Як вiдпочити за мiстом

Всi статтi роздiлу

Літо в місті нестерпне, тому дитину намагаються відправити за місто - на дачу або в село до родичів. Бажання батьків, щоб дитина провела три жарких місяці далеко від міського пилу і смогу, цілком зрозуміле. Настільки ж очевидно, що, коли батьки працюють, скласти компанію на природі вони не зможуть. Тому, щоб літній вiд’їзд не був стресовим для дитини, потрібно чітко продумати план своїх дій.

Не варто часто приїжджати до дитини. Подумайте, чи варто травмувати малюка частими зустрічами-розставаннями. Ви по-різному оцінюєте ситуацію: для вас побачитися з ним півгодини перед сном і потримати його на руках - вже велика радість і задоволення. Для нього це, швидше, розчарування. Він думатиме, що мама повернулася, а вона повернулася всього на годину. До того ж варто зважити свої сили, так як заміські магістралі вранці і ввечері перетворюються на нескінченну автомобільну пробку. Чи буде у вас можливість стільки часу витрачати на дорогу? Якщо ви плануєте користуватися громадським транспортом, розберіться, в скільки вам потрібно піти з роботи, щоб не запізнитися на автобус або електричку.

Розмова з дитиною перед від'їздом. Дитина молодше трьох років не має уявлення про тимчасові відрізки часу, для неї є тільки зараз. Прокинувшись одного разу вранці у бабусі, вона може почати турбуватися, що мами немає поруч, а може не звернути на це уваги. І те й інше нормально і залежить від темпераменту дитини. Проте біль розлуки накопичиться протягом декількох днів. Яка буде реакція дитини передбачити не можна. Одні діти вередують, відмовляються від ігор, неохоче їдять. Інші, навпаки, надзвичайно активні. У будь-якому випадку дитина переживає розлуку. Не виключено, що у малюка загостряться хронічні захворювання, виникне алергія, можливі порушення стільця і безсоння. Все це - природна реакція організму на стрес.

Не обіцяйте дитині, що приїдете в суботу. Трилітки, навіть якщо вони знають порядок днів тижня, не вміють застосовувати ці знання на практиці. Вони можуть бути впевнені, що за понеділком, коли поїхала мама, відразу наступить субота. Дні здадуться довгими і безглуздими. Дитина чекатиме суботу, не зможе зосередитися ні на чому іншому, втомиться від очікування. Найчесніший варіант - говорити, що мама приїде, коли закінчить роботу.

Попередьте людину, яка живе з дитиною, що вона буде починати зустрічати маму не раніше, ніж за півгодини до приїзду. В іншому випадку малюк пережене, і його реакція на вашу появу може бути будь-яка - від сильних сліз до повної байдужості.

Дозвольте дитині жити по-новому. Якщо вона не відходить від вас ні на крок і тримається за спідницю, дозвольте їй це. Якщо тікає в іншу кімнату, щоб зайнятися своїми справами, не кличте її: «Невже ти не скучив за мамою?» Дитина, залишившись без мами, має право бути егоїстом. Не хвилюйтеся, вона вас не розлюбила.

Не тисніть на дитину. Дозвольте їй самiй вибирати спосіб життя. Не змушуйте дружити з хлопчиком з сусіднього будинку, не вимагайте, щоб вона була самостійною і гуляла на дачному дворі, навіть якщо цей двір повністю безпечний. Не питайте: «чого ти тут без мене навчився?» Дитина може розцінити питання, як вимогу чогось досягти у вашу відсутність. Ваше повернення - це не заохочення, не нагорода за працю. До речі на запитання, коли приїде мама, категорично не можна відповідати «коли ти вивчиш азбуку» або «коли ти станеш хорошим хлопчиком».

Диктуйте свої умови. Будьте готові, що людина, якій ви довірили малюка, виховуватиме його за своїми законами. Бабуся або тітонька не бачать нічого поганого в прогулянках в будь-яку погоду й час доби в кросівках на босу ногу або, навпаки, в екіпіровці в спекотний полудень в теплий комбінезон. Розвиваючі книжки ризикують залишитися незайманими: старше покоління ставиться до нових методик скептично. Дитина може необмежено споживати солодощі і пиріжки, якими славляться бабусі.

Чи не перевлаштовувати побут старшого покоління? Ваше завдання - налагодити побут немовляти. Вирішіть, за що ви готові боротися, а на що закрити очі. Твердо стійте на своєму, коли мова йде про здоров'я та безпеку дитини. До всього іншого віднесіться, як до витрат відпочинку на природі. Дозволяйте питати у вас деталі, що стосуються раціону, одягу та режиму дня дитини. Скажіть родичам, що вітаєте їх звернення до вас по дрібницях. Обговоріть форс-мажорні ситуації. Поясніть, як слід діяти, якщо дитині стало погано. Ліки, які можуть знадобитися, повинні бути під рукою, а телефон та адреса місцевої лікарні - висіти на самому видному місці. Іноді можна навіть написати своєрідну інструкцію, в якій можна написати зразкове меню дитини, її останні досягнення, примхи, улюблені казки або історії і т.п.

Щоб максимально пом'якшити розлуку, дайте дитині з собою улюблену іграшку, з якою вона звикла засинати, книжку або інший домашній амулет. Можна дати свою фотографію, щоб малюк сильно не нудьгував за мамою. У стресових ситуаціях може стати в нагоді телефон. Саме іграшковий, а не справжній. Коли дитина сумує за мамою, їй пропонують «подзвонити» додому і розповісти про себе. Найоптимальніший варіант, якщо у вас двоє дітей, тодi відправляйте їх разом. У цьому випадку діти без батьків живуть з відчуттям сімейного поля і легше переносять розлуку.

А скільки приємних моментів чекає вашого малюка за містом! Молоко з полуницею, ягоди, овочі та фрукти прямо з городу, свіже повітря, купання в річці або озері, зміна обстановки, нові друзі, нові враження. Згадайте себе в дитинстві, як ви насолоджувалися відпочинком влітку, коли немає жодних проблем і турбот! Ось би повернути той золотий безтурботний час. Але не треба забувати, що заміське життя дарує дітям безмежну свободу, вони роблять, що хочуть. Тому потрібен час, щоб дитина знову звикла до міського життя і міського ритму.

Iншi статтi роздiлу:
Переліт з дитиною
Як уберегти дитину на пікнику
Літні канікули
Поїздка за покупками
Дитяча аптечка в дорогу