Психологiчна пiдготовка дитини до iспиту

Іспити... При одному тільки слові багатьох кидає в тремтіння. Навчальний рік добігає кінця, i саме тоді дітей, та й не тільки їх, очікують іспити. Вступні, перекладні, випускні. Не встигли закінчитися одні, як починаються інші. Як не дивно, батьки теж вносять свою лепту в моральний стан дитини перед іспитом. Сварять, заспокоюють, радять, діляться досвідом, допомагають готувати шпаргалки. Але треба подивитись на іспити з іншого боку. Адже все не так страшно, як здається на перший погляд.

Іспит перед школою. У перший клас дітей приймають після тестування. Його проводить, як правило, шкільний психолог чи вчитель, задаючи малюкові найпростіші питання. Але часто саме батьки допускають багато помилок. У чому? По-перше, наймаючи психолога-репетитора. Дитина повинна навчатися за програмою, яка відповідає її рівню розвитку. Тільки так навчання буде найбільш продуктивним. Та й дитина вчиться в грі, а звичайні заняття нудні і не цікаві.

По-друге, нервуючи і лякаючи дитину тестуванням. Адже ваше хвилювання передається і їй, а залякування може стати причиною страху перед контрольними та іспитами на все життя. Найкраще почуває і веде себе та дитина, яка не знає про майбутнє тестування. Та й взагалі сприйме його, як гру. Просто скажіть, що ви йдете записуватися в школу і знайомитися з учителем. І самі постарайтеся не нервувати.

Іспити при переході з класу в клас. У деяких навчальних закладах при цьому існують іспити. Звичайно, це все сприймається дуже емоційно, оскільки вчителі нагадують про них з самого початку навчального року. При цьому, чим успішніше вчиться дитина, тим сильніше вона переживає. Насправді ж, чим раніше мова зайде про екзамени, тим швидше учень звикне з думкою про їхнього існування. Найсильніші переживання спостерігаються в перші два місяці. Потім дитина просто до цього звикає і стає психологічно готовлю до іспиту.

Якщо дитина дуже хвилюється, заспокойте, поясніть, що вона обов'язково складе іспит. Чому? Тому що вчителям не вигідно залишати когось на другий рік. І для вчителя позитивний результат ще більш важливий, ніж для учня. Не змушуйте дитину вчитися з ранку до вечора. Звичайно, чим більше знаєш, тим краще. Але всіх знань за ніч не отримаєш. Та й іспити краще здаються, коли учень виспався, бадьорий і ситий. А ось виснаження навпаки гальмує розумові реакції і пам'ять.

9 клас. У кінцi навчального року всі учні здають іспити. Одні для того, щоб йти вчитися далі у коледж, інші - просто для переходу в наступний, десятий клас. Перша група дітей хвилюється більше всіх. Проте, ще до початку іспитів слід тверезо оцінити інтелектуальні можливості і бажання дитини продовжувати навчання в школі. Навіть якщо вона не потрапить в десятий клас, після закінчення коледжу так само зможе отримати вищу освіту, як і всі. Крім того, в більшості середніх спеціальних навчальних закладах існують привілеї для вступників до інституту.

Випускні іспити в школі. Вони вважаються одними з найскладніших, хоча це далеко від істини. З точки зору великої кількості матеріалу - так. Але не варто забувати про людський фактор. В інтересах школи і кожного вчителя випустити всіх учнів. Як би не загрожував вчитель, не в його інтересах завалювати дитину на випускних іспитах. Навряд чи хтось захоче залишити підлітка на другий рік в одинадцятому класі.

ВУЗ! До вступних іспитів у ВУЗ необхідно підійти з усією серйозністю і відповідальністю, від цих викладачів можна не чекати підказки та підтримки. Головне, впевненість у собі, адже найчастіше упевнені в собі випускники складають іспити успішніше тих, хто все знає. Так що, знання + впевненість = успіх. Також засвоїти матеріал допоможе написання шпаргалок. Їх можна як залишити вдома, так і взяти з собою, але не користуватися.

Ще один секрет успішної здачі іспиту - присвятити всього себе вирішенню конкретного завдання. Навчіть дитину якомога раніше відмовлятися від усього і фокусуватися на проблемі. Можна уявити себе не в аудиторії, а вдома, в спокійній обстановці. Дуже важливо, як майбутній студент себе подасть. Треба намагатися виходити і відповідати впевнено, вести себе спокійно і невимушено.

р 160*600