|
Всi статтi роздiлу
Відбувається подальший ріст і розвиток дитячого організму, удосконалюються фізіологічні функції, поліпшуються обмінні та терморегуляцій процеси, більш економічною стає діяльність серцево-судинної та дихальної систем - знижується частота серцевих скорочень і число подихів у хвилину. Змінюється форма грудної клітки, починає складатися грудний тип дихання. Активно формуються кістки черепа, зап'ястя, кистей рук, тазу, вигини хребта, склепіння стопи. Відбуваються структурні зміни м'язової тканини, суглобово-зв'язкового апарату.
У зв'язку з незавершеністю формування кістково-м'язової системи при несприятливих умовах (тривале перебування в незручній позі, сильна м'язова напруга) створюються передумови для виникнення порушень природного ходу розвитку - дефекти постави, плоскостопість, деформація суглобів.
У молодшому дошкільному віці інтенсивно розвиваються моторні функції. Рухова активність дітей характеризується достатньо високим рівнем самостійності дій. У середньому, за час перебування в
дошкільному закладі обсяг рухової активності складає в цей віковий період 10-14 тисяч умовних кроків, тривалість - 240-250 хвилин (більше 4 годин), інтенсивність - до 40-55 рухів за хвилину. Показники добової рухової активності піддані сезонним коливанням і залежать від змісту і характеру діяльності.
Рухи дітей мають цілком навмисний і цілеспрямований характер: діти добре розрізняють види рухів, уявляють собі їх зміст, призначення, частково опановують умінням виділяти найбільш суттєві їх елементи, можуть обговорювати результати своїх дій. Виникає інтерес до визначення відповідності руху зразком.
Діти прагнуть до нових сполучень рухів, відчувають бажання спробувати свої сили в більш складних видах вправ, разом з тим, їм властиве невміння порівнювати свої сили зі своїми можливостями. Для них характерно недостатньо чітке і правильне виконання рухових завдань, що обумовлено нестійкістю вольових зусиль з подолання труднощів.
До цього віковому періоду діти досить добре опановують навички ходьби. Однак у багатьох ще відсутні невимушене положення корпусу та голови, узгоджені рухи ніг і рук. Структура бігу оформляється до чотирьох років. Стійка фаза польоту спостерігається у всіх дітей, але біговій крок залишається недостатньо рівномірним, швидкість невисока, відштовхування несильне, політ короткий, рухи рук малоактивні.
Діти вже володіють стрибками різних видів, вони вміють відштовхуватися від опори, допомагаючи собі помахами рук, а також м'яко приземлятися, зберігаючи рівновагу. Дальність стрибка обмежена слабкістю м'язів, зв'язок, суглобів ніг, тазового поясу, недостатнім умінням концентрувати зусилля в потрібний момент.
При метанні предметів ще недостатньо проявляється злитість замаху й кидка. В результаті зміцнення кисті і пальців рук, розвитку координації рухів, окоміру і під впливом багаторазових вправ діти набувають здатність регулювати напрямок польоту і силу кидка. Однак для багатьох з них ловля предмета ще скрутна.
Діти поступово освоюють їзду на три- і двоколісних велосипедах, рухи у водному середовищі і саме плавання, катання на санках, ковзання по крижаних доріжках, ходьбу і спуск з невеликих гірок на лижах, хитання на гойдалках, катання на ковзанах, роликах.
Виникає потреба діяти спільно, швидко, спритно, у загальному для всіх дітей темпі, дотримуватися певних інтервалiв під час пересування в різних побудовах, бути ведучим. Рівень функціональних можливостей організму підвищується, збільшується їх працездатність.
Iншi статтi роздiлу:
Фiзичний розвиток у старшому дошкільному віці
Фiзичний розвиток дошкiльнят
Розвиток мови у сiм рокiв
Криза семи рокiв
Звикання до дитячого садка
|
