Вступ у шкільне життя

Бiльшiсть батькiв серйозно готується до вступу дитини в шкільне життя: витрачається чимало сил і коштів на придбання всього необхідного. Однак просто одягнути в гарну шкільну форму і дати в руки модний ранець із різнобарвними зошитами тепер вже недостатньо. Для успішного початку шкільного життя необхідна психологічна підготовка.

Як підготуватися до школи? Для 7-річної дитини школа - це певного роду стрес, так як малюк стає майже дорослим, а значить, не може тільки грати в ляльки-машинки і відпочивати, тепер він повинен носити ранець і писати щось у зошиті, а після повернення додому ще виконувати домашнє завдання, а не тільки дивитися мультфільми. Він - першокласник, і батьки повинні усвідомити всю відповідальність цього моменту і підготувати до нього. Один з аспектів підготовки до школи - психологічний.

Психологічна готовність. Це необхідний і достатній рівень психічного розвитку для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Вона формується до семи років шляхом спеціальних занять. Психологи виділяють 2 аспекти психологічної готовності до школи: особистісна (мотиваційна) і інтелектуальна. В інтелектуальному плані у дитини має бути певний рівень пізнавальних інтересів, готовність до зміни соціальної позиції, бажання вчитися. Вона може з радістю піти до школи, але це не означає, що бажає вчитися. Ходити до школи і вчитися - велика різниця. Як пише дитячий психолог Л.А. Венгер: "бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи означає бути готовим всьому цьому навчитися".

Необхідно виробити ряд навичок і вмінь. Наприклад, вміння долати труднощі, доводити розпочату справу до кінця. Необхідні для школи й аналітичні навички: уміння порівнювати, зіставляти, робити висновки і узагальнення. Для цього читайте з дошкільником книжки, а потім просiть коротко викласти зміст прочитаного. Це привчає аналізувати зміст книги і робить її мову зв'язною, закріплюючи у словнику нові слова. Крім цього, обов'язкові для майбутнього першокласника такі якості, як допитливість, увага, зосередженість, пам'ять, посидючість, потреба в пошуку відповідей на питання, а також уміння регулювати свою поведінку, виконувати тривалий час не дуже привабливе завдання. Всі ці навички можна напрацьовувати щоденно (ігри, ліплення, читання, спілкування).

Особистісна готовність. Це потреба спілкуватися з однолітками й уміння спілкуватися, здатність виконувати роль учня, а також адекватність самооцінки малюка. Важливо створити мотивацію для дитини, щоб у неї виникло бажання вчитися і дізнатися про щось нове і корисне. У цьому допоможе розповідь батьків про школу, про вчителів, про знання. І, безсумнівно, дитина має бути підготовлена до громадського життя, відчувати себе впевнено, перебуваючи поза домом. Потрібно вміти самостійно одягатися і роздягатися, перевзуватися, зав'язувати шнурки, справлятися з гудзиками й блискавками на одязі, вміти користуватися громадським туалетом. На готовності дитини йти до школи відбивається і те, як ви з нею спілкуєтеся. Чи часто говорите: "Це я з тобою няньчусь, а в школі ніхто так носитися не буде"? або: "Знову відволікаєшся. От у школі поставлять тобі два з поведінки, а з двієчниками ніхто не дружить". Якщо так, то уникайте таких фраз і створюйте позитивний образ школи. Все це необхідно, щоб відчувати себе комфортно в нових умовах.

Крім того, лікарі-неврологи радять звернути пильну увагу на загальний стан дитини. Привчайте її до режиму дня. Особливо це важливо для дітей, які не ходять з якоїсь причини в садок. Нехай дитина влітку, перед тим як піти в перший клас, встає в 7 або 8 годин ранку і обов'язково чергує відпочинок з заняттями. Дотримання режиму дозволить першокласнику плавно увійти в режим навчання, і на один стресовий фактор стане менший. Після школи потрібно обідати, відпочивати, гуляти і тільки потім сідати за уроки.

Прості рекомендації. Не буде зайвим перед школою звернутися до фахівців, якщо є хронічне захворювання. Якщо немає, можна у педіатра отримати рекомендації по оздоровленню, а також пройти курс вітамінотерапії, фізкультури і курс по зміцненню імунної системи, щоб стресове навантаження, пов'язане з першим класом, було меншим.

Потрібно постежити за дитиною в перші місяці шкільного життя. Можливо, вона стала агресивною, запальною або плаксивою. Це привід задуматися про те, які проблеми виникли у першокласника. Якщо це пов'язано з адаптацією до нових умов, допоможе психолог. Якщо ж це стосується того, що не засвоюється матеріал, не знаходиться контакт з однолітками, тоді необхідно звернутися до невролога. А якщо дитина соматично ослаблена, фізично не переносить існуючі навантаження, втомлюється або мучиться головним болем, варто подумати про щадний режим навчання, наприклад, на дому.

Незадовго до 1 вересня дотримуйтесь простих рекомендацій. Познайомте дитину з її вчителем до початку занять. Відвідайте майбутню класну кімнату, дайте посидіти за партою і все розглянути, щоб обстановка не здавалася незнайомою, прогуляйтеся разом по школі і шкільному двору. Постарайтеся заздалегідь познайомити з деякими iз однокласників. Розкажіть про розклад уроків і часу, відведеного на уроки, зміни, обід. Запитайте про почуття і враження від першого дня в школі. Заспокойте хвилювання і скажіть, що при виникненні можливих проблем ви допоможете їх вирішити. Таким чином, дотримання режиму, психологічний настрій, турбота про здоров'я і батьківська любов дуже допоможуть дитині, коли вона піде вчитися в перший клас.