Підготовленість майбутніх учнів

Сучасна навчальна програма, інтенсивність навчання пред'являють високі вимоги до підготовленості майбутніх учнів. Однак батьки розуміють готовність по-різному. Для одних це вміння читати, писати і рахувати. Для інших - великий запас різноманітних відомостей і знань. Для третіх - старанність і здатність зосередитися на конкретному занятті. Багато беруть за готовність бажання самої дитини йти до школи. І кожен з цих батьків по-своєму правий. Але лише частково.

Геть «фефекти фікції»! Часто батьки помиляються в оцінці готовності своїх дітей до школи. А також пояснює, чому так важко виробити єдині критерії готовності. Не дивно, що сьогодні дитячі психологи, фізіологи і педагоги зійшлися на думці: єдиних жорстких критеріїв готовності до школи немає і бути не може. Зате є певний рівень фізичного та психологічного розвитку, який і дозволить легко адаптуватися і успішно навчатися в школі. Процес досягнення цього рівня і є підготовка до систематичного навчання в школі. А об'єктивна оцінка особливостей розвиткуи допоможе правильно вибрати школу, тобто запобігти певним труднощам у навчанні в майбутньому.

Справа в тому, що до початку навчання в дитини повинна бути досягнута порівняно хороша емоційна стійкість. Адже шкільне життя - це не тільки уроки. Між учнями нерідко виникають сварки, образи. Взаємовідносини школярів з учителями також не завжди складаються гладко. Діти, розпещені надмірною опікою та любов'ю, болісно реагують на будь-які конфліктні ситуації в школі. І, як наслідок, відмовляються її відвідувати. Як правило, це трапляється з так званими домашніми дітьми, у яких відсутній досвід соціального спілкування з однолітками.

Також надзвичайно важлива в школі і здатність до певних вольових зусиль. Дитина замість «хочу - не хочу», повинна вміти змушувати себе робити те, що треба. Причому, протягом певного часу. Така здатність не приходить сама по собі. Виховувати і розвивати волю потрібно задовго до вступу до школи. Цьому можуть сприяти тематичні ігри, доручення по домашньому господарству. І, звичайно ж, емоційно-вольові якості формуються в дитячому колективі, в процесі спільної ігрової та навчальної діяльності.

Що повинен знати і вміти майбутній школяр:
* Добре вимовляти звуки рідної мови, виділяти звук на початку, в середині і в кінці слова. Правильно вживати приставки, прийменники, сполучники, будувати речення.
* Володіти словниковим запасом, що дозволяє висловити свою думку, ставити і відповідати на запитання. Самостійно складати зв'язну розповідь за картинками.
* Називати числа в прямому (від 1 до 10) і зворотному (з 10 до 1) порядку. Співвідносити задану кількість предметів з цифрою.
* Визначати на слух пропущене число, називати його, визначати попереднє і наступне число до названого, порівнювати числа.
* Складати та розкладати числа (наприклад, 5 і 5 складають 10, а 4 складається з 2 і 2). Складати і вирішувати елементарні задачі на додавання і віднімання.
* Розрізняти геометричні фігури (коло, квадрат, прямокутник, овал, трикутник, трапецію, ромб). Змальовувати (копіювати) букви і цифри, дотримуючись розмірності і напряму.
* Орієнтуватися в просторі (зліва, справа, внизу, вгорі, за, під, над і т.д.). Орієнтуватися в часі доби (ранок, день, вечір, ніч), а також у поняттях «вчора», «сьогодні», «завтра» і знати пори року.
* Вміти розповісти елементарні відомості про себе і свою сім'ю.

Iншi статтi роздiлу:
В имоги школи до першокласника
Щ о означає бути читачем
М іні-школа чи дитячий садок
Е кстернат замiсть школи
П очаток шкiльного життя