Дiти - природженi поліглоти

Діти - природжені поліглоти. Якщо у дорослих можуть бути проблеми з вивченням мов, то для дитини їх просто не існує. Головне, зацікавити. І ви дуже швидко отримаєте відповідь на запитання «чи скоро моя дитина заговорить іноземною мовою?». Сучасним дітям, де б вони не знаходилися, кожну хвилину доведеться стикатися зі змінами в соціальному середовищі, освітi та технологіях. Важливе питання про інтеграцію в суспільстві дітей різних національностей. У процесі інтеграції першорядну роль відіграє мова.

Дитинство - дуже вдалий час для освоєння другої мови. Дошкільний період у розвитку характеризується інтенсивним формуванням пізнавального процесу. Легше і швидше купуються вміння і навички. Починаючи з дитинства легко формується позитивна мотивація мовленнєвої дії.

Ефективний підхід до освоєння мови - гра. У це дійство залучені всі процеси пізнання - малюк відчуває, слухає, дивиться, думає, говорить, спостерігає і діє. Навчання другої мови відбувається природним шляхом при залученні батьків до загальної дії. Говорити можна навчитися лише на практиці. При освоєнні мови існує мотивація двох рівнів: комунікативна - необхідність у спілкуванні і ситуативна - конкретні ситуації спілкування.

При вивченні мови є чудова можливість організовувати і висувати завдання так, щоб по можливості більше використовувати рухи, які забезпечать більш швидкісне освоєння словникового запасу. Не треба забувати також заняття з мистецтва, музики, пізнання природи. Особлива увага приділяється фізичному розвитку і розвитку мускулатури пальців. Відповідно до інтересiв, потреб і досвіду кожна ситуація розігрується інакше, тому матеріал зрозумілий і відбирається відповідно до особливостей розвитку.

У процесі освоєння другої мови величезну роль грає вчитель. Необхідно мати сміливість пробувати і шукати нові ефективні дії, інтереси, які сприяють інтелектуальному, соціальному та фізичному розвитку дитини. Прямий обов'язок вчителя - зрозуміти, як, коли і чому його дії будуть особливо ефективними. Не можна також обійтися без самооцінки своїх дій - інновації ідей, методів і способів, без нових навичок, пропонуючи свій спосіб розвитку для кожної дитини індивідуально.

Особливу роль відіграє розвиток мотивації, без якої неможливе досягнення позитивних результатів. Увага малюка продовжує залучати все незвичайне, яскраве, особливо, якщо це відбувається на іншій мові. Увага нестійка, швидко і легко збивається з мети. Він готовий повірити в самі неможливі речі, особливо, якщо вони представлені в ігровій формі. Наші діти більш обдаровані і вимагають від життя більше, ніж ми можемо уявити. Мові не можна навчити, її можна вивчити, і для цього необхідне соціальне середовище спілкування з іншими людьми, увага дорослих до дітей. Багато чого залежить від уваги до дитини в процесі спілкування, а саме: від взаємодії соціального середовища і відносини, а також ігор.

Методом гри дитина свідомо спрямовується на перевірку своїх здібностей, на усвідомлення своєї цінності, а цього можна досягти, порівнюючи себе з іншими. Це не означає, що потрібно завжди бути першим, переможцем, кращим, але це дає особливий стимул дії і мотивації. Наукою доведено, що кожна дитина має вроджені здібності до освоєння мов, тільки їх потрібно розвивати, і разом з цим розвивається інтелект. Завдання батьків - подивитися на дитину іншими очима, подивитися на події очима дитини, змінити своє ставлення до дитини, підтримати ті інтереси, які притаманні їй, як особистості. Дорослий стає об'єктом уваги, і все сказане дитина орієнтує на слово, як назву предмета. Саме з цієї причини величезне значення має інтонація, жести, міміка. Завдяки уяві змінюється мислення щодо вербальних (словесних) понять.

Освоєння мови починається з простого слухання - ігри пальчиками, віршики, короткі казки, лічилки, загадки, пісеньки та інше. Все, що можна помацати, відчути, застосовується на заняттях. Підключенням руху дія ускладнюється, що сприяє мотивації для подальших дій. Ми знаємо, що дитина:
- радіє, якщо батьки підтримують її зусилля;
- не може розвивати творчі здібності, якщо все робиться за неї;
- щоб відчувати себе впевнено, повинна знати, що її вислухають;
- прислухатиметься до батьків, коли батьки навчаться прислухатися до неї;
- не потребує кількості, їй потрібна різноманітність;
- не може навчитися співпрацювати, якщо все завжди відбувається, як вона хоче.
 

Iншi статтi роздiлу:
Перший раз у перший клас
Чи треба вміти читати до школи
Домашня освiта
Як вибрати школу
Малюк стане школярем