Зараз більшість батьків добре знають, коли дитина повинна почати тримати голівку, перевертатися, сидіти, повзати і ходити. Але що стоїть за цими нормами? Які психічні механізми запускають або гальмують розвиток,
який напряму залежить від очікувань, страхів і
батьківських установок у вихованні. Якщо активність малюка не радує маму і тата, а, навпаки, лякає, дратує або залишає їх байдужими, то інтерес початківця дослідника поступово згортається. Навички, що не одержують батьківського схвалення, (зокрема, повзання) придушуються і за непотрібністю відсіваються.
Повзати корисно! Припустимо, сім'я живе на першому поверсі, в квартирі з холодною підлогою. Щоб малюк не застудився, йому не дозволяють лежати на підлозі. Мама дуже радіє, що в період неспання
вiн перебуває або на руках, в чистому і теплому ліжечку або в манежі. Але і в ліжечку, і в манежі малюк може дотягнутися до будь-якого предмета, просто повертаючись на животі навколо себе. У нього немає необхідності повзти до чогось.
Як тільки малюк підросте і зміцніє, навчиться вставати біля бортика ліжечка або манежу і ходити вздовж нього. А трохи пізніше буде гордо крокувати по квартирі з
дорослим за ручку і, таким чином, взагалі мине фазу повзання. Але саме повзаючи, малюк вивчає самого себе і експериментально встановлює межі своїх можливостей. Це вміння, перш за, все необхідне для формування важливих якостей особистості, таких як:
* цілеспрямованість - тобто оформлення власних бажань і намірів: "чого я хочу?";
* доцільність - спiвставлення бажання досягнення мети з реальними можливостями "що я можу?";
* самостійність в досягненні мети, тобто дії з опорою на реальні можливості: "я роблю сам".
Крокуючи вздовж бортика манежу, малюк не переслідує досягнення якоїсь конкретної мети. Справді, іграшки лежать поруч в манежі, а ті, що далеко, все одно доступні лише за допомогою дорослого. Для формування гармонійної особистості дуже важливо, щоб дитина вдосталь наповзалась. Але іноді в силу деяких причин рухи можуть бути обмежені, і батьки повинні звернути на це увагу.
* Гальмувати розвиток навичок повзання може рахіт. Викликана їм м'язова слабкість робить процес повзання неприємним і навіть болючим. Якщо малюк "лінується", то варто проконсультуватися з лікарем з приводу рахіту.
* Підвищений і знижений м'язовий тонус теж може відтягувати фазу повзання. Консультація невролога і курс оздоровчого масажу допоможуть батькам розібратися і з цією проблемою.
* Якщо дитина дуже велика, це теж створює передумови для гальмування рухової активності. Найчастіше це відбувається з тими дітьми, які перебувають на штучному вигодовуванні (великі природознавці, зазвичай, починають повзати вчасно). Варто звернути увагу на харчування і допомогти зміцнити м'язовий апарат за допомогою масажу та гімнастики.
* Бідність емоційних контактів дорослих з дитиною, формальне звернення з ним гальмують розвиток дослідницького інтересу. Такі діти часто самі не виявляють великого бажання рухатися. Зламати ситуацію можна без особливих зусиль, якщо батьки опустяться на підлогу і якийсь час поповзають разом, як би заражаючи її своєю активністю.
* Брак знань у батьків про етапи психічного розвитку іноді призводить до того, що вони просто не створюють необхідних умов для нових досягнень малюка.
Практикум. Як же організовувати умови для того, щоб навчитися повзати? Здорові діти починають самостійно пересуватися у віці від 4-х до 8-ми місяців. Не має великого значення в 4 або в 7 місяців поповз малюк, але важливо, щоб до початку стійкої ходьби він проповзав не менше 3-х місяців. За цей час якраз встигнуть сформуватися необхідні функціональні зв'язки між відділами головного мозку для розвитку цілеспрямованості і самостійності. Повзання - найкраща зарядка в цьому віці. Вона зміцнює м'язовий апарат, поліпшує координацію, підвищує стійкість нервової системи.
Більшість психоневрологів рекомендують з 4-х місяців спускати малюка на підлогу. Тобто більшу частину періоду неспання дитина має проводити на підлозі. Якщо підлога холодна або слизька (наприклад, лінолеум
чи ламінат), краще викладати малюка на пенопленовий (туристичний) килимок. Легкий домашній одяг, що не утрудняє вільних рухів, - кращий варіант. Якщо заважають рухатися підгузники, а в будинку тепло, їх можна на якийсь час зняти.
Розкладіть на різній відстані іграшки (предмети). Їх не повинно бути занадто мало або занадто багато, щоб не втратився інтерес до них. Зазвичай, 3-5 предметів цілком достатньо. Частину іграшок дитина може дістати, повертаючись навколо своєї осі, а частину - тільки при русі вперед. Іноді дорослий як би пiдманює iграшкою, що лежить на віддалі. Обстановка при цьому повинна бути доброзичливою. Спочатку малюк буде тягнутися за іграшкою, обертатися на животі навколо себе і експериментувати з переворотами з живота на спину і назад. Потім він починає розгойдуватися, стоячи на колінах, прицілюючись до якогось предмету, і іноді йому вдається "пірнути" вперед.
Наступним етапом освоєння є повзання. І, нарешті, після декількох місяців вправ малюк освоює довільне вміння повзати в потрібному йому напрямку. На етапі самостійного активного повзання батькам знадобиться стежити за чистотою підлоги і прибирати всі небезпечні і небажані об'єкти. Ну і, звичайно, коли батьки радіють новим видам рухової активності, що з'являтимуться, це допомагає підростаючому малюку вчитися любити своє тіло, керувати ним, відчувати себе гарним, сильним і здоровим.
