Педагогічний прикорм

Педагогічне введення прикорму для дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, відрізняється від педіатричного для тих, що перебувають на штучному вигодовуванні. Дитині дається їжа із загального столу, та, яку їсть мама, маленькими шматочками, не з метою нагодувати, а щоб познайомити з дорослою їжею.

Саме визначення "прикорм" несе в собі великий зміст. Основним харчуванням залишається грудне молоко, а все інше - це додаток до основного, другорядний, додатковий, що майже не має харчової цінності в період знайомства. Починати прикорм потрібно, коли дитина «сигналить» мамі про свою готовність. Сидячи на колінах у мами, вона вимагає їжу з її тарілки. Малюку вже не досить доторкнутися самої тарілку або пограти з ложкою. Це відбувається ближче до 6-ти місяців життя. У нього є стійкий харчової інтерес, цікаво те, що їсть мама, готовий з цим познайомитися. При цьому, продовжує насичуватися з маминих грудей, а знайомитися з їжею - з маминої тарілки.

У свідомості малюка ці два процеси ніяк не пов'язані. Йому цікава їжа з точки зору знайомства і наслідування діям дорослих, а не тому, що він голодний! Малюк продовжує пити мамине молоко, і кількість прикладань до грудей не знижується менше 12-ти за добу. Ця кількість необхідна для підтримки стабільної лактації. Основні годування грудьми, необхідні для насичення і зростання, завжди перед сном, після сну і вночі, а вдень коротенькі прикладання для заспокоєння і психологічного комфорту.

Відомо, що знайомство з тими продуктами, які їдять мама і вся родина, починається ще задовго до появи немовляти на світ. Через пуповину внутрішньоутробний плід одержує перші «знання» про раціон його родини. Разом з усіма необхідними речовинами для життєдіяльності він отримує ферменти та інформаційну базу про те, що їла сьогодні його мама.

Через півроку після народження, проявляючи інтерес до вмісту маминої тарілки, маля вимагає мовою жестів, щоб йому дали саме це. Якщо дати маленький шматочок зі своєї тарілки розміром з рисове зернятко, а потім дати запити з грудей, то зі своїм молоком мама передасть йому ферментативну інформацію про те, як потрібно засвоїти і переварити ту їжу, яку їла вона сама. Триває знайомство з уже знайомим. Тим самим спрощуються завдання, пов'язані з засвоєнням і переварюванням їжі, знижується ризик виникнення алергії.

Вживаючи слово «шматочок», маємо на увазі шматочок у прямому сенсі цього слова. Починаючи прикорм з шматочків, вирішуємо відразу кілька завдань, дуже важливих для зростаючого малюка. По-перше, навички жування і ковтання здобуваються тільки на практиці в певний для організму час. Наявність або відсутність зубів не має ніякого відношення до прикорму. Вчитися жувати і ковтати дитина готова після зникнення рефлексу виштовхування, тобто вже після 6-ти місяців. Для цього потрібна тверда їжа у вигляді маленьких шматочків з тарілки мами. По-друге, це прийнятно для шлунка, не готового до великих навантажень після молока, засвоюваного в кишечнику, а не в шлунку.

Їжа, яка йде у вигляді твердого шматочка, має маленьку площу зіткнення зі слизовою. Після зіткнення зі стінкою шлунка і передачі інформації шматочок далі йде через шлунок транзитом. Якщо в період знайомства використовується пюре, воно обволікає стінки слизової, створюючи додаткове навантаження на шлунково-кишковий тракт. В-третє, білкова і крохмалиста їжа починає потроху засвоюватися після 9-ти місяців. Клітковина варена засвоюється частково після року, а сира - після 4-х років. Це можна побачити на виході в горщику малюка. Морква, капуста, яблуко виходять в тому ж вигляді, в якому і потрапляють у шлунок.

Правила мікродоз. Мікродоза (шматочок) для м'якої їжі - це приблизно стільки, скільки поміщається в мами між подушечками великого і вказівного пальців, якщо вона їх стисне, або на кінчику чайної ложки. Для рідких продуктів - один ковток, наливається в маленьку чашку на денце.

* Малюк може за раз спробувати те, що їсть мама і до чого вона проявляє інтерес в кількості до трьох мікродоз.
* У руку даються тільки тверді шматки, від яких він сам багато не зї'сть (тверде яблуко, морква, качан, сушка та інше).
* Мікродози даються протягом 3-4-х тижнів. За цей час малюк вже може перезнайомитися з багатьма продуктами, що вживаються в його родині, і навчитися пити з чашки.
* Прикорм ніколи не заміщає прикладання до грудей! Немовля може знайомитися з новою їжею до, після і під час грудних годувань. Часто діти запивають шматочки маминим молоком.
* Поступово кількість їжі збільшують, дозволяючи з'їсти більше.
* Мамі необхідно зберегти у малюка інтерес до їжі, бажання пробувати. У віці від півроку до півтора років треба познайомитися з усіма продуктами, які їдять в родині. Щоб зберегти бажання пробувати, мама повинна до 8-11-ти місяців обмежувати харчовий інтерес: якщо дитина з'їла 3-4 чайних ложки одного продукту і просить ще, їй треба давати щось інше.
* Дитина повинна вчитися працювати столовими приборами. До 8-11-ти місяців це ложки (їх повинно бути багато, тому що вони весь час падають). Своя тарілка з'являється, коли малюк починає їсти окремо, зазвичай, після 8-11-ти місяців. До цього віку можна їсти, сидячи у мами на руках і з її тарілки.
* Якщо дитина втомилася їсти, втратила інтерес, необхідно забрати її з-за столу.