Зміна раціону після року

До року дитина, швидше за все, познайомилася вже практично з усіма видами продуктів. Після року видозміна раціону передбачає як звернення до нових продуктів, так і поступову зміну способу їх приготування і ступеня подрібнення.

Незважаючи на те, що малюк формально вже покинув ряди немовлят, відлучати від грудей, мабуть, ще зарано, тим більше в жарку пору року (остання обставина значно підвищує ризик підхопити кишкову інфекцію). Багато педіатрів вважають, що годувати грудьми варто приблизно до 20-24-х місяців. Адже смоктання грудей не тільки дає можливість отримати смачне молоко, але і дозволяє відчути материнське тепло і турботу, забезпечуючи психологічний комфорт. Не можна також забувати про те, що молоко і в цьому віці залишається надзвичайно корисним: воно містить спеціальні речовини, що стимулюють розвиток нервової системи, зокрема головного мозку, багато вітамінів, антитіла, що легко і повністю засвоюються.

Велике місце в харчуванні, як і раніше, займають молочні продукти. Вони є джерелом цінного кальцію, вітамінів групи В, а також постачальником білка і молочного жиру. Після року малюку можна пропонувати кефір (до 200 мл на добу), йогурт (200-300 мл). Краще не перевищувати рекомендовану кількість, так як молочнокислі продукти багаті кислими сполуками, що може перевантажувати як травну, так і видільну системи малюка. Краще, щоб йогурт був виготовлений спеціально для дитячого харчування. Якщо давати дорослі йогурти, треба стежити, щоб вони були не жирними (молочними, а не вершковими) і містили якомога менше сахарози, консервантів, ароматизаторів та інших штучних добавок.

Звичайно, краще віддати перевагу "живим" йогуртам, вони дозволяють підтримувати корисну кишкову флору. Такі йогурти мають обмежені терміни зберігання (звичайно не більше 2-х тижнів), і зберігати їх можна тільки в холодильнику при температурі 2-8°С. Якщо на упаковці вказано, що термін зберігання перевищує 1 місяць, значить, цей продукт пройшов термічну обробку і не містить живих молочнокислих культур.

Також актуальними залишаються молочні суміші - так звані "наступні формули", тобто ті, що призначені для харчування після 6-ти місяців. Чому ж навіть після року варто пропонувати їх дитині? Справа в тому, що дієтологи все більше сходяться на тому, щоб відкласти знайомство малюка з цільним коров'ячим молоком хоча б до 2-2,5 років, що пов'язано з високою частотою алергічних реакцій на білок коров'ячого молока.

Іншими важливими молочними продуктами є сир і творог. Добову дозу творогу можна після року збільшити до 70г на день. Деякі батьки вважають за краще давати його через день, але в дозі близько 140г. Творог можна давати в чистому вигляді, а можна приготувати з нього пудинг, запіканку, ближче до півтора років - сирники. Сир частіше використовується в тертому вигляді, як добавки до макаронних виробів. Але деякі малюки люблять погризти сир зубками. У цьому випадку даний продукт буде сприяти ще й становленню жувальних навичок.

Вершкове масло найчастіше використовується, як добавка до каш або намазаним на хліб. Рекомендована доза його становить близько 12г на день. Краще не піддавати вершкове масло тепловій обробці (тобто додавати вже в готові страви). Після року можна в невеликих кількостях використовувати нежирну сметану і вершки. Сметана найкращим чином підходить для заправки перших страв, вершки - для приготування соусів до других страв.

Фрукти і овочі теж повинні бути широко представлені. Після року можна потроху знайомити малюка з новими видами фруктів і ягід: полуницею, вишнею, черешнею, ківі, абрикосами, персиками, смородиною, агрусом, чорноплідною горобиною, обліпихою, малиною, ожиною, журавлиною, чорницею, брусницею і навіть цитрусовими. Зрозуміло, подібні знайомства повинні бути добре обдумані, а мамі доведеться уважно спостерігати за реакцією на кожен новий продукт.

Для дітей з алергічними реакціями краще не робити нових кроків без консультації алерголога або педіатра. Ягоди, що мають досить щільну шкірку, краще подрібнювати в пюре, а м'які соковиті плоди (абрикоси, персики, ківі) можна пропонувати часточками. Навіть якщо карапуз добре переносить екзотичні фрукти (цитрусові, ківі), не давайте їх багато: ці плоди містять досить рослинних кислот, що у великій кількості можуть дратувати ніжну слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Виноград підсилює процеси бродіння в кишечнику і перевантажує раціон вуглеводами. Разом з тим, він відносно бідний вітамінами. Ось чому дієтологи рекомендують почати його вживання в більш пізньому віці - ближче до трьох років.

Фрукти можна давати на завершення основних прийомів їжі, можна також додавати в кашу, змішувати з молочними продуктами. Рекомендована доза фруктів - близько 200-250г на день. До цієї кількості можна додати ще 100мл фруктового соку. Якщо до року слід було віддати перевагу проясненим сокам, то після року цілком можна давати соки і нектари з м'якоттю.

Овочеве меню можна збагатити буряком, ріпою, томатами, зеленим горошком, квасолею. Бобові слід давати в невеликих кількостях і тільки в добре провареному і ретельно подрібненому вигляді, тому що ці продукти багаті грубою клітковиною, яка викликає підвищене газоутворення в кишечнику, посилює перистальтику, що може привести до болів у животі і розрідженню стільця.

Овочі знаходять основне застосування в супах і гарнірах до м'ясних і рибних страв. Їх можна не тільки відварювати, а й гасити. В рiк вони даються у вигляді пюре, ближче до півтора років можна починати пропонувати малюкові м'які відварені або тушковані овочі шматочками.

Ближче до півтора років можна почати іноді пропонувати і городню зелень - кріп, петрушку, кінзу, черемшу, шпинат, салат, зелену цибулю. Дрібно нарізану зелень можна додавати в супи та другі страви перед подачею їх до столу.

Рослинні масла краще додавати у фінальній стадії приготування овочів, щоб якомога менше піддавати їх тепловій обробці, тому що в процесі нагрівання будь-яких жирів утворюються канцерогени, шкідливі для здоров'я не тільки грудничка, але навіть дорослої людини.

М'ясні продукти даються у вигляді парових котлет, тефтелів, фрикадельок, м'ясного суфле і пудингу в кількості 100г щодня. Ближче до середини другого року можна пропонувати тушковане м'ясо дрібними шматочками, але при цьому уважно стежити за тим, щоб малюк не вдавився. У харчуванні, як і раніше, використовуються багато сортів м'яса: яловичина, телятина, нежирна свинина, кролик, індичка, курка, а також субпродукти - печінка, язик, серце, мізки. М'ясо водоплавної птиці (качки, гуски) і баранина багаті тугоплавкими жирами, що ускладнює перетравлення і засвоєння цих сортів м'яса, тому їх можна давати лише час від часу.

Рибу слід пропонувати один - два рази на тиждень по 30-40г на прийом, як заміну м'ясним стравам. Можна приготувати рибні котлети (парові) або тефтелі, рибне філе. Яйця також мають велике значення в харчуванні дітей після року, тому що багаті цінними поживними речовинами - легкозасвоюваним білком, цінними амінокислотами, вітамінами A, D, Е, фосфоліпідами, мінеральними речовинами, мікро- та макроелементи. Білок яєць засвоюється практично повністю - на 96-97%, жири - приблизно на 95%.

Для харчування малюків використовуються тільки курячі та перепелині яйця. Яйця водоплавних птахів виключаються через високий ризик передачі небезпечних інфекцій. Перепелині яйця відрізняються від курячих не тільки більш високим вмістом білка (з великою кількістю незамінної амінокислоти - триптофану), але і більш високим вмістом жиру.

До 1,5 років пропонувати яйця слід тільки у звареному вигляді (круто) або у вигляді омлетів на молоці (вони також можуть містити різні овочі). У сирому вигляді (а крім того, "взм’ятку" і "в мішечок" яйця гірше перетравлюються, тому що містять не денатурований білок, а також небезпечні, з точки зору передачі інфекції. Крім того, яйця додаються до інших продуктів під час приготування різних страв (сирників, млинців).

Оскільки яйця - продукт з високими алергенними властивостями (перепелині яйця все-таки набагато менше алергенні, ніж курячі), їх не варто давати щодня, краще робити це 3 рази на тиждень або через день. Рекомендована доза яєць становить половину курячого яйця на день або ціле - через день. Для перепелиних яєць доза збільшується приблизно вдвічі.

Крупи широко використовуються у дитячому харчуванні. Особливо корисні для малюків вівсянка і гречка, можна також використовувати кукурудзяну, рисову, пшоняну та інші види круп. Однорічному малюку буде простіше жувати і ковтати, якщо каша матиме однорідну консистенцію, тому ще часто використовуються розчинні (інстантнi) каші. Ближче до півтора років можна давати добре розварені крупи без додаткового подрібнення.

Час від часу можна використовувати в харчуванні макаронні вироби. Їх можна дати у вигляді гарніру або заправити суп. Втім, зловживати ними не слід, оскільки вони багаті легкозасвоюваними вуглеводами. Рекомендується пропонувати їх малюкові один - два рази на тиждень.

Хліб також використовують у харчуванні дитини цього віку. До 1,5 років краще пропонувати тільки білий хліб: він легше перетравлюється. Загальна кількість хліба в день не повинна перевищувати 100мг. Починаючи з 1,5 років можна включати в раціон трохи житнього хліба (до 50г на добу). Дітям до 1,5 років житній хліб не пропонують, оскільки кисле тісто, з якого він приготований, викликає бродіння в кишечнику.

Пиття може бути представлено чистою водою (краще не кип'яченою, а бутильованою для дитячого харчування), молочними продуктами, фруктовими та овочевими соками, компотами (бажано, щоб вони були зварені взагалі без будь-якого підсолоджувача або з додаванням невеликої кількості фруктози), слабо завареним чаєм, трав'яними відварами (ромашка, фенхель, м'ята).

Газовані напої (навіть мінеральну воду) до 3-х років давати не рекомендується, так як міститься в цих напоях вуглекислий газ, що подразнює слизову шлунково-кишкового тракту. Кількість споживаної рідини нехай регулює сам малюк. Вона буде, безумовно, залежатиме від раціону харчування, пори року, температури і рухової активності.

Кухонна сіль використовується у невеликих кількостях - близько 0,5-1 г на день.

Солодощі. Можна додавати потроху цукру, щоб підсолодити деякі, особливо не улюблені малюком, продукти. Краще віддати перевагу фруктозi: вона повільніше і рівномірніше всмоктується і засвоюється організмом (що майже виключає різкі перепади рівня глюкози в крові), для проникнення в клітини організму не вимагає інсуліну (тобто не створює перевантажень у роботі підшлункової залози), менше порушує кислотно-лужний баланс ротової порожнини (а значить, менше сприяє розвитку карієсу). Крім того, правильно виготовлена, вона майже в 1,7 рази солодша за сахарозу, що дозволяє вживати її у невеликих кількостях.

Для додання смаку кашам і творогу можна використовувати свіжі фрукти і ягоди, а також сухофрукти. Крім того, зрідка можна побалувати солодощами (в ідеалі вони теж можуть бути виготовлені на фруктозі (такі продукти знаходяться на полицях магазинів з лікувальним харчуванням) - пастилою, зефіром, повидлом, джемом і, звичайно ж, медом (за умови, що малюк його переносить). Загальна доза цукрів у день складає 30-40г для дітей 1-1,5 років. Виноград підсилює процеси бродіння, тому його рекомендують давати не раніше трьох років.