Особливостi новонародженого немовляти

Умовно вважають, що період новонародженостi триває перші 4 тижні, хоча зрозуміло, деякі його особливості розвиваються і далі, накладаючи певний відбиток на все подальше дитинство, а може і на все життя. Новонародженому немовлятi треба дихати, харчуватися, підтримувати постійну температуру тіла, налагодити біологічний захист, чергування сну і неспання і т. д. Як же природа підготувала його до переходу в нові умови життя?

Відразу після народження відбувається значна перебудова всього організму. У роботу включається безліч різних систем, органів, пристосувальних і захисних механізмів, регуляторів і рефлексів. Встановлюються легеневе дихання, позаутробний кровообіг, починає функціонувати шлунково-кишковий тракт, змінюється клітинний склад крові із заміною плодового (фетального) гемоглобіну еритроцитів на більш зрілий, який краще забезпечує зрiсші потреби організму малюка в кисні, виведенні вуглекислоти та доставки до органів і тканин різних поживних речовин. Включається власна терморегуляція, пристосувальні можливості якої дуже великі. Якщо, наприклад, немовля при народженні потрапляє в спеку, включаються терморегулятори, які рятують організм від перегрівання, а якщо в холод, то від переохолодження; у разі необхідності додається система імунітету.

Природа завбачлива. Тільки що народжена людина наділена величезним запасом міцності і легко пристосовується до будь-яких умов, в які б не потрапляла. У перші тижні життя найбільшу значимість набуває правильна організація режиму сну і неспання, гігієнічного догляду та вигодовування малюка. Щоб створити найкращі умови для його росту і розвитку, батькам необхідно знати особливості організму новонародженого, що включають поняття про доношену і недоношену (фізіологічно незрілу) дитину.

Головним критерієм доношеностi (або недоношеності) за сучасними уявленнями є тривалість внутрішньоутробного розвитку плода (раніше основним мірилом цього стану були дані про масу тіла дитини при народженні). Доношеним вважається немовля, що народилося при терміні вагітності не менше 38 тижнів.

Маса тіла доношених новонароджених коливається від 2500 до 4000 грам, складаючи в середньому 3300-3700 грам. У дівчаток вона при народженні на 200-300 грам менше, ніж у хлопчиків. Новонароджені з масою тіла 4000 грам і більше вважаються великими і відносяться до групи ризику у зв'язку з можливістю розвитку у них ускладнень при пологах і в післяпологовому періоді. Усі новонароджені в перші дні життя втрачають, в середньому, 200 - 300 грам своєї маси тіла. Це так званий фізіологічний спад маси, пов'язаний з втратою рідини та частини енергетичних запасів (зокрема, глюкози), до швидкого відновлення яких малюк ще не готовий. До 7-10-го дня життя ця втрата компенсується. На першому місяці життя прибавка маси тіла становить до 600 гр і більше. За даними деяких учених, годування дітей одразу після пологів здатне запобігти втраті ваги у перші дні життя.

Не менш важливим критерієм доношеностi новонародженого є довжина тіла при народженні. Вона коливається в межах 48-58 см, складаючи, в середньому, 52-53 см (у дівчаток, зазвичай, на 1-2 см менше, ніж у хлопчиків). Окружність голови і грудей становить, у середньому, 34-35 см (у дівчаток на 0,5-0,7 см менше).

Здоровий доношений новонароджений має гладку, еластичну шкіру рожевого кольору, покриту в багатьох місцях сирнистим, так званим, родовим мастилом. Потові залози шкіри, ще слабо розвинені при народженні, надалі оберігають дитину від перегрівання, сальні залози завдяки своєму секрету роблять шкіру еластичною, м'якою, бархатистою, оберігаючи її від висихання й утворення тріщин. Важливою властивістю шкіри і слизових оболонок новонародженого є здатність виділяти захисні протимікробні речовини, зокрема лізоцим. Більше їх виділяється, якщо шкіра чиста, коли її пори не закриті власними продуктами обміну та елементами зовнішнього середовища. Чиста і неушкоджена шкіра краще захищає малюка від багатьох хвороботворних мікробів.

Крик доношеного новонародженого голосний, м'язовий тонус хороший, рухи активні. У нього досить добре виражені основні фізіологічні рефлекси. Відразу після народження може не тільки смоктати (смоктальний рефлекс) і ковтати (ковтальний рефлекс), але і володіє цілим комплексом вроджених рухових рефлексів (хапальний, опорний, кроковий, плавальний, рефлекс повзання та іншими).

Температура тіла у різних дітей встановлюється в діапазоні від 35° з десятими до майже 37°, найчастіше в межах 36°. Протягом доби вона може дещо коливатися, що відповідає біоритмам життєдіяльності різних органів і систем організму. Так, вранці температура тіла трохи нижча, ніж до вечора. Однак у одного і того ж немовляти протягом доби вона не повинна, як правило, відхилятися на 0,5-0,7 градуса.

У доношеної дитини на голові є велике і мале джерельця - ділянки нещільного з'єднання кісток черепа, які в міру росту поступово закриваються кістковою тканиною.

У період новонародженостi чітко простежується становлення і вдосконалення органів почуттів немовляти, деякі з них в цей час розвинені вже цілком задовільно. Так, у доношеної дитини вже на першому тижні життя виявляється виражена функція смакового апарату. Вона по-різному реагує на смакові відчуття. Більш солодка їжа, як правило, викликає позитивні емоції: заспокоюється, облизує губи, легше ковтає і навіть виявляє звикання до солодкого. У той же час гірке, кисле або солоне (дається, наприклад, у вигляді ліків) викликає занепокоєння, крик, протест у вигляді відмови від смоктання і ковтання.

Нюх у новонародженого також розвинений в певній мірі з перших днів життя. При впливі на його слизові оболонки верхніх дихальних шляхів дратівливих газоподібних речовин дитина стає неспокійною. Вона може відмовлятися від грудей, якщо тi обробленi якимось ароматичним лікарським препаратом (наприклад, у випадку тріщин сосків і т. д.). Відносно добре розвинене почуття дотику. Новонароджений живо реагує на дотики до його шкірі і слизових оболонок, добре відчуває груди матері і будучи голодним, при щонайменшому дотику губами до неї, імітує смоктальні рухи.

3iр у немовляти до моменту народження обмежений сприйняттям порівняно яскравого світла, просторового сприйняття предметів у нього ще немає, а рухи очних яблук, як правило, не координовані, що може обумовлювати навіть деяку тимчасову фізіологічну «косоокість». Мигальний рефлекс на наближення предмета до ока не виражений. Інтенсивний розвиток зору відбувається на 2-му та наступних місяцях життя дитини. Слух у новонародженого малюка знижений, але на сильні звукові подразники він реагує з перших днів життя. Це простежується на його поведінкових реакцій (здригання, скорочення мімічної мускулатури, зміна частоти і глибини дихальних рухів).

Iз стерильних умов материнського тіла новонароджений потрапляє у світ, наповнений мікроорганізмами. Одні з них, подібно ацидофільнiй паличцi, яка забезпечує нормальне травлення, корисні і потрібні дитині, інші нейтральні, а треті шкідливі. Але здорове новонароджене немовля зовсім не беззахисне, як вважали раніше. У його організмі вже є більшість факторів імунобіологічного захисту, хоча вони ще легко ранимі, можуть пошкоджуватися і пригнічуватися при різних ускладненнях перебігу вагітності та пологів і при виникненні захворювань в післяпологовому періоді. Імунітет дитини тісно пов'язаний зі спадковістю, з вираженістю його у батьків, в першу чергу, у матері. Ось чому потрібна постійна турбота про здоров'я майбутньої матері, дбайливе його збереженні та зміцненні повсякденно.

Недоношеними називаються діти, що народилися раніше покладеного терміну (10-ти місячних місяців), тобто між 28-м і 38-м тижнями вагітності (отже, вони можуть бути недоношеними від 2-х до 12-ти тижнів). Маса тіла у них нижче 2500 грам, а довжина менше 45-ти см.

У зв'язку з недостатнім розвитком м'язової тканини і особливо відсутністю підшкірно-жирової клітковини недоношені діти схожі на зморщених старичків. Статура у них непропорційна: відносно велика голова складає понад 1/4 довжини тіла, руки тонкі й довгі, шия коротка, ноги тонкі, короткі. Пупок, в нормі займає середину живота, зміщений донизу. Вушні раковини м'які і щільно прилягають до голови. Нігті не доходять до кінчиків пальців, нігтьові пластинки дуже м'які. Шкіра тонка, глянцювата, як би просвічуює, темно-червоного кольору, зморшкувата. Все тіло покрите густим рясним тонким пушком. Статева щілина у дівчаток відкрита внаслідок недорозвинення великих статевих губ, які не замикаються. У хлопчиків яєчка не опущені в мошонку. Зіниці нерідко зятягнутi бiлiсуватою зрачковою оболонкою. Виразність зазначених ознак залежить від ступеня недоношеності.

Крім зовнішніх ознак недоношеності, характерні недорозвинення, незрілість внутрішніх органів і систем, особливо центральної нервової системи, органів дихання. Тому такі діти, як правило, мляві, сонливі, плачуть слабким голосом. Багато з них нездатні смоктати і навіть ковтати. Дихання у них часте, поверхневе, нерегулярне, з періодичними паузами. Частота дихальних рухів може варіювати від 35 до 80 за хвилину. Таке дихання не може забезпечити достатнє постачання організму киснем, у зв'язку з чим стан його ще більше посилюється.

Недоношена дитина не в змозі зберігати постійну температуру тіла, і вона коливається в залежності від умов навколишнього середовища: при низькій температурі повітря знижується до 35° і нижче. У той же час, її легко перегріти при підвищенні температури навколо (грілки, інкубатори та ін.) Втрата тепла недоношеним малюком посилюється тим, що чим менше розміри його тіла, тим більше відношення поверхні тіла до маси, і тому втрата тепла зростає. Через малу ємність шлунка і недостатнє виділення травних соків годування цих дітей пов'язано зі значними труднощами. Недоношені діти частіше хворіють, ніж доношені, захворювання у них протікають важче, гірше піддаються лікуванню.

Фізіологічні стани новонароджених, прикордонні з нормою. Нормальний розвиток немовляти має свої закономірності та особливості, про які необхідно пам'ятати в кожній родині. Його розвиток може відхилятися в ту або іншу сторону під впливом різних факторів і причин. У цих випадках розвиваються так звані прикордонні стани, тобто проміжні між абсолютною нормою і можливою патологією. В окремих випадках, при подальшому порушенні загального стану дитини, можливий перехід прикордонного стану в захворювання. Правильна орієнтація в основних закономірностях розвитку новонародженого допомагає батькам і лікарю своєчасно виявляти їх відхилення і приймати необхідні заходи.