Всi статтi роздiлу

Комп'ютер i реальний свiт

Сучасні малі діти дуже швидко освоюються з технікою. І це дійсно повергає в захват, коли дитина бадьоро відкриває потрібні їй програми, друкує, малює, грає на комп'ютері. Наше занепокоєння проявляється тоді, коли ці заняття починають замінювати всі інші, з реального світу. Дитина не хоче грати, спілкуватися з однолітками, займатися з батьками цікавими речами, її бажання обмежуються лише маніпуляціями з комп'ютером.

Найактуальніша проблема, оскільки вона лежить на поверхні, це можливість зіпсувати здоров'я. Але ми копнемо глибше, що стоїть за бажанням дитини піти у віртуальний світ? Причин може бути багато і заборона ігор на комп'ютері, звичайно, не виправить їх. Спробуємо розібратися, чому гра в комп'ютер миліша ігор життя. Як боротися з першопричинами цієї неприємної залежності?

Хороша новина в тому, що поки дитина маленька, вирішити проблему набагато простіше, ніж у дорослому віці. Не накопичено безлічі негативних подій, є гнучкість у формуванні характеру малюка, та й ваш вплив зараз максимальний. Так що, поки не пізно перебудувати сценарій життя дитини, дерзайте. Отже, чим же може бути так прекрасний комп'ютер у порівнянні з реальним світом?

1. Найчастіша причина - труднощі в спілкуванні з іншими людьми. З комп'ютером легше спілкуватися, бо він не лається, не читає моралі, не конфліктує.
Рішення. Проблеми в спілкуванні вирішуються поступово. Більше обертайтеся серед інших людей, кличте в гості друзів, особливо з дітьми. Ходіть у гуртки, секції, в громадські місця. Покажіть малюкові самі, як треба знайомитися і спілкуватися, і навчіть дружити.

2. Якщо не виходить грати в комп'ютерну гру, її можна кинути в будь-який момент. Якщо не вийде або не сподобається якесь заняття в житті, в кращому разі, чекає виховна бесіда, чому потрібно все доводити до кінця. Завдяки комп'ютеру набагато простіше отримати позитивні емоції щодо себе. У віртуальному світі легко бути самим спритним, сильним, розумним. У житті для цього доведеться дуже постаратися, неодноразово долаючи труднощі й розчарування.
Рішення. Щоб у дитини був стимул доводити справу до кінця, підвищуйте її самооцінку. Хваліть, заохочуйте, не сваріть за промахи, а навіть невеликі успіхи відзначайте. Тобто всіляко допомагайте дитині домагатися свого, але не нав'язливо, а лише йдучи поруч і демонструючи підтримку і любов. Заодно, у неї буде формуватися позитивний образ себе.

3. Якщо в грі припустився помилки, можна просто почати її спочатку. У реальному світі потрібно визнати свою помилку, вибачитися, виправити, а то й стерпіти покарання.
Рішення. Ставтеся до помилок дитини філософськи. Всі помиляються, і вашому малюкові це дозволено - так він вчиться і пізнає життя. Хай дитина не боїться своїх помилок, а для цього не варто її лаяти і карати.

4. У комп'ютерних іграх можна самому вибрати сценарій. У житті часто доводиться підкорятися волі батьків, що йде врозріз з бажаннями.
Рішення. Давайте дитині більше самостійності, не опікуйте її надмірно. Зважайте на бажаннями малюка у виборі занять. Намагайтеся формувати графік навчання та ігор дитини відповідно до характеру.

5. Буває, що комп'ютер - це практично єдиний спосіб провести цікаво час, тому що батьки не пропонують жодних альтернатив.
Рішення. Більше спілкуйтеся з дитиною. Якщо у вас мало часу, наприклад, ви працюєте, все одно намагайтеся виділяти час, який повністю присвятите малюкові. Ось тоді ви і пограйте з ним в ті іграшки, які купили, разом почитайте нові книги. У цьому випадку дитина буде більше ними дорожити і прагнути грати у вашу відсутність.

Розберіться, з якою проблемою міг зіткнутися ваш малюк, і вирішіть її разом з ним, щоб повернути дитину в реальний світ, робіть це ненав'язливо і поступово. Не позбавляйте малюка комп'ютера зовсім, при правильному підході він стане для вас союзником у розвитку дитини. Якщо ви потихеньку будете впроваджувати в ваш стиль спілкування всі перераховані вище поради, комп'ютер перестане бути нав'язливим інтересом дитини.
 

Iншi статтi раздiлу:
Чи змушувати дітей займатися спортом
Музична освiта
Правила перегляду мультфiльмiв
Кожна дитина розвивається по-своєму
Танцювальнi стилі: що вибрати