Дитина iнтроверт чи екстраверт

Всі ми родом з дитинства. Як це важливо з боку батьків, як необхідно, коли народжується людина, вже на цьому етапі становлення особистості зрозуміти, хто твоя дитина, і не намагатися виховувати її під себе або суспільство.

Якою буде ваша реакція при знайомстві з дівчинкою трьох років, яка зніяковіє, сховається за маму і відмовиться з вами розмовляти? «Яка сором'язлива спокусниця, як мило», - щось на зразок цього, правда ж? А якщо так само вчинить трирічний хлопчик? О, тут оцінка може бути зовсім іншою - «Ну, ти ж хлопчик, чого соромишся чи злякався? Ану, виходь, давай руку». А може ця дитина - просто інтроверт, і для душевного спокою їй абсолютно не потрібно багато спілкування з оточуючими. I так добре. Ось і таке буває.

Поняття «інтроверт» означає «звернений усередину». Інтроверт - це особливий тип нервової системи, з яким народжуються, на його основі утворюються звички, створюється характер і спосіб життя. Цим людям комфортно бути на самоті, а ось надлишок спілкування вони переносять досить складно. На відміну від екстравертів, така дитина-інтроверт не погодиться брати участь у загальних галасливих іграх, а скоріше відправиться малювати, читати, складати конструктор. Вона більше спрямована на себе, всередину себе, і заважати цьому - часто ламати її природу.

Як виявити особливості дитини-інтроверта? По поведінці, особливо в суспільстві незнайомих людей. Малюк-екстраверт охоче піде на контакт, поділиться іграшками, покаже свій малюнок, братиме участь у бесіді. А інтроверт, швидше за все, буде бентежитися, соромитися, ховатися за маму, уникати тілесного контакту, хвилюватися більше звичайного. Дуже важливо при цьому враховувати особливості дитини і поважати її бажання.

Дитина-інтроверт не хоче брати участь у загальних галасливих іграх? Має право. Розповісти на сцені вірш для нього все одно, що провести три безсонних ночi до події і стільком же після? І навіщо це потрібно? Так можна й заїкання дочекатися, і замикання в собі. Навпаки, ви повинні стати в цьому випадку адвокатом дитини і пояснити вчительці або вихователю, що дитина така, ви настійно просите враховувати особливості її нервової системи і давати завдання відповідно до них. А віршик дитина неодмінно розповість. Наодинці з учителем.

Діти-інтроверти, на відміну від екстравертів, часто мають свої переваги в навчанні і взагалі в житті. Так, вони більш посидющі, сприйнятливі до нової інформації. Як правило, більш вдумливі і дбайливі, спокійні і стримані. Але, незважаючи на зовнішню стриманість, переживання інтровертів бувають більш глибокими і сильними, ніж у екстравертів. Тому слід пам'ятати, що для цих дітей категорично протипоказані всякого роду змагальні, оціночно-порівняльні ситуації. Дитина швидше зробить щось просто тому що так треба, ніж щоб бути кращим за інших.

Інтроверти, на відміну від екстравертів, насилу переносять публічні виступи, їм складно приймати рішення прямо тут і зараз, так що час для роздумів у них має бути неодмінно! Більш активні вони в першій половині дня, як правило, тому найважливіші справи і події плануйте з ними саме з ранку. Не дозволяйте оточуючим насміхатися над дитиною-інтровертом, підганяти її, соромити. Це не екстраверт, він може забитися ще більш вглиб своєї раковини, і достукатися до нього стане набагато складніше.

Не переживайте, якщо малюк не стане на табурет співати пісеньку гостям, зате самостійно складе найскладніший конструктор. У нього не буде багато друзів - ну що ж, нехай три, але справжні. Поважайте свою дитину з усіма особливостями, любiть безумовно, і життя (ваше і її) буде гармонійне і щасливе.