Пiдготовка до шкiльного життя

Бiльшiсть батькiв серйозно готується до вступу дитини в шкільне життя: витрачається чимало сил і коштів на придбання всього необхідного. Однак просто одягнути дитину в шкільну форму і дати в руки модний ранець із різнобарвними зошитами тепер вже недостатньо. Для успішного початку шкільного життя будь-якій дитині необхідна психологічна підготовка.

Як підготувати дитину до школи. Для 7-річної дитини школа - це певного роду стрес, оскільки малюк стає дорослим, а значить, не може тільки грати в ляльки чи машинки і відпочивати. Тепер він повинен носити ранець і писати щось у зошиті, а після повернення додому ще виконувати домашнє завдання, а не тільки дивитися мультфільми. Він - першокласник, і батьки повинні усвідомити всю відповідальність цього моменту і підготувати до нього дитину. Один з аспектів підготовки дитини до школи - психологічний.

Психологічна готовність. Це необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Вона формується у дітей до семи років шляхом спеціальних занять. Психологи виділяють 2 аспекти готовності дитини до школи: особистісна (мотиваційна) і інтелектуальна. В інтелектуальному плані у дитини має бути певний рівень пізнавальних інтересів, готовність до зміни соціальної позиції, бажання вчитися. Ваша дитина може з радістю піти до школи, але це не означає, що вона бажає навчатися. Ходити до школи і вчитися - дві великі різниці. Як пише дитячий психолог Л.А. Венгер "бути готовим до школи не означає вміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися".

Треба виробити у дитини ряд навичок і вмінь. Наприклад, уміння долати труднощі, доводити розпочату справу до кінця. Необхідні для школи аналітичні навички: вміння порівнювати, зіставляти, робити висновки і узагальнення. Для цього читайте з дошкільням книжки, а потім просiть коротко викласти зміст прочитаного. Це привчає дитину аналізувати зміст книги і робить її мову зв'язною, закріплюючи нові слова. Крім цього, обов'язкові для майбутнього першокласника такі якості, як цікавість, увага, зосередженість, пам'ять, посидючість, потреба в пошуку відповідей на питання, а також уміння регулювати свою поведінку, виконувати тривалий час не дуже привабливе завдання. Всі ці навички можна напрацьовувати щоденно (ігри, ліплення, читання, спілкування).

Особистісна готовність. Це потреба спілкуватися з однолітками й уміння спілкуватися, здатність виконувати роль учня, а також адекватність самооцінки малюка. Важливо створити мотивацію для дитини, щоб у неї виникло бажання вчитися і дізнатися щось нове і корисне. У цьому допоможе розповідь батьків про школу, про вчителів, про знання. І, безсумнівно, дитина має бути підготовлена до громадського життя, відчувати себе впевнено, перебуваючи поза домом. Малюку потрібно вміти самостійно одягатися і роздягатися, перевзуватися, зав'язувати шнурки, справлятися з гудзиками і блискавками на одязі, вміти користуватися громадським туалетом. На готовності дитини йти до школи відбивається і те, як ви з нею спілкуєтеся. Чи часто ви говорите: "це я з тобою няньчуся, а в школі ніхто так не буде" або: "знову відволікаєшся. От у школі поставлять тобі два з поведінки, а з двієчниками ніхто не дружить". Якщо так, то уникайте таких фраз і створюйте у дитини позитивний образ школи. Все це необхідно дитині, щоб відчувати себе комфортно в нових умовах.

Крім того, лікарі-неврологи радять звернути пильну увагу на загальний стан дитини. Привчайте її до режиму дня. Особливо це важливо для дітей, які не ходять з якоїсь причини в садок. Нехай дитина влітку, перед тим як піти до першого класу, встає в 7 або 8 годин ранку і обов'язково чергує відпочинок з заняттями. Дотримання режиму дозволить першокласнику плавно увійти в режим навчання, і на один стресовий фактор у дитини стане менше. Після школи їй потрібно обідати, відпочивати, гуляти і тільки потім сідати за уроки.

Прості рекомендації. Не буде зайвим перед школою звернутися до фахівців, якщо у вашої дитини є хронічне захворювання. Якщо захворювання немає, то можна у педіатра отримати рекомендації з оздоровлення дитини, а також пройти курс вітамінотерапії, фізкультури для дітей і курс по зміцненню імунної системи, щоб стресова навантаження, пов'язана з першим класом, була меншою.

Потрібно постежити за дитиною в перші місяці її шкільного життя. Можливо, вона стала агресивною, запальною або плаксивою. Це привід задуматися про те, які проблеми виникли у вашого першокласника. Якщо це пов'язано з адаптацією до нових умов, то допоможе психолог. Якщо ж це стосується того, що дитина не засвоює матеріал, не може знайти контакт з однолітками, тоді необхідно звернутися до невролога. А якщо ваша дитина соматично ослаблена, фізично не переносить існуючі навантаження, втомлюється або мучиться головним болем, варто подумати про щадний режим навчання, наприклад, дома.

Незадовго до 1 вересня дотримуйтесь простих рекомендацій. Познайомте дитину з вчителем до початку занять. Відвідайте майбутню класну кімнату, дайте посидіти за партою і все розглянути, щоб обстановка не здавалася дитині незнайомою, прогуляйтеся разом по школі і шкільному дворi. Постарайтеся заздалегідь познайомити дитину з деякими однокласниками. Розкажіть дитині про розклад уроків і час, відведений на уроки, зміни, обід. Запитайте дитину про почуття та враження від першого дня в школі. Заспокойте її хвилювання і скажіть, що при виникненні можливих проблем ви допоможете їх вирішити. Таким чином, дотримання режиму, психологічний настрій дитини, турбота про її здоров'я і батьківська любов дуже допоможуть вашій дитині, коли вона піде вчитися в перший клас.

Iншi статтi раздiлу:
Чому дитина гризе нiгтi: це єдиний доступний їй спосіб заспокоїтися в стресових або некомфортних ситуаціях...
Звичка спати у батьківському ліжку: якщо з народження дитина спала з вами, не відкладайте на потім процес її звикання до власного ліжка...
Причини дитячого плачу: плач - один з основних способів спілкування зі світом, засіб повідомити про свої потреби і проблеми...
Розвиток дрiбної моторики у побутi: вправи, за допомогою яких дитина може тренуватися, допомагаючи батькам і відчуваючи себе потрібною і майже дорослою...
Дефекти дикції: дитина пропускає окремі звуки, замість «р» звучить «л», іноді заїкається, а то взагалі не розмовляє, не вміє сформулювати думку...

Перший мiсяць || Перший рiк || Вiд року до трьох || Вiд трьох до семи || Одяг, iграшки || Подорож з дитиною