р 160*600   р 160*600

Домашня освiта

Всi статтi роздiлу

                                      Домашня освiта


Ми звикли вважати, що діти, досягнувши семирічного віку, зобов'язані йти в школу. Але кожна дитина індивідуальна, далеко не всім підходить стандартна освіта і далеко не всі пристосовані для школи. У батьків є вибір водити або не водити дитину в садок, але у всьому, що стосується школи, вибору немає. Чи справді це так? Чи має домашня освіта право на існування в сучасному суспільстві? Як облаштувати домашню школу і дати якісні знання?

Плюси і мінуси. Як і у всякої системи, у домашньої освіти є свої переваги і недоліки. Ось деякі з них:
• Домашня освіта відповідає всім потребам індивідуальної особистості. Вона підлаштовується під дитину, а не змушує долати стрес, пов'язаний зі змінами в житті.
• Домашня освіта дозволяє вибрати те навантаження, акценти, підходи до різних предметів, що в звичайнiй школі практично неможливо.
• Домашня освіта дозволяє розвивати таланти і здібності саме вашої дитини.
• Оскільки увага педагогів зосереджена на одному учневі, вони мають можливість краще оцінювати його успіхи. • Домашня освіта допомагає швидше навчитися самостійно вирішувати ті чи інші завдання, тому що частину інформації доводиться добувати самому.
• Домашні освіта допомагає зорієнтуватися у виборі майбутньої професії і вчасно зробити потрібний ухил.

Це безумовні плюси домашньої освіти, але є й очевидні мінуси:
• Вдома дитина обмежена у спілкуванні, що негативно впливає на здатність до соціалізації.
• Вона не вчиться долати труднощі, не бачить конкуренції, не може адекватно оцінювати свої здібності.
• Якщо ви не плануєте дуже замкнутий спосіб життя для вашої дитини, з часом у неї можуть виникнути труднощі в спілкуванні в більш старшому віці - в інституті, на роботі.
• Відомо, що найближчі друзі з'являються саме в шкільні роки, у домашньої дитини їх може не бути зовсім.
• Обмеження, неминучі при домашнiй освіті, потурають інфантильності. Дитина дорослішає набагато повільніше, ніж інші однолітки.

Якщо ви зважили всі сторони і прийшли до висновку, що домашня освіта є кращим варіантом, варто задуматися про вибір викладачів. Як підібрати педагогів? Варто розуміти, що домашня освіта - дороге задоволення, адже вам, по суті, доведеться наймати репетиторів з кожного предмета, жоден з яких не можна викинути, навіть фізкультуру. Інакше дитина просто не отримає атестат. Якщо вона не відрізняється особливими здібностями, а у вас немає часу допомагати їй в навчанні, самостійно шкільну програму вона не подужає. Тому до вибору викладачів потрібно підійти дуже відповідально.

Ви повинні бути впевнені не тільки в професійних, а й в людських якостях педагога. Домашня освіта не припускає контролю з боку різних органів, крім рідкісних іспитів в школі, які необхідно буде здавати хоча б раз на рік. Якщо ви не готові залишити дитину наодинці з учителем на весь день, то це не та людина, яка вам потрібна. Викладач повинен адекватно оцінювати сильні і слабкі сторони знань вашої дитини. Крім цього, педагоги не повинні займатися з дитиною домашніми завданнями. Частина роботи повинна залишатися для самостійного рішення, тому контролювати якість її виконання доведеться вам.

Вчитель - не те, що домробітниця. Не намагайтеся навантажити педагога іншими турботами. У його компетентність входить тільки освіта, а походи по магазинах і прибирання залиште для себе або найміть помічника. Фактично немає такого закону, який би наказував обов'язкове навчання професійними вчителями. Завдання домашньої освіти - якісні знання, які пройдуть перевірку при шкільнiй атестації. Якщо ви впевнені в тому, що знаєте якийсь предмет досить добре, то зможете і самі займатися. Для цього варто звіриться зі шкільною програмою і слідувати тим вимогам, які вона виставляє.

Домашня школа. Освіта вдома дозволяє дитині відчувати себе більш вільно. Це і добре, і погано. У школі є певні вимоги до зовнішнього вигляду учнів, є спеціальні приміщення для занять, обладнання. При домашньому навчанні вам доведеться облаштувати одну з кімнат квартири під справжній клас. Повинен бути стіл і стілець, що відповідає віку і росту. Повинна бути дошка, крейда, місце для вчителя. Не допустимо, щоб дитина йшла на уроки в піжамі або вуличному одязі, нехай навіть йти потрібно лише в сусідню кімнату. Заведіть спеціальну форму, яку б малюк одягав виключно на заняття. Подбайте про те, щоб освітлення в кімнаті відповідало стандартам.

Розподіліть час так, щоб уроки чергувалися з відпочинком. Індивідуальна освіта дозволяє зробити заняття коротшими або довшими, але перерви повинні бути. Виходьте з особливостей дитини, підлаштовувайтеся під неї і міняйте тривалість занять з її розвитком. Не забувайте про необхідні медичні огляди, щеплення, заліки та іспити. Мета домашньої освіти - не тільки знання, але й атестат, який видадуть лише в тому випадку, якщо дитина буде відповідати встановленим нормам.

Звичайно, який спосіб вибрати, вирішувати тільки батькам. Але непогано було б відштовхуватися від реальних потреб. Якщо малюк здоровий, товариський, рухливий, добре ладить з іншими дітьми і мріє про школу, чи варто позбавляти його можливості навчатися в колективі, нехай навіть система шкільної освіти здається вам недосконалою? Болісна, замкнута дитина, швидше за все, буде краще відчувати себе вдома. Але і в цьому випадку постарайтеся, щоб додаткові заняття та гуртки давали їй можливість спілкуватися і заводити друзів. Тоді освіта піде на користь, не важливо, чи буде воно домашньою, чи стандартною.
 

Iншi статтi роздiлу:
Як вибрати школу
Малюк стане школярем
Пiдговка до навчального року
Дитячий почерк
Дитина не хоче вчитися