Всi статтi роздiлу

У чому винен телевізор

Сьогодні часто доводиться чути висловлювання, що діти зараз пішли нестерпні, а ось ранiше... Причому, багато хто звинувачує в цьому телевізор. Проблема суїциду серед підлітків - винен телевізор. Діти жорстокі, б'ються - знову винен телевізор. Чого тільки не доводиться чути на адресу сучасних фільмів і мультфільмів. А чи задумався хто-небудь про те, що в нестерпності дітей винен не телевізор, і не фільми і мультфільми, які нині стало так модно лаяти.

Діти сприймають світ через своїх батьків. Скільки в наш час батьків приділяють мінімум свого часу розвитку дитячої душі? У переважній більшості люди зайняті турботою про здобуток хліба насущного. Тільки цей самий «хліб» у наш час дещо відрізняється від хліба в той самий час, який прославляють люди літні, лаючи сучасний уклад. У наші дні під маркою «насущного хліба» виступають дорогі іграшки, фірмовий одяг. Таке враження, що люди змагаються між собою у кого дорожче, крутіше, престижніше. А діти? А діти, тим часом, ростуть самі по собі в суспільстві наворочених іграшок, комп'ютера і телевізора.

Батьки відсилають дитину: «Іди чимось займися» аби під ногами не плутався, аби не заважав. Згадайте, коли востаннє ви говорили по душам з вашою дитиною? Багато хто при цьому питанні замислюються, дивлячись кудись у далечінь, а потім починають розповідати про те, що робота заїла й часу немає.

Хочеться запитати: «А як же наші батьки, працюючи і ведучи господарство, знаходили час для своїх дітей?» Адже у господинь тих часів не було багатьох побутових машин-помічниць, які мають сучасні господині. Проте був час і на задушевну бесіду з дочкою, і на поїздку на природу у вихідні всією сім'єю. І телевізор дивилися вечорами всі разом, попутно обговорюючи фільм.

Звідки у дітей візьмуться поняття про те, що таке добре, а що таке погано, коли діти надані самі собі? Адже недостатньо одних слів «це ти дивитися не повинен» або «цей мультик неправильний». Діти за своєю природою допитливі і не приймають сухих заборон. Їм потрібно знати, чому?

До речі, навіть у «неправильних», на погляд дорослих, мультиках і фільмах можна знайти корисні нюанси, які добре використовувати у виховних цілях. Не так давно на одному з жіночих форумів активно обговорювалося мультфільм «Корпорація монстрів». Одна з учасниць обговорення обурено скаржилася, що після цього мультфільму дитина стала боятися темряви. А якщо подивитися цей мультфільм з дитиною разом? І попутно, ненароком, помітити, що коли монстрів не бояться, вони бояться самі. Причому не у вигляді нудної нотації і, звичайно ж, не в стилі: «А-аа! Ганьба яка! Такий великий, а такий боягуз!»

Якщо вникнути, то будь-який мультфільм, навіть старі добрі казки, на яких ми виросли, можна оголосити згубними і шкідливими. А як же? У казці про Червону шапочку злодій вовк без докорів совісті з'їв бабусю. Жорстокість же! Не порахувався сірий, що старість треба поважати.

Будь-які казки і мультфільми - це, у своєму роді, відображення життя. У реальному житті теж немає абсолютного добра й абсолютного зла, як немає чогось абсолютно білого або чорного. А от навчити дітей відрізняти хороше від поганого, відкидати непотрібне - завдання батьків. Потрібно лише згадати про те, що дитина - це не лялька, яку можна покласти в ящик і в міру потреби витягувати, щоб нарядити в чергове модне плаття. Дитина - це особистість. І якою вона виросте, якою буде її сприйняття світу, цілком залежить тільки від нас. Якщо діти бачать, що їхні батьки цілком поглинені турботою про матеріальне, то можете бути впевнені, що настане день, коли дорослі діти, слідуючи батьківському прикладу, отриманому в дитинстві, стануть відкуповуватися від вас грошима і подарунками.

Скільки в наші дні літніх людей, які нарікають на неувагу і черствість дітей! «Я все життя все для них, а вони ... лише конвертами обмежуються. Заглянуть на годинку у вихідний... «На, мамо!». А нащо мені все це, коли і словом перемовитися ні з ким?» І хочеться запитати у цієї жінки чи багато уваги бачили її діти? Не одягу та іграшок, а саме уваги, співчуття, душевності? В наш час з пелюшок дитину намагаються нарядити у фірмові сорочечки і роздобути коляску не просту, а золоту. А років до п'яти діти знають всі круті бренди і в дитсадку обговорюють, у кого одяг «крутий», а у кого «відстій».

Дорогі батьки! Немовляті, за великим рахунком, абсолютно байдуже возять його в колясці за двісті доларів чи за тисячу двісті. І чи одягнута на ньому курточка від відомої фірми, чи якісна і красива, але без фірмового «лейбла». Зупиніться на хвилинку! Відвернiться від змагання з сусідами і друзями хто крутіший. Зверніть свої погляди на дітей! Ми потрібні своїм дітям. Їм потрібна увага, турбота і тепло.

Не шукайте причин на стороні, якщо, на ваш погляд, дитина поводиться не так. Згадайте відому приказку: «Що посієш - те й пожнеш». Якщо у дитини формується неправильний погляд на світ, потрібно, в першу чергу, поставити запитання самому собі: «Що Я роблю не так?» Як сказав хтось із відомих людей, «хочеш змінити світ - почни з себе». Людям властиво звинувачувати кого і що завгодно: життя, гени, телебачення, вчителів... Звичайно, знаходити сторонні причини набагато простіше і зручніше, перекласти вирішення проблеми «з хворої голови на здорову» не вийде, як би нам цього не хотілося. Тому, перш ніж в серцях крикнути своїй дитині: «У кого ти такий...», загляньте в глибини своєї сутності, і питання відпаде саме собою.
 

Iншi статтi роздiлу:
Сварки батькiв i психiка дитини
Чи добре ябедничати
Виховання організованостi
Організована дитина
Що розповiдати про подiї в сім'ї