Відмiнники чи двієчники

Найкраще, що можна зробити для себе до кінця навчального року, - позбутися старих стереотипних переконань. Ось деякі з них: "Дитина повинна отримувати хороші оцінки", "Вона повинна старанно вчити всі предмети, щоб вирости всебічно розвиненою особистістю". Але психологи б'ють тривогу: майже всі відмінники - майбутні невротики. Погоня за п'ятірками завдає шкоди їх природним інтересам і здібностям, спостерігається розкиданість інтересів і відсутність мети-мрії.

Геніям жилося простіше. Ньютон нічим не виділявся, коли вчився в школі, а потім у коледжі. Успіхи його були непомітними, середніми. Особливо не давалися йому фізика і математика. До того ж, Ісаак був патологічно ледачий. Чарльз Дарвін мав славу серед своїх шкільних вчителів і однокласників недолугого і просто-таки тупуватого хлопця. Навчанням він не захоплювався, насилу переходив з курсу на курс. Щоб здійснити кругосвітню подорож на кораблі «Бігл» і створити теорію еволюції живої природи, йому вистачило мінімальних знань з біології.

Великий хімік Менделєєв у школі вчився на трійки, вступав до університету кілька разів і весь час завалював хімію. Знаменитий вчений-астроном Костянтин Едуардович Ціолковський у свій час був вигнаний з гімназії за неуспішність. Гімназист Гоголь встигав з літератури тільки на "три", а за твір звичайною його оцінкою була "двійка". Навряд чи шкільні "двійки" змусили його зрозуміти вимоги до творів, спробувати свої сили і, таким чином, захопитися письменницькою творчістю. Знаменитого німецького хіміка Лібіха, останнього учня в класі, виключали за неуспішність. Едісона виключили зі школи як нездатного: майбутній великий винахідник зміг навчитися тільки грамоті. Ейнштейн був в школі трієчником.

Хапатися за ремінь марно: IQ у невстигаючого чада від цього не підвищиться. Все набагато простіше: для розвитку пам'яті, уваги, розумових здібностей потрібна ласка. До такого висновку прийшов американський біолог Г. Харлоу ще в сорокових роках ХХ століття. Нормальне функціонування мозку дитини залежить, насамперед, від матері, її ласкавих слів і дотиків. Це, за висновками вченого, стосується як мавп, так і людей.

До чого робити скорботні обличчя, як на картині "Знову двійка"? Адже вчителі ставлять оцінки не за здібності, а за ставлення учня до свого предмета. Але ніхто не зобов'язаний однаково любити біологію, геометрію та історію світової культури. Засвоїти з блиском шкільну програму не так вже й важливо, 70 відсотків матеріалу забудеться і в житті не пригодиться. А ось розвивати свої здібності дитині необхідно, від цього залежить майбутнє. Ось де потрібна батьківська допомога. Усім мамам двієчників хочеться сказати на втіху: школа - це такий період, який потрібно пережити і забути.

Святий Сергій Радонезький з семи років не міг засвоїти грамоту, не виходило в нього читати і писати. Його батьки і сам хлопчик гаряче молилися, і по їх молитві Бог дав йому пам'ять і розуміння, він став здатний до вивчення книжкової премудрості. Святий праведний Іоанн Кронштадтський в гімназії дуже відставав у навчанні, але постійно просив Господа відкрити йому всю премудрість. Незабаром він став першим учнем. І зараз в церквах замовляють молебні цим святим, які допомагають дітям при будь-яких проблемах з навчанням. А ще добре б поставити на письмовий стіл ікону Божої Матері "Додаток розуму".