Всi статтi роздiлу

Дефекти дикції

Дефекти дикції - справа нелегка, але розібратися з ними краще в ранньому дитинстві, щоб потім у школі малюка не дражнили. Спочатку дорослих забавляють смішно виговорювані дитиною слова «либа», «сапка», «зук». Важко очікувати від малюка бездоганного промовляння звуків, коли він тільки вчиться говорити. Як допомогти дитині виграти бій iз складними звуками?

Дітей, які не можуть похвалитися правильною мовою, стає все більше, і це сумний факт. Порушення мови різні: дитина пропускає окремі звуки, замість «р» звучить «л» (лука), іноді заїкається, а то взагалі й не розмовляє, не вміє сформулювати думку. Причини неправильної вимови звуків криються в недостатньо розвинених рухах язика, губ, іноді в нездатності диференціювати звуки мови. Бувають і більш серйозні проблеми, коли дитині рекомендують відвідувати логопедичний дитсадок. Мовне порушення може бути пов'язане з родовою травмою, проблемами нервової системи. У таких випадках, крім логопеда, дитині потрібен невролог, який призначить лікування, щоб поліпшити роботу головного мозку. Правда, батьки іноді відмовляються давати призначені неврологом ліки, плутаючи з психотропними, тобто ліками, які діють на психіку.

Не варто лякатися лікування у невролога - він допоможе дитині швидше впоратися з труднощами. Самі батьки, як правило, не знають або не вміють правильно займатися мовою дитини, але й до логопеда не квапляться. Малюк гаркавить, шепелявить, а мама вважає, мовляв, само собою все нормалізується. Але, як показує досвід, самі собою дефекти мови не проходять. Глибока омана, що до логопеда треба йти з дитиною в 5-річному віці. Якщо є проблеми з мовою, то консультація логопеда не завадить і трирічному малюкові. Чим раніше почнете відточувати правильну вимову звуків, тим швидше зникнуть проблеми з мовленням.

Іноді буває, що двомовність в сім'ї призводить до того, що дитина переносить особливості вимови однієї мови в іншу. Гаркавить, занадто м'яко або твердо вимовляє звуки, у неї убогий словниковий запас. Якщо не сформувати правильну вимову звуків, то в школі дитина буде неграмотно писати і читати. Тому важливо усунути недоліки звуковимови ще в дошкільному віці. В ідеалі до 5-ти років дитина повинна вміти правильно вимовляти всі звуки. Але серед учнів логопеда багато малюків 6-7-ми років. Бій з неслухняними звуками «р», «л», «ш» - це для них непроста робота. Разом з логопедом малюки пихтять, шиплять, дудять, гарчать, по-різному витягують губи, вчаться керувати своїм язичком.

Логопед намагається зацікавити учнів, залучити у гру. Важливо зацікавити дитину, інакше бій з непiддаваними звуками буде програний. В арсеналі у логопеда багатий навчальний і ігровий матеріал, маса вигадок, що розвивають мовні навички дитини. Логопеду доводиться бути і викладачем, і психологом. Дефекти в мові бувають різні і по-різному кожна дитина їх сприймає. Одна болісно, замикається в собі, стає мовчуном, боячись видати свою неправильну вимову. З такою дитиною треба займатися індивідуально. А інший малюк не дуже тяготиться своєї «фікцією», йому подобається займатися в групі і змагатися з іншими дітьми в правильнiй вимовi. Важливо зрозуміти настрій дитини. Логопед часто запрошує дорослих на заняття, щоб і вони вчилися правильно розвивати мову малюка.

Іноді логопед дає завдання: підібрати картинки, намалювати щось або вирізати з паперу - не дивуйтеся, ці заняття для розвитку дрібної моторики, але якщо при цьому розмовляти з дитиною, вони допомагають розвивати мову. Грайте з малюком в пальчикові ігри, наприклад, «сорока-злодійка», «йде коза рогата», «ладушки» та інші. Навчайте дитину нанизувати гудзики на шнурок, збирати мозаїку, ліпити з пластиліну, і при цьому нехай вчиться розповідати, чим зайнята: кого малює або ліпить.

Боротьба з «важкими» звуками може бути тривалою, але буває, вистачає всього лише кількох уроків, щоб дитина усвідомила роль свого язичка в правильнiй вимовi неслухняного звуку. Дуже важливо, щоб малюк чув правильну мову, а не мамине сюсюкання. Дорослі повинні говорити виразно і делікатно поправляти неправильну вимову дитини. Логопед виправляє дефекти, але закріплювати навички ви повинні вдома, повторюючи з дитиною потрібні дзижчалочки та шипілочки. Важливо, щоб робота над неслухняними звуками тривала вдома, тільки тоді будуть хороші результати. На жаль, не всі батьки це розуміють. Погано, якщо мама (або бабуся) не хочуть бути домашнім логопедом, не знаходять для занять з дитиною час. Буває, досить і 10 занять з логопедом, якщо вдома з малям займаються. Без логопеда можна обійтися в тому випадку, коли батьки студіюють книжки та посібники, благо методичної літератури зараз багато. Але якщо самі не справляєтеся, поспішіть за допомогою до фахівців.

Іноді причина неправильної мови може бути в короткій вуздечці язика, яка не дозволяє мові піднятися вгору, порушуючи вимову звуків. Є вправи для витягування вуздечки і неповороткий язик за допомогою логопедичних вправ і масажу «розв'язується». Нехитрі вправи, якщо їх правильно виконувати, сприяють нормальнiй вимовi слів, покращують стан голосу, мовного дихання. І в результаті - чиста, правильна мова.

Одна з помилок батьків - перевантаження нервової системи малюка. У 4-5 років дитину намагаються віддати і в спортивну секцію, і на музику, і на заняття англійською мовою. Звичайно, дитина перевтомлюється від таких перевантажень нервової системи, іноді починає заїкатися. Ще одна порада: біля телевізора чи комп'ютера дітям з мовними проблемами можна проводити не більше 20 хвилин в день.

Для самостійних занять.
Загнати м'яч у ворота. Дитина витягує вперед губи трубочкою і дме на ватяну кульку, яка лежить перед нею на столі, заганяючи кульку між двома кубиками. Мета цієї нехитрої гри - виробити тривалий, спрямований повітряний струмінь. Заганяти кульку потрібно на одному видиху, не допускаючи, щоб повітряний струмінь був переривчастим. Слідкуйте, щоб у дитини не надувалися щоки.
«Почистила» зубки. Дитина посміхнулася, показала зуби, відкрила рот і кінчиком язика «почистила» нижні зуби, роблячи спочатку рухи язиком з боку в бік, потім знизу вгору. Губи повинні бути нерухомі - перебувати в усмішці. Стежте, щоб кінчик язика перебував бiля ясен, а не ковзав по верхньому краю зубів. Мета цієї гри - навчити дитину утримувати кінчик язика за нижніми зубами. У процесі гри діти спостерігають в дзеркалі за тим, що відбувається з їх обличчями, язиками.