових зв'язків. Все це створює основу для розвитку узагальнених способів мислення. До кінця дошкільного віку створюються передумови для розвитку словесно-логічного мислення - здатності узагальнювати і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Розвиток наочно-образного мислення сприяє формуванню основних просторових уявлень, які в подальшому лягають в основу оволодіння елементарними рахунковими операціями, а потім і арифметичними поняттями. Завдяки розвитку просторового подання формується вміння співвідносити частини і ціле: дитина складає розрізні картинки, кубики, визначає праву і ліву сторони по відношенню до себе, а пізніше і щодо співрозмовника. У мові з'являються слова, що позначають просторові відносини: праворуч, ліворуч, близько, внизу, вгорі і т.д.

В розвитку просторових уявлень, поряд з розвитком мови, предметно-практичної та ігрової діяльності велике значення має навчання малюванню, ліпленню, конструюванню. В цих видах діяльності дошкільник освоює пропорції, форми, величини, цілісне уявлення про предмет і вміння виділяти його частини, визначені просторові взаємозв'язки предметів, долає труднощі, пов'язані з розвитком зорово-рухової координації і набуває навик в управлінні рухами своєї руки. Недостатня успішність у цих видах діяльності може бути пов'язана з дефіцитом навчального впливу дорослих, але може і відбивати недоліки нервової організації рухів або недорозвинення образних і просторових уявлень - і в тому, і в іншому випадку на ці особливості слід звернути увагу.

Важливу роль у психічному розвитку дошкільника грає пам'ять, значною мірою вона визначає всі психічні процеси, в тому числі і мислення. Якщо на попередньому етапі розумові процеси були наочно-дієвими, безпосередньо залежали від конкретної ситуації, то тепер дитина спирається на образи предметів, свої уявлення про них, оперує ними, відтворюючи їх у пам'яті. Можливості пам'яті в цьому віці колосальні: вона запам'ятовує практично все, з чим доводиться зустрічатися. Однак треба мати на увазі, що пам'ять дошкільника відрізняється від пам'яті дорослого - вона переважно мимовільна і емоційно-образна. Запам'ятовування відбувається легко і природно, фіксуючи цілісну картину світу і відчуття, яких зазнає малюк.

Дитина ще не може відрізнити важливе від другорядного, головним чинником запам'ятовування є інтерес дитини до предмету, емоційний відгук, який викликає подія. Ця особливість пам'яті іноді ставить у глухий кут батьків: «Якусь нісенітницю, яку тиждень тому на вулиці бачив, пам'ятає, а цифри запам'ятати не може!» Вони не розуміють, що мова йде про зовсім різні речі: «дурниця» у вигляді жука, риючого нірку, вразила уяву, а цифри їй поки що нецікаві і не дуже зрозумілі. Адже пам'ять включає в себе не тільки запам'ятовування, але й збереження і відтворення інформації, а вони залежать від того, наскільки запам'ятовується пов'язаний з колишнім досвід людини і співвіднесений з ним.

Довільна пам'ять - здатність щось цілеспрямовано запам'ятати чи вивчити - вдосконалюється дещо пізніше, вона неможлива без певного рівня розвитку цілеспрямованої поведінки, здатність і бажання докласти зусиль до запам'ятовування, використання певних прийомів, що дозволяють запам'ятати і відновити матеріал. Сприятливі умови для розвитку довільної пам'яті створює гарний рівень сформованості сприйняття, мовлення, мислення, а пам'ять, в свою чергу, сприяє розвитку всіх інших психічних функцій.

Емоції дошкільного віку стають більш спокійними, врівноваженими, бажання поступово приходять в згоду з уявленнями про допустиме і правильне. В той же час, вони залишаються керівною ланкою в управлінні поведінкою, тому дошкільнята, зазвичай, щирі, безпосередні, легко відволікаються. Розширюється спектр емоцій, більш виразними стають важливі для спільної діяльності та гри з однолітками співчуття і співпереживання. Спілкування з однолітками починає грати все більшу роль в житті, воно стає різноманітним, повноцінним, впливає на розвиток і самооцінку.

Поступово формується і вдосконалюється колективна рольова гра - потужний фактор розвитку всіх сторін психічної діяльності, практично незамінний ніякими спеціальними заняттями. В сюжетно-рольовiй грі з іншими дитина не тільки вдосконалює свою предметну діяльність, увагу, пам'ять, мова, але й освоює і відіграє змістовні й емоційні нюанси навколишнього життя, вчиться знаходити спільну мову з ровесниками, керувати своїми почуттями і поведінкою, підпорядковувати свої бажання загальному плану дій, розвиває уяву. До кінця дошкільного віку вона здатна в достатній мірі контролювати свою поведінку, оцінювати результат своєї діяльності, усвідомлювати свої переживання та емоційні стани і виражати їх словами.
 

Iншi статтi роздiлу:
Поведiка на третьому роцi життя
Раннє дитинство
Друге пiврiччя: самостійне пересування
Формування емоцiйних вiдносин
Розвиток у перiод новонародженостi