Всi статтi роздiлу

Діти досліджують навколишній світ

Діти з великим інтересом досліджують навколишній світ, предмети, якими користуються батьки, з задоволенням освоюють дії дорослих. Ось баночка з кремом, яку відкриває мама. Тато ремонтує ручку дверей, а бабуся висипає гречку, щоб зварити кашу. У діда цікава кнопочка на портмоне. Все це привертає увагу дитини. І ось малюк крекче, намагаючись розстебнути блискавку, вставити ключик в замочок, налити воду в чашку. В цей момент дитина розвивається.

Практична зона. Спостереження педагога і психолога минулого століття Марії Монтессорі показали, що, виконуючи дрібні рухи рукою, зосереджуючи погляд, увагу на своїй діяльності, дитина вчиться думати, аналізувати властивості предметів, планувати свої дії, узагальнювати, розвивається її мова. Скільки нових слів - назв предметів, дій, відчуттів від доторку до різних поверхонь пізнає дитина! В результаті виникла ідея, що для повноцінного розвитку дитини необхідно створити середовище, яке дозволить дітям реалізовувати потреби в дослідженні навколишнього світу. У дитячих садках за системою Монтессорі це середовище включає п'ять зон розвитку: практичну, сенсорну, мовну, математичну і космічну.

Практична зона допомагає освоїти навички самообслуговування: дитина навчається одягатися, мити руки, правильно тримати ложку, чистити взуття, прати дрібні речі, готувати салати, бутерброди та інше. Педагог не змушує дитину це робити, а лише пропонує, спрямовує, допомагає їй освоїти все самостійно. Малюк сам вибирає посібник, з яким хоче працювати. Дивно, але дитина краще, ніж дорослий, визначає межі свого розвитку. Вона не буде працювати з простим для неї матеріалом - нудно. Вона не візьме складний матеріал - важко. Дитина інтуїтивно вибирає те, що необхідно для її розвитку, і займається з цим посібником стільки, скільки сама вважає за потрібне. Не педагог чи освітні програми визначають, що і як довго треба вивчати, а внутрішня потреба дітей регулює цей процес пізнання.

Уміння все робити самостійно дає дитині впевненість у своїх силах, відчуття незалежності від дорослих і свободи. Іде підсвідомий страх, що буде з нею, якщо поруч не виявиться мами, хто нагодує, хто одягне. Дитина сама вміє це все робити. Робота з цікавими і відповідними її потребам посібниками ненав'язливо формує у дитини вміння зосередитися, врівноважує внутрішній стан, гармонізує його. Гіперактивні діти стають спокійнішими, а боязкі впевненішими. Деякі батьки часом навіть починають турбуватися, що сталося з їх малюком. Раніше бігав, стрибав, кричав, а тепер цілу годину тихо вовтузиться то з одним, то з іншим посібником. Не змушують його педагоги виконувати нудну роботу? Ні, просто те, що пропонує дитині практична зона, викликає у неї особливий інтерес, відповідає її інтересам. Суть методу Марії Монтессорі в тому, щоб дати можливість потенціалу, закладеному самою природою в дитині, саморозвиватися. Завдання дорослих - створити для цього необхідні умови: спеціальне середовище і підготовленого вчителя, що поважає особистість дитини.

Справі час. Унікальність практичного середовища ще в тому, що крім розвитку уваги, мислення, мовлення, у дитини формується самостійність, уміння зосереджуватися, приймати рішення - самiй треба вибрати, прийняти рішення, з яким посібником вона буде працювати. А це дає малюкові впевненість у собі, а також готує його до сприйняття математичних і мовних знань у майбутньому. Наприклад, малюк пересипає крупу з однієї миски в два маленьких стаканчика. Що вам нагадує цю вправу? Правильно, підготовка до поділу на 2. Таким чином, будь-яка дія дає розуміння чого-небудь: переливаємо - знайомимося з обсягом, пересипаємо - з вагою, додали горіхи - склали, відлили воду - відняли. Всі дії робляться зліва направо - в напрямку письма. У роботі беруть участь, в першу чергу, три пальчика руки, розвиток яких необхідний для того, щоб потім дитині легше було тримати ручку. Робота з маленькими предметами розвиває дрібну мускулатуру руки. Все це готує до письма.

Таке практичне середовище можна створити в будь-якому дитячому садку, правда, для цього потрібні педагоги, які знають систему і хочуть по ній займатися з дітьми. Але таких дитячих центрів, а тим більше дитячих садів мало. І що ж тоді робити, якщо ви хочете, щоб дитина отримувала можливість такого розвитку? А загляньте на свою кухню і перетворiть її в зону практичного життя для своєї дитини. Тут стільки всього цікавого і корисного для неї. Дозвольте їй там поекспериментувати!

Практичні заняття.
Вправа 1. У вас удома, напевно, знайдеться кілька баночок з-під кремів, продуктів, вітамінів. Підберіть різні за кольором, розміром, матеріалом. Обов'язково їх ретельно вимийте і запропонуйте підібрати для кожної баночки відповідну кришечку. Досить складна дія для дитини з закручування-розкручування. А якщо ви ще в баночки заховаєте якийсь сюрприз: камінчик, черепашку, гудзик, каштан або маленьку машинку, то це викличе у малюка ще більший інтерес.

Вправа 2. Візьміть дві миски. Насипте в одну будь-яку крупу, але для початку крупу краще вибрати побільшу, наприклад, гречку. Поставте на невеликий піднос i покладіть ложечку. Пам'ятайте, що пересипати треба зліва направо. Розсипанi крупинки збирають трьома пальчиками, які беруть участь в письмі, або маленькою щіточкою.

Вправа 3. Візьміть невеликий тазик, налийте разом з дитиною туди води. Нехай малюк сам донесе її до свого маленького столика. Це розвиває рівновагу і силу рук. Покажіть йому, як у воду додати рідке мило. І подаруйте вінчик для збивання. Чи зможе якась дорога іграшка принести малюкові стільки радості, як збивання піни? При роботі з таким матеріалом у самого неслухняного і галасливого малюка з'являється стільки уваги і зосередженості! Не забудьте заздалегідь виділити для дитини поличку, куди ви відразу ж поставите ці посібники. Зверніть увагу дитини, де вони стоять. Тоді вона запам'ятає і завжди буде ставити їх на своє місце. Діти насправді дуже люблять порядок!