Правила виконання уроків без стресу

Якщо спільне виконання домашнього завдання з дитиною зазвичай закінчується сварками, зіпсованим настроєм i стресом, якщо разом робити уроки для вас не менша проблема, ніж для самої дитини, тоді ця стаття буде корисна.

Правило №1. З'ясуйте причину. Якщо дитина ніяк не хоче братися за уроки, придумує нескінченні відмовки або навмисно тягне час, обов'язково з'ясуйте чому. Важливо зрозуміти, чи поширюється ця неприязнь на всі предмети чи лише на якiсь конкретні. Якщо дитина в цілому не бажає робити уроки, тоді треба переходити до Правил №2 і №3. Якщо негативні почуття викликають цілком певні предмети, розпитайте, чому саме вони. Причин може бути досить: дитині не дається предмет, не подобається вчитель, заняття з цього предмету викликають якісь неприємні асоціації й інші. Читайте Правило №8.

Правило №2. Дайте відволіктися. Як тільки дитина прийшла зі школи, не змушуйте її відразу займатися. Необхідна перерва, щоб переключитися і відволіктися від шкільних проблем. Ідеально, якщо на цю перерву припадуть обід або полуденок, прогулянка на повітрі чи активні ігри. Зовсім маленьким школярам, можливо, варто і поспати. Все залежить від віку, темпераменту, стану здоров'я. Головне, щоб за уроки дитина взялася відпочившою і зі свіжою головою.

Правило №3. Створіть ритуал. Створюйте певний ритуал, наприклад, намагайтеся, щоб дитина робила уроки завжди в один і той же час. Режим дня взагалі корисний, а в цьому конкретному випадку ще й привчає до зібраності та організованості. Крім того, підсвідомо дитина починає сприймати цей процес як щось постійне, само собою зрозуміле, як прийоми їжі, вечірнє миття перед сном. Можливо, варто встановити тимчасові рамки (з урахуванням індивідуального ритму і обсягу домашніх завдань), протягом яких дитина займається, наприклад, півгодини-годину (для молодших школярів) або пару годин (для старших дітей). Цьому є як мінімум дві причини. По-перше, після закінчення часу дитині вже складно концентруватися і працювати ефективно. По-друге, якщо до цього часу додати ще й кількість годин, проведених в школі, вийде майже повноцінний робочий день. А це дуже багато для дитини.

Правило №4. Організуйте перерви. Під час виконання домашнього завдання дозволяйте невеликі перерви - 5-10 хвилин (адже ви і самі на роботі періодично відволікаєтеся). У цей час дитина може встати з-за столу і розім'ятися, щось випити соку або з'їсти. Це особливо потрібно малюкам, які ще тільки вчаться писати і довго сидять в одній позі, вимальовуючи літери. За перерву встигнуть відпочити і очі.

Правило №5. Будьте присутнi або перевіряйте. Щоб дитина (особливо першого класу) робила уроки без стресу, батьки повиннi бути при цьому присутніми. Тут важлива поступовість. Зовсім маленьким школярам тато або мама допоможуть організувати роботу, простежити, щоб дитина не застрявала на чомусь одному. Це може потребувати вашої присутності протягом всього часу, відведеного на уроки. Потім, у міру дорослішання дитини і набуття нею навичок самостійної роботи, можна домовитися, що вона сама робить легкі і зрозумілі завдання, а з вами - складні. Інший варіант - дитина готує все сама, а ви перевіряєте. Обов'язково хваліть і підкреслюйте самостійність.

Правило №6. Не робіть уроки за дитину. Батьки не можуть це робити. Іноді у вас може виникнути спокуса сказати, як вирішувати приклади або відповідати на питання, щоб швидше звільнитися. Це в корені невірно. По-перше, тим самим ви подаєте поганий приклад і не дивуйтеся, якщо дитина через якийсь час попросить зробити уроки за неї. По-друге, так вона ніколи не навчиться самостійності і відповідальності. Ідіть іншим шляхом: ви завжди можете ненав'язливо підказати, підштовхнути, направити хід думок.

Правило №7. Займайтеся додатково. Спостерігаючи якийсь час за тим, як дитина виконує домашні завдання, ви зрозумієте, що саме викликає найбільші труднощі і на що витрачається багато часу. Можливо, важко дається письмо або якісь граматичні правила, рахунок в розумі чи переказ тексту. У вихідні дні приділіть цим «підводним каменям» додатковий час. Позаймайтеся спокійно, без поспіху, і через деякий час ця тактика обов'язково дасть результат. Дитина знайде впевненість у своїх силах.

Правило №8. Поговоріть відверто. Якщо дитина сприймає процес навчання і домашні заняття швидше негативно, ніж позитивно, поговоріть про це. Розкажіть про свої шкільні роки, які предмети виходили у вас краще, а які давалися важко. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що не все і не завжди виходить відразу, треба прикладати зусилля. Якщо проблема у вчителю, проявіть максимум такту. Скажіть, що вчитель теж людина, зі своїми плюсами і мінусами. Треба як слід готуватися по предмету і вести себе на уроці, тоді і проблеми зникнуть. Можливо, вчитель просто дуже суворий, і дитина відчуває себе в його присутності незатишно. В особливо складних випадках, можливо, вам самим варто поговорити з педагогом і з'ясувати, чому відносини з учнем не склалися. Якщо дитині важко знайти спільну мову з однокласниками, варто з'ясувати, в чому причина напруженості, запросити когось із них у гості, організувати спільний похід кудись або дитяче свято.

Правило №9. Запрошуйте репетитора тільки в крайньому випадку. До нього варто звертатися лише, якщо ви бачите явне відставання з будь-якого предмету, що об'єктивно підтверджується самою дитиною і/або вчителем. При цьому ви не в змозі забезпечити такий рівень занять, який би покрив це відставання і дав би можливість робити уроки без стресу. Не потрібно перевантажувати дитину додатковими заняттями по великому числу предметів, навіть якщо ваші доходи дозволяють. Дитина все одно буде не в змозі засвоїти такий обсяг знань і однаково ефективно займатися всіма предметами. Здоров'я і наявність часу для відпочинку і відновлення сил набагато важливіше.

Правило №10. Будьте терплячі. Будьте конструктивні. Це ж ваша дитина, не може бути, щоб у неї абсолютно нічого не виходило. Певні спільні зусилля, ваші доброзичливість і терпіння обов'язково дадуть результат, і дитина навчиться робити уроки без стресу.

р160*600