|
Всi статтi роздiлу
У старшому дошкільному віці зміна основних показників фізичного розвитку протікає менш злагоджено і плавно, ніж у попередньому віковому періоді. Удосконалюються основні нервові процеси, істотно поліпшується їх рухливість, врівноваженість, стійкість. Проте ще залишаються досить вираженими відносно швидка функціональна виснаженість нервових клітин і розвиток охоронного гальмування при перевантаженнях.
Відбувається подальший ріст і розвиток усіх органів і фізіологічних систем. Змінюється форма грудної клітки, завершується процес її формування і окостеніння, встановлюється грудний тип дихання. Змінюється співвідношення розмірів голови і тулуба - воно наближається до співвідношення цих показників у дорослих. Істотно збільшується довжина верхніх і нижніх кінцівок, починається зрощення тазових кісток, з'являються точки окостеніння в хребцях, формується постава - до семи років у дітей чітко виражені вигини в шийному і грудному відділах хребта.
У цьому віці більш розвиненими є ті
групи м'язів, які найактивніше працюють у повсякденній діяльності дітей. Це, насамперед, групи м'язів, що забезпечують вертикальне положення тіла, ходьбу, біг і інші життєво важливі рухи. Всі великі м'язи тулуба і кінцівок відрізняються слабким розвитком зв'язкових відділів. Ще мало розвинені дрібні м'язи шиї, грудей, попереку, кисті руки, деякі м'язи і зв'язки хребетного стовпа. Це створює передумови для виникнення, при несприятливих умовах, деформацій хребта.
Висока потреба в рухах у дітей шести-семи років зберігається. Рухова активність стає все більш цілеспрямованою, що відповідає індивідуальним досвіду, інтересам і бажанням. Вимушену гіподинамію при тривалому перегляді телевізійних передач, відеофільмів, на заняттях, під час комп'ютерних ігор вони компенсують подальшим збільшенням кількості та інтенсивності рухів.
У цьому віковому періоді не спостерігається різкого збільшення кількісних показників рухової активності. Середні показники рухової активності дітей п'яти-семи років за час перебування в дошкільному закладі складають 13-17,5 тисяч рухів; інтенсивність коливається в межах 55-70 рухів на хвилину, тривалість досягає 4,5 і більше годин. Відзначаються циклічні зміни рухової активності дітей протягом доби, тижня, а також у різні періоди року. Помітна різниця в характері рухової активності хлопчиків і дівчаток в процесі самостійної ігрової діяльності, вiдзначена на п'ятому-шостому році життя, до кінця дошкільного дитинства згладжується.
Рухи старших дошкільнят стають все більш осмисленими, мотивованими і керованими. Але, в цілому, в характері рухової активності дітей зберігаються ще риси, типові для попередніх вікових періодів, - висока емоційна значущість процесу діяльності, нездатність завершити її на першу вимогу, небажання виконувати дії, позбавлені безпосереднього інтересу, спрямовані на досягнення віддаленого результату. У той же час, у дітей підвищується здатність до довільної регуляції рухової активності. Вони можуть змусити себе долати певні труднощі при виконанні складних рухових завдань. У рухах діти пізнають себе, своє тіло, знайомляться з його будовою, властивостями, можливостями, дізнаються про способи переміщення в просторово-часовому середовищі навколишнього предметного світу.
Старші дошкільнята володіють достатнім запасом рухових вмінь і навичок і усвідомлено користуються ними у своїй діяльності. Рухи дітей набувають злагодженість, впевненість,
стрімкість, легкість. Відбувається вдосконалення набутих раніше рухових якостей і здібностей. Найбільш значущими для всебічного розвитку фізичних можливостей дітей старшого дошкільного віку є швидкісно-силові і координаційні здібності (спритність), гнучкість і витривалість.
У старших дошкільнят всі показники спритності значною мірою поліпшуються. Діти швидко і без особливих труднощів опановують новими, все більш складними з координації рухами; вміють діяти раціонально, проявляючи спритність; швидко пристосовуються до ситуації, що змінюється, діяльності, домагаються чіткості у вирішенні рухових завдань, точності відтворення просторових, тимчасових і силових параметрів рухів; стають здатними до більш складних орієнтуваннях в навколишній обстановці, збереженню стійких положень тіла у важких, варіативних умовах рухової діяльності.
Організм дошкільнят краще підготовлений до прояву швидкості і гнучкості в порівнянні з силою і витривалістю. Гнучкість до семи років значно збільшується: більша стає амплітуда рухів, процеси напруги і розслаблення працюючих м'язів стають більш злагодженими. Висока рухливість суглобів у дітей обумовлена еластичністю м'язів, сухожиль, зв'язок.
У дітей п'яти-семи років відзначаються високі темпи приросту показників, що характеризують швидкість рухів, час рухової реакції, швидкість одноразових рухів, частоту повторюваних рухів. Дошкільнята добре пристосовані до нетривалих швидкісно-силових динамічних дій, які становлять основний зміст їх ігор. Незважаючи на те, що старші дошкільники сильнішi молодших, їх силові можливості ще дуже обмежені. Відзначається значний природний приріст фізичної працездатності і витривалості. Діти стають здатними до досить тривалої рухової діяльності різної інтенсивності.
До семи років у більшості хлопчиків і дівчаток з'являється стійке прагнення до участі у спільних рухливих іграх і фізичних вправах. Вони охоче об'єднуються за інтересами і тривалий час грають, взаємодіючи для досягнення цілі у відповідності до прийнятих на себе ролей і підкоряючись правилам гри. З дорослими і однолітками встановлюються відносини співпраці і партнерства.
Iншi статтi роздiлу:
Фiзичний розвиток дошкiльнят
Розвиток мови у сiм рокiв
Криза семи рокiв
Звикання до дитячого садка
Ревнощі між дітьми
|
