Особливостi розвитку дошкiльникiв
Оцінюючи особливості розвитку дошкільників, фахівці спираються на терміни становлення досліджуваних функцій при нормальному розвитку і визначають перелік знань і вмінь, якими дитина приблизно повинна оволодіти. Як орієнтовні, можна навести діагностичні показники, що найбільш часто застосовуються при оцінці розвитку дітей з 3-х до
7-ми років.
Так, до чотирьох років малюк активно використовує мову, вживаючи розгорнуті пропозиції, використовуючи множину, може узгодити слова за родами, відмінками і числами, має цілком конкретні уявлення про напрямки вперед-назад, вгору-вниз, знає основні кольори, включаючи чорний і білий.
Задає багато питань, слухає довгі казки та оповідання. Виконує завдання, пов'язані з конструктивною діяльністю, шляхом цілеспрямованих проб або зорового співвіднесення: може розбирати і складати матрьошку, вкладати площинні та об'ємні фігури у відповідні їм по формі прорізи, складати картинки, розрізані на три-чотири частини, конструювати з кубиків за зразком.
До п'яти років діти правильно використовують складні речення, розуміють умовні речення зі словом «якщо», використовують прийменники «біля», «у», «в», «на», «під», «над», розуміють прийменники «ззаду», «між», «поруч», але в мові їх практично не використовують. П'ятирічна дитина може описати предмет за його ознаками і, навпаки, дізнатися про предмет, коли описані його ознаки, охоче відгадує загадки, може описати зображене на картинці або передати зміст подій, зображених на 2-3 картинках, послідовно пов'язаних між собою, знайти відсутні деталі на картинці. З конструктивними пробами вона справляється вже шляхом тільки зорового співвіднесення, може скласти прості геометричні форми (трикутник, квадрат) з паличок за словесною інструкціею, скласти за зразком і шляхом підбору розрізні картинки з п'яти-шести частин. Досить розвинені бувають і графічні навички: дитина вже здатна зобразити якийсь предмет, проводити прямі горизонтальні і вертикальні лінії, зобразити предмет круглої форми, більш диференційованим стає малюнок людини, у нього «з'являються» кисті рук з п'ятьма пальцями, вуха, плечі. Більшість п'ятирічок володіють порядковим рахунком до десяти, рахунковими операціями в межах п'яти, знають майже всі літери.
До шести років мова практично сформована. Діти розуміють причинно-наслідкові зв'язки, охоче розповідають про події з власного досвіду, правильно вживаючи часові форми дієслів, цікавляться значенням абстрактних понять і використовують їх. Вони добре і охоче конструюють, виконуючи побудови за задумом, за зразком; можуть звіряти свої споруди із зразком і відзначати відмінності, складають розрізні картинки. Удосконалюється і образотворча діяльність: шестирічки можуть намалювати за завданням певний предмет,
малюють будинки, людей, дерева, тварин, у хлопчиків часто переважає військова тематика, у дівчаток улюбленою темою стають принцеси та красуні. Свої малюнки діти розфарбовують, адекватно підбираючи кольори.
Інтелектуальний розвиток шестирічок характеризується формуванням понятійного мислення і причинно-наслідкових зв'язків. Вони можуть порівняти поняття, спираючись спочатку на несуттєві, а потім і на головні ознаки, класифікувати предмети за родовим принципом, виділити з групи предметів невідповідний, пояснюючи своє рішення, розкласти в певній послідовності серії картинок з простим сюжетом і передати його зміст; зрозуміти і інтерпретувати прихований зміст простих оповідань і метафор («золота голова», «золоті руки» і т.д.). У них з'являється підвищений інтерес до читання, більшість дітей у цьому віці читає прості слова і короткі речення, деякі читають досить побіжно. Рахунок і лічильні операції здійснюються ними в межах 10. Вони можуть порахувати від заданого числа до заданого (наприклад, від 3 до 9), порівняти два числа, розв'язати просту арифметичну задачу, виділивши її математичний зміст.
При оцінці розвитку предшкольного віку важливою характеристикою є поведінка: вміння підкорятися правилам поведінки, виконувати вимоги дорослого, розподіляти і утримувати увагу в рамках виконуваного завдання. Ці якості, а також працездатність, бажання досягти гарного результату, здатність контролювати і оцінювати свої дії є запорукою благополучного шкільного навчання. Хтось, можливо, заперечить: «Всі діти розвиваються по-різному, їх не можна порівнювати, як неможливо порівнювати апельсин і яблуко». А хтось додасть: «І взагалі, якщо нас хвилює успішність
у навчанні, то при чому тут всі ці складності: предметна діяльність, рольова гра?» Справді, всі діти різні, у кожного свій темп розвитку, свої індивідуальні нахили і здібності. Але мова йде саме про загальні закономірності розвитку, яким підкоряється психіка будь-якої дитини. І її якості, що виникають на певних вікових етапах, - ті цеглинки, з яких складається фундамент успішного навчання в школі. Просто уважно спостерігайте за повсякденним життям: як рухається, як спілкується, як грає, фантазує, малює, розповідає - багато чого можна помітити і проаналізувати.
На практиці зустрічаються дві крайності: одні батьки схильні пояснювати всі особливості розвитку та поведінки своїх дiтей характером, шустрiстю, лінню, тобто всіляко уникати позначення наявних проблем, інші - болісно переживати найменші невідповідності в досягненнях дитини «нормам», багато разів перевіряти та уточнювати, що вона може і не може, підганяти, дорікати в неспроможності, фіксуючи, таким чином, на власній неуспішності і програмуючи її подальший розвиток. І в тому, і в іншому випадку дитина не отримує необхідної допомоги, а виявляється заручником батьківського самолюбства. Розуміючи і поважаючи почуття батьків, хочеться направити їх зусилля в конструктивне русло: якщо ви відзначили невідповідність між можливостями дитини і описаними вище нормативними показниками, зверніться до фахівців - тільки комплексний аналіз недоліків розвитку, їх причин та наслідків може бути основою для повноцінної корекційної допомоги.