Всi статтi роздiлу

Незграбність малюка

Незграбність малюка тільки розчулює дорослих. Але навряд чи хочеться, щоб ця незграбність супроводжувала малюка все життя. Адже набуття почуття рівноваги, а значить і спритності та вміння володіти своїм тілом, непросте завдання для дитини.

Коли малюк після досягнення свого першого дня народження починає ходити, він нахиляється вперед і рухається так швидко, що здається, нібито він почав тікати. В дійсності ж, це ще не біг, і навіть не те, що можна назвати повноцінною ходьбою, це просто перевалювання з ноги на ногу. І відбувається це тому, що дитині ще тільки належить знайти концепцію рівноваги, що до досягнення трьох років ох як нелегко. Повільна ходьба навіть при наявності сильних ніжок і суглобів вимагає добре розвиненого відчуття рівноваги.

На другому році життя малюки вже досить впевнено ходять, але не варто забувати, що ходьба вимагає від них чималих фізичних зусиль - в цьому процесі беруть участь не лише ноги. Малята повинні спочатку «знайти» свій центр ваги, ось чому вони ходять, так широко розставляючи ніжки. Поступово в процес ходьби включається верхня частина тулуба, і дитина починає вільніше тримати руки, координувати рухи, перестає нахилятися вперед.

Рівновага, яка зберігається в нерухомому положенні, наприклад, стоячи навшпиньки, називається статичною рівновагою. Рівновага в русі називається динамічною. Тренування обох видів рівноваги відбувається в міру дорослішання і паралельно з тренуванням моторних навичок. Для того, щоб малюк якомога швидше знайшов відчуття рівноваги, навчився ходити рівно, не дивлячись під ноги і не спираючись на випадкові предмети, і рушив далі у своєму фізичному розвитку, батьки повинні допомогти йому в нелегкій справі здобуття центру тяжіння. Щоб вдосконалити відчуття рівноваги малюка, запропонуйте йому виконувати спеціальні вправи. Зрозуміло, тренувати дитину потрібно у вигляді гри.

Вгору-вниз. Зазвичай, діти вміють впевнено ходити навшпиньки тільки до трьох років. Але можна підготувати дитину до цього складного процесу за допомогою простої гри. Стоячи обличчям до малюка, візьміть його за обидві руки. Повторюючи разом «вгору!» i «вниз!», піднімайтеся на пальці і опускайтесь на п'яти. В міру набуття навичок рівноваги, ускладнюйте гру, залишаючись на пальцях подовше. Окрім тренування рівноваги, ця вправа добре зміцнює м'язи литок.

Я – велетень. Гра в велетня дозволяє дитині навчитися не обходити перешкоди, а сміливо долати їх. Запропонуйте малюкові уявити, що він велетень. Навчіть його переступати через лежачi на підлозі невеликі іграшки, а потім через палицю, підняту на 10-15 см над землею, або натягнуту мотузку.

Стрибки. Малята дуже люблять стрибки, навіть незважаючи на те, що до півтора-двох років при стрибках без підтримки вони падають частіше, ніж приземляються. Стрибки чудово розвивають силу м'язів і спритність, тому почніть займатися з малюком стрибками як можна раніше. Спочатку просто підтримуйте малюка за ручки в той час, як він стрибає. Можна також натягнути мотузку - спочатку на висоту 5 см від підлоги, піднімаючи її вище в міру дорослішання і розвитку навичок стрибків малюка, і заохочувати малюка стрибати через неї. Звичайно, спочатку малюк зможе стрибати через неї тільки вперед. Але до 2,5-3 років він може навчитися стрибати через мотузочок і вперед спиною. Спочатку дитина має вчитися стрибати по підлозі двома ногами і поступово переходити на одну ногу.

Голова, коліна, ніжки. До 2-2,5 років маля, нарешті, може згинатися в поясі і утримувати себе в цьому положенні, не перекидаючись вперед. Спробуйте пограти з малям у гру під назвою «Голова, коліна, ніжки». Називайте по черзі частини тіла, а завдання малюка - до них доторкнутися. Починайте гру в повільному темпі і в одному і тому ж порядку. Поступово прискорюйте темп, а потім можна почати називати частини тіла в довільному, несподіваному для малюка порядку. Ця вправа тренує як рівновагу, так і гнучкість, координацію рухів і швидкість реакції.

Ходьба по канату. Ходьба по вузькiй колоді або дошці з підтримкою батька відмінно тренує рівновагу. Цю вправу можна освоїти і вдома. Пограйте з дитиною в канатохідця. Покладіть на підлогу мотузку у вигляді прямої лінії. Потім, ставлячи ступні одну за одною і випроставши руки в сторони, ходіть з малюком один за одним від одного кінця мотузки до іншого. Щоб ускладнити вправу, робіть з мотузки більш хитромудрі доріжки, наприклад, у вигляді звивистій лінії або спіралі.

Дитяча гірка і гойдалки. Тренувати фізичні навички дитини, в тому числі і рівновагу, дозволяють і різні пристосування на дитячому майданчику. Тому неправі ті батьки, які, побоюючись уявних травм, обмежують поле діяльності малюка лише пісочницею. Адже найчастіше неприємності трапляються якраз з нетренованими і незграбними дітьми. На дитячому майданчику вчіть малюка присідати, нахилятися, перелазити через перешкоди. Дитина може самостійно кататися на гірці в 15-18 місяців. Як тільки дитина починає добре і впевнено ходити, в неї розвивається здатність контролювати положення свого тіла і рівновагу, що дозволяє безпечно скочуватися і приземлятися з гірки. Зрозуміло, перші кілька разів буде потрібна ваша допомога і підтримка. В цьому ж віці дитину можна посадити на гойдалку зі спинкою. Але гойдалки не повинні перебувати високо від землі.