Дитяча та підліткова повнота

Дитяча та підліткова повнота стає сьогодні світовою проблемою. Як не виростити дитину повною і що робити, якщо зайва вага вже є? Пухкий малюк з гарним апетитом - стандартний образ здорової дитини. Хлопчик-богатир - гордість мами, дівчинка-булочка - улюблениця бабусі. Але час іде, і богатир перетворюється на незграбного тюхтія-підлітка, соромиться своєї зовнішності, тому що він часто стає об'єктом насмішок в школі. А внучка-булочка плаче в подушку і з заздрістю слухає любовні історії худих подружок - самій їй розповідати нічого.

Справа навіть не в тому, що бути товстим - немодно і негарно, що повного підлітка будуть дражнити і він не буде користуватися популярністю серед ровесників. Надлишкова маса - реальна загроза для здоров'я. У товстих підлітків можуть розвинутися цукровий діабет 2-го типу, гіпертонія і ранній атеросклероз.

Що в тарілці? Якщо дитина товста, це напевно гормональне. Так, гормональні порушення і генетична схильність можуть бути причиною повноти. Але 95% випадків дитячого ожиріння - результат звичайнісінької батьківської недбалості. Перша причина - це, звичайно ж, система харчування, прийнята в сім'ї. Поки дитина маленька, саме час привчити її до здорової їжі. Але дотримуватися правил раціонального харчування треба й самим дорослим.

У багатьох сім'ях дитячий раціон, так само як і дорослий, перекошений у бік жирів і простих вуглеводів. Врахуйте також, що дитяча їжа - більш жирна і солодка. Жирність дитячих крекерів - близько 10% (для порівняння, звичайний хліб містить всього 1-2% жиру), чіпсів - одного з улюблених дитячих ласощів - до 30%. Молочні напої для дітей у 2 рази жирнішi звичайного молока і з більш високим вмістом цукру. Частка ласощів в раціоні дітей зростає. У пориві любові (або загладжуючи нескінченне почуття провини) батьки готові балувати їх здобною випічкою, пончиками, батончиками.

Інтерес до їжі підігріває реклама. Виробники продуктів харчування змушені сьогодні продавати свій товар поколінню ситих. Вони не шкодують коштів на креативну рекламу. А діти на рекламу «клюють» беззастережно. Саме на них все частіше і орієнтуються рекламодавці: дитина попросить, а дорослий не відмовить.

Другим, після харчування, джерелом зайвої ваги у дітей є ігри. Донедавна вони виконували прямо протилежну функцію - захищали від зайвих кілограмів, тому що «забирали» на себе багато енергії. Проте зараз ситуація змінилася. Починай гру! Саме з цієї фрази, висвітиться на моніторі, починається сьогодні переважна більшість дитячих ігор.

Комп'ютерна приставка замість «вiйнушки», мильні серіали замість «класиків». Не відходячи від комп'ютера, можна займатися східними єдиноборствами, гуляти по місту, грати в баскетбол і футбол. Де стоїть комп'ютер? На столі. А ще на ньому стоїть тарілка з горішками, печивом або цукерками - хто що більше любить. В результаті з'їдається левова доза солодких і жирних ласощів.

Жор по вихідним. Дослідження показують, що у вихідні ми з'їдаємо їжі на 20-30% більше. Як це пов'язано з дитячим ожирінням? Будні дітей розписані мало не по хвилинах: школа, музика, ще щось. «Нехай хоч в неділю дитина відпочине», - думаємо ми. І вихідні перетворюються на свято живота з чіпсами, горішками і хімічними солодкими напоями.

Третє джерело зайвої ваги у дітей - соціальні стереотипи. Усіх цих «так прийнято» і «так потрібно» важко позбутися. І часом, вимовляючи менторським тоном ці повчальні фрази, ми не замислюємося про наслідки. «Вихована людина доїсть все до останньої крихти» - цей згубний стереотип збільшує ймовірність ожиріння на 25%. А яка підліткова компанія буде вести розмову без чіпсів, горішків або сухариків? Як не «гальмувати», якщо під рукою немає шоколадного батончика? Яка молодіжна тусовка обійдеться без коли? Так на зміну одним стереотипам приходять інші, ніяк не найкращі.

Перекусим чи пообідаємо? Швидше за все, перше. Адже не тільки ми, дорослі, дуже зайняті, але й наші діти. Зі школи - на музику, потім на малювання. А по вівторках і четвергах - до репетитора. Зовсім немає часу поїсти, доводиться перекушувати по дорозі. У результаті ми отримуємо покоління, яке з дитинства звикло їсти на ходу, причому їжу надлишково жирну.

Практично всі батьки, починаючи боротися за вагу дитини, наступають на одні й ті ж граблі. Ім'я цих «грабель» - відкритий примус до схуднення. «Подивися, який ти повний!», «Скільки ж ти їси!» - ці фрази сприймаються як глузування. В результаті діти всіляко «йдуть» від харчового контролю, наїдаються фастфудом і чіпсами на стороні. І одного разу категорично відмовляються худнути і не бажають нічого про це слухати. Починаються сімейні конфлікти, сварки, а найсумніше - бурхливе наростання ваги.

Що ж робити? Тут допоможе 5 рятівних принципiв.
Добровільність. Дитина повинна з доброї волі погоджуватися на всі дії. Це можливо, тільки якщо ваші кроки не носять насильницького характеру, не заподіюють незручностей, а, навпаки, комфортні і відразу покращують якість життя. Наприклад, легка їжа не залишає відчуття тяжкості і не заважає іграм і спокійного сну.

Доброзичливість. Ні в якому разі не лайте дітей за повноту. Вони в ній не винні. Розмовляючи про проблему, будьте максимально конструктивні. Нехай дитина повірить, що ситуацію можна виправити, і ви в цьому допоможете.

Дозволеність. Відмовтеся від суворих заборон у харчуванні та насильства у фізкультурі. Не потрібно демонстративно викидати шоколадки у відро для сміття і примушувати дитину йти пішки по сходах. Подібні дії при удаваній їх логічності насправді ведуть до прямо протилежного результату. Заборона породжує прагнення отримати своє будь-яким чином.

Тривалість. Схуднення - не той випадок, коли можна обмежитися короткочасною кампанією. Як тільки ви послабите зусилля, вага знову поповзе вгору. Ваша мета не тільки і не стільки «прибрати» зайві кілограми, скільки прищепити дитині звички правильного харчування та здорового способу життя.

Достатність (помірність). Якщо, незважаючи на всі зусилля, схуднути дитині не вдається, не турбуйтеся. Помірне обмеження жирів, заохочення рухливих ігор приведуть до того, що вага стабілізується, а ріст і розвиток триватимуть. І через деякий час вага прийде у відповідність з новим ростом.