Залякування - виховання страхом

На жаль, дуже часто батьки, не витримавши неслухняності маленьких дітей, звертаються до такого відомого способу, як залякування. Тим самим дорослі намагаються швидше позбутися дитячих примх, щоб повернути, насамперед, собі стан спокою. Але чи можна через страх виховати здорову, сміливу, самостійну дитину?

З якою метою ми розповідаємо дітям про злих дядькiв і тіток, які спостерігатимуть за ними, перевіряючи, заснули вони чи ні, чи прибрали іграшки, чи доїли кашу? Такий варіант відноситься до способів контролю дитини, але базується він на вихованні страхом. Це може, перш за все, позначитися негативно на формуванні дитячої психіки. А чи існують інші, більш розумні способи приборкати неслухняну дитину і навчити заходам безпеки, не втручаючись у ще зовсім слабкий внутрішній світ, який і без того наповнений достатньою кількістю різних, не завжди позитивних, образів?

Природно, вони є! Одними з вірних помічників залишаються казки. Головне - щоб ви не просто читали їх на ніч, а й обговорювали з дитиною прочитане, пояснювали, вислуховували її точку зору. Це дозволить з раннього дитинства закласти основи необхідних правил поведінки в суспільстві, а також понять про безпеку. Адже казка здатна донести до малюка саме те, чому ви так хочете його навчити.

Казки можуть бути жорстокі! - скажете ви. - Чому вони можуть навчити? Є чим заперечити - як правило, маленькі діти не здатні настільки яскраво представляти в своїй уяві страхітливі мотиви, що відбуваються в казках. Наприклад, дитина не стане акцентувати увагу на тому, що лисиця з'їла Колобка, а від козлика залишилися ріжки та ніжки, Червона шапочка вельми сумно поспілкувалася з Вовком. Малюка заворожує сама ритміка мови, голос, інтонації.

Але прочитати казку можна по-різному! Ваш голос його насторожить саме в тому місці, в якому потрібно! І маленька дитина спочатку смутно, потім все ясніше усвідомлює, вслухається і потихеньку запам'ятовує дуже потрібні застереження і правила безпеки. Але станеться це раніше, ніж прийде пора лякатися батьківських страшилок. Адже вони не приведуть ні до чого хорошого - виростять страх, скутість, беззахисність, а, отже, спливуть комплекси в дорослому житті.

Не забувайте про те, що засвоєне дитиною в ранньому дитинстві залишиться з нею на все життя. У казці все сказано, все пояснено. Ваше завдання - лише акцентувати дитячу увагу на деяких місцях. Маленьким дітям властиво копіювати з батьків ставлення до чого-небудь або до когось. Ось і покажіть своє ставлення до вчинків героя на прикладі казки про Колобка. Але зверніть увагу, ніхто Колобка не засуджує. Це прекрасний приклад для дорослих: ми не повинні засуджувати дитину, ми повинні лише засудити вчинок, який вона скоїла, і дати правильні поради на майбутнє.

Отож, не лаючи, що не принижуючи самого героя, дайте оцінку його поведінці. Допоможіть дитині зрозуміти, в чому ж помилка, наприклад, у казці про Колобка. У результаті подібного роду виховання, а не через залякування страшилками, малюк не буде відчувати страху перед незвіданим. Навпаки, вселить і в вас впевненість, що він може не боятися залишатися один - самостійно грати, малювати, ліпити, розфарбовувати. Він навчитися самостійності, а хіба не це головне для батьків, щоб не переживати через дрібниці.

Пам'ятайте, залякування може призвести і до того, що дитина просто почне брехати. Вона боятиметься вас і ваших страшилок. Дозвольте ж своїм дітям бути добрими й сильними, не лінуйтеся давати їм можливість діяти й помилятися, трудіться над вашими відносинами з допомогою пояснень, а не залякувань! Адже уява в дітей і так дуже добре розвинена. Вони живуть у світі своїх фантазій, а ось яким це буде і залежить від вас.

р160*600