Лялька - улюблена iграшка

Одна з улюблених іграшок кожної дитини (і дівчаток, і хлопчиків) - лялька. Лялька - це іграшка у вигляді фігурки людини. Ляльки бувають різними. Щоб переконатися в цьому, досить заглянути в магазин iграшок або проникнути в дитячу кімнату чи ігровий куточок будь-якого малюка.

У дівчаток це і виряджені принцеси - красуні з фарфору, і гумові пупсики - голяки, і нехитрі саморобні ганчiрнi лялечки, такі милі, домашні, яких хочеться пригорнути до себе. У хлопчиків теж є свої ляльки, хоча ні одному хлопчику в голову не приходить, що це теж ляльки. Це солдатики, чоловічки від конструкторів (водії, пілоти та іншi), другі фігурки, як правило, чоловічої статі.

В ляльок грають всі діти. В них грали малюки сотні років тому, грають і зараз. Звичайно, за багато років вид ляльок сильно змінився. Спочатку це були просто вирізані з дерева чи виліплені з глини фігурки, схожі на людину. Потім почали робити ляльок з інших матеріалів, зокрема, з тканини. Лялька була буквально членом сім'ї. Робили ляльки своїми руками для дітей, передаючи їх з покоління в покоління. І тільки останні в два сторіччя ляльок почали виготовляти спеціально навчені цьому ремеслу майстри. Причому, такі ляльки користувалися попитом тільки в багатих сім'ях. Прості люди ще довго продовжували користуватися саморобними ляльками.

В наш час у магазинах можна знайти ляльки на будь-який смак і гаманець. Зроблені вони з різних матеріалів і одягнені у всілякі наряди, як прості, так і розкішні. Але деякі батьки, спробувавши один раз зробити ляльку своїми руками, переконуються, що саме вони - прості ганчiрнi ляльки більше до душі дітям, особливо найменшим. Таку ляльку хочеться пригорнути до себе, покласти з собою в ліжечко. Вона більш жива, ніж пластмасова довгонога красуня.

Як грати в ляльки. Дитина чуйно реагує на ставлення дорослої людини до гри: не буде грати з дорослим, якщо відчує фальш, байдужість. Дорослий повинен грати захоплено, з інтересом. Природно, для гри треба вибирати не той час, коли на плиті готується обід або ось-ось має пролунати важливий телефонний дзвінок. Дитина відчує вашу напругу, зрозуміє, що ви робите їй послугу, погодившись пограти.

Якщо малюку два-три роки, ініціатива в грі повинна належати дорослому. Він починає сюжет гри. Припустимо, говорить: "Це буде мама, тато, це їх синочок, тут у них ліжечко, тут столик" і так далі. По ходу гри, маючи на руках один або кілька персонажів, дорослий буде звертатися з питаннями та пропозиціями до інших персонажів, тих, які в руках у дитини. Він буде як би направляти гру. При цьому, не забуваючи підтримувати ініціативу, розвивати сюжетну лінію, запропоновану малюком.

Коли в руках, граючи, "говорять" персонажі, краще це робити, злегка змінюючи голос. Коли дорослий звертається до дитини, пропонуючи змінити щось у ході гри, він повинен говорити своїм голосом, не змінюючи його. Це будуть слова "від автора", але не до глядачів, яких немає, а до співавтора.

Реквізитом для гри можуть служити готові, куплені в магазині іграшки, що відображають "лялькову" дійсність. Але краще, якщо в якості атрибутів ви будете використовувати предмети-замінники, це розвиває фантазію. Наприклад, ляльковим ліжечком може стати будь-яка коробка, постільною білизною - шматочки будь-якої матерії (бажано, чистої і нарізаної акуратними клаптиками), посудом - формочки, старі сільнички або нижні частини від пластикових лимонадних пляшок (їх, звичайно, треба відрізати заздалегідь, а не в процесі гри). Одягом послужать ті ж самі клаптики, в які достатньо буде укутати ляльку і перетягнути мотузкою. Їжею для ляльок та інших персонажів можуть служити будь-які дрібні предмети: деталі конструкторів, невеликі кубики, намистини, шишки, камінчики (весь природний матеріал, який дістається як іграшки, котрi попередньо треба вимити і висушити, а тільки після цього віддати в дитячу кімнату).

Старша дитина (4-7 і більше років), як правило, сама вибудовує сюжетну лінію. Сама має реквізит, роздає ролі дійовим особам. Дорослий стає веденим. Йому тільки пропонується в потрібний момент виробляти ті чи інші дії одним з персонажів. Але не варто займати пасивну позицію. Намагайтеся грати на рівних. Висувайте свої версії розвитку сюжету, нехай навіть самі несподівані.

Дітям цього віку вже недостатньо лялькового ліжечка з коробки, а білизни з ганчірок. Їм треба все по-справжньому. Але, навіть якщо у вас є можливість купити ляльку з комплектом одягу і розкішний ляльковий будинок з усіма атрибутами, запропонуйте дитині зробити це самостійно. Можливо, зшити гарну ляльку у дівчинки-дошкільницi відразу не вийде, тому можна використовувати готових ляльок або зшитих мамою. А от з простеньким одягом вона зможе впоратися. Будинок для ляльки можна виготовити з великої картонної коробки, вирізавши вікно, розфарбувавши стіни. Штори вийдуть, якщо приклеїти над вікнами невеликі шматочки тюлю. Меблі можна зробити з невеликих коробочок, відрізавши зайве, перетворити їх на столики, стільці, дивани.

Iншi статтi роздiлу:
Як вибрати взуття
Критерії вибору одягу
Магазин дитячого одягу
Дерев'янi iграшки для дiвчинки
Гра в життi дитини