|
Як уберегти дiтей від спалахів алергiї, яку викликають домашнi тварини? Спілкування з домашніми тваринами приносить величезну радість і навіть цілюще впливає. А в дітях ще виховує відповідальність і вміння піклуватися про те, хто слабший і безпорадніший. Саме тому більшість батьків не відмовляють дитині, коли вона просить придбати котеня, цуценя чи хоча б хом'ячка. Але в цій бочці меду є ложка дiгтю - домашні вихованці можуть бути джерелом
алергії.
Появу алергії часто пов'язують з шерстю тварин, проте, насправді, причиною захворювання стають лупа, слина, сеча, пір'я, пух та інші продукти їх життєдіяльності. Алергія може проявлятися ринітом - виникають нежить і закладеність носа; кон'юнктивітом - набряклість, почервоніння очей, сльозотеча; бронхіальною астмою, для якої характерний сухий кашель, свистячі хрипи у грудній клітці, утруднення дихання, задишка або задуха; атопічний дерматит - висипання на шкірі, свербіж.
Яка тварина може підійти алергіку? Найбільш безпечні ті тварини, які виділяють мало продуктів життєдіяльності в середовище проживання. Це рибки і рептилії. Але алергічні реакції у дітей часто виникають на корми для риб.
Гризуни, що живуть в клітках і акваріумах, розкидають шерсть на обмеженій території, але для алергіків небезпечними можуть виявитися їх сеча і фекалії, контакт з якими неминучий при прибиранні клітки.
Птахи, навіть не залишають клітки, стають джерелом пилових кліщів, так як їх пух і пір'я все одно розносяться по приміщенню.
Алергіку, мрієючому про кішку або собаку, варто шукати вихованця серед незвичайних порід. У першу чергу, це безшерсті кішки (сфінкси) і собаки (мексиканська гола, китайська чубата).
Відсутність вовни знижує поширення продуктів життєдіяльності в будинку і перешкоджає концентрації пилу на самій тварині. Але в якості компенсації за відсутність шерсті шкірні залози у таких тварин мають більшу секреторну активність, тому їм потрібно більш часте миття, ніж їх кошлатим родичам. У жорсткошерстних собак (тер'єри і шнауцери) практично відсутня линька. При регулярному миттi та відвідуваннi собачої перукарні для тримінгу, кількість алергенів в будинку від собак цих порід можна звести до мінімуму. Породи з видозміненим покривом, за будовою схожим з людським волоссям, не линяють, але вимагають регулярної стрижки. Серед кішок - це рекси, а серед собак - йоркширські тер'єри, пуделі і бедлінгтон-тер'єри.
Прояви алергії дуже індивідуальні і непередбачувані, людина може покриватися висипом у присутності лисого сфінкса і спокійно уживається з перським котом. Нерідко алергія виникає тільки в період статевого дозрівання вихованця, на мітки кота або виділення тварини в період тічки. Тоді може допомогти
його стерилізація/кастрація.
При поганому догляді, неякісному годуванні і деяких захворюваннях шкіра тварини може постраждати, а посилена линька і пошкодження шкіри значно збільшують кількість алергенів у навколишньому середовищі. Тому ризиковано брати тварину зі спадковою схильністю до шкірних захворювань, постарайтеся дізнатися про хвороби породи і
здоров'я предків свого майбутнього вихованця.
Останнім часом заклики алергологів ізолювати дітей від потенційних алергенів все частіше піддаються критиці. Наукові дослідження показують, що тісний контакт зі звірятами в ранньому дитинстві дозволяє загартувати імунну систему дитини, зробивши її байдужою до алергенів тваринного походження. До того ж, спілкування з тваринами сприятливо впливає на нервову систему, знімає стрес, який провокує розвиток бронхіальної астми, нейродерміту і інших захворювань.
За статистикою, у дітей, що ростуть без спілкування з тваринами, алергія зустрічається в 15,5% випадків. Якщо вдома живе одна тварина, ймовірність появи алергії знижується до 12%, а от у власників двох і більш звірячих вихованців алергія спостерігається тільки в 8% випадків.
Перевірка на сумісність. Але, все ж, потрібно дотримуватися певних рекомендацій, щоб максимально убезпечити себе і своїх близьких. Визначивши вид і породу тварини, яку ви хочете придбати, проведіть алергічну пробу у фахівця, бажано з індивідуально приготованим реагентом, взявши зразок від тварини. Алергію викликає певний алерген. Тому, наприклад, у людини, що реагує на собачу слину, може не бути алергії на котячу шерсть.
Інший надійний спосіб виявити у дитини можливу алергію - перед покупкою кошеняти чи цуценяти провести з ним кілька годин. При цьому, малюк повинен гладити тварину, притискати до себе.
Якщо після тісного спілкування алергічних проявів не виявиться, можна придбати цього вихованця, але краще заздалегідь обговорити можливість його повернення при виникненні віддалених алергічних реакцій. І, про всяк випадок, під час перевірки майте при собі антигістамінний засіб.
Якщо вже алергіку доводиться жити з твариною в одному будинку, потрібно:
- намагатися уникати тривалого контакту з нею;
- частіше мити звірятко (1-2 рази на тиждень), але не самому, а доручивши це кому-небудь з членів сім'ї;
- після контакту з твариною і речами мити руки й міняти одяг (нерідко причиною алергічного захворювання можуть бути не тільки самі тварини, а й їхні корми, наповнювачі для туалету, зоокосметика, іграшки);
- по можливості видалити з квартири предмети, що збирають алергени: килими, паласи, важкі штори, відкриті книжкові полиці;
- щодня проводити вологе прибирання квартири, користуватися повітряочисниками, пилососом зі спеціальними фільтрами, противоалергенні засобами для прибирання.
Iншi статтi роздiлу:
Як навчити дитину поводитися з домашньою твариною
Алергiя на тварин
Домашнi тварини і бронхiальна астма
Психотерапiя з домашнiми тваринами
Перш, нiж завести домашню тварину
|
