|
Існує думка, що
у дітей, які виросли без собаки чи кота, рівень інтелекту нижчий, ніж у дітей, в сім’ях яких є тварини. Крім того, контакт із тваринами полегшує адаптацію дітей у суспільстві. Принаймні, так стверджують психологи. Мабуть, недаремно восьмирічний Малюк із відомого мультика про Карлсона мріяв про друга - клаповухе цуценя.
Дослідження, яке недавно провели вчені, вивчаючи зоологічні уподобання дітей, показало, що саме
собаку найбільше прагнуть бачити діти у ролі чотириногого друга. Далі йдуть папуга, кішка, хом'як, рибки, пацюк і мавпа. Входять до переліку й дикі тварини: лев і тигр, а також коні. При цьому, якщо дитинi погано, її більше ваблять кішки, собаки і рибки. Саме в такій послідовності. Хоча не виключено, що улюбленою твариною діти називали ту, яка живе в їхньому
будинку.
Скільки відомо випадків, коли людина була категорично проти будь-якої живності в домі, а потім буквально прикипала душею до крихітної волохатої чи пернатої грудочки, котра наповнювала домівку відчуттям спокою, тепла й постійності. Що вже говорити про дітей. Щороку тисячі з них переживають розлучення батьків, ростуть в атмосфері сімейних скандалів. І якщо немає можливості погладити кішку, поспілкуватися з собакою, повозитися з хом'яком, забувши на цей час про всі неприємності, відчуваючи домашній спокій і затишок, у дитини може розвинутися серйозний невроз, погіршитися стан здоров'я.
Недавнє опитування британських п'ятирічок показало, що домашні тварини - чи не найкращі їхні друзі. У семирічних дiтей, які вже краще можуть висловити свої думки, собака, як захисник, стоїть на другому місці після тата. З собакою, пояснюють вони, не так страшно залишатися в кімнаті, навіть якщо в будинку згасло світло. А кішка майже така ж ласкава, як мама, особливо коли дитина плаче або хворіє. Діти часто вважають тварин повноправними членами сім'ї і можуть спілкуватися з ними так само, як з мамою, татом, братом чи сестрою. Це, зокрема, підтверджує і відповідь на питання, до кого дитина звернулася б у разі виникнення проблем. Більшість юних англійців, не в останню чергу, називали домашніх вихованців.
Існують й інші плюси спілкування дітей і тваринок. Останні здатні найбезпосереднішим чином впливати на здоров'я маленького господаря. Існує думка, що шерсть тварин може викликати у дитини алергію. Однак, як вважають американськi педіатри, наявність вдома двох і більше кішок або собак, навпаки, знижує ризик виникнення алергії у дітей. З'ясувалося, що 77% дітей, які живуть в таких «зоологічних» сім'ях, виявляли надзвичайну стійкість до алергії. Як вважають медики, швидше за все, у цих випадках імунна система дитини активізується, що веде до придушення деяких видів алергічних реакцій.
Є дані, що діти, в яких є тварини, менше хворіють. Причому, найбільшу користь кішки й собаки приносять дитині віком від п'яти до восьми років. Вчені зробили аналіз зразків слини 138 дітей, щоб визначити рівень вмісту імуноглобуліну, відповідального за роботу імунної системи. Він дозволив зробити висновок про те, що присутність в домі кішки або собаки примушує організм маленької дитини активніше опиратися інфекціям. Єдине, що при цьому непокоїть медиків, це звичка дітей спати в одному ліжку з кошлатим улюбленцем.
Здатні тварини і лікувати. Відомі методики лікування ряду захворювань опорно-рухової системи, в основі яких лежить катання на конях. Існують спеціальні схеми лікування неврозів. Скажімо, дитині, яка страждає від заїкання, як один із проявів неврозу, значно легше ввійти в контакт з твариною, такою же маленькою, мовчазною та беззахисною, як вона сама, і почати з нею спілкуватися. Гіперактивний малюк заспокоюється, гладячи кішку, собаку чи хом'ячка, вчиться контролювати силу своїх рухів. При цьому, тварина стає ніби посередником і допомагає налагодити стосунки з дорослими та рештою навколишнього світу.
Iншi статтi роздiлу:
Тварини в житті дитини
Як навчити дитину поводитися з домашньою твариною
Алергiя на тварин
Домашнi тварини і бронхiальна астма
Психотерапiя з домашнiми тваринами |
