Аденоїди, що розрослися, - постійне джерело проблем
для всього організму.
Дихальна система. Аденоїди перекривають шлях
нормального відтоку слизу з носової порожнини і, тим
самим, знижують стійкість до різних бактерій і
вірусів, від яких цей слиз постійно "відмиває" ніс.
При його застої в носі, замість захисту, виходить
сприятливе середовище для розвитку різних запальних
захворювань. Тому дiти з аденоїдами хворіють часто і
довго, підхоплюють застуди та інфекції швидше і
одужують повільно і ненадовго.
Зниження імунітету та інші неприємності. В таких
умовах і самі аденоїди постійно запалюються, при
цьому, через набряк збільшуючись ще більше, і стають
хронічним вогнищем інфекції, яка може поширитися не
тільки на дихальну систему, а й на інші органи.
Iноді
саме хронічний аденоїдит (запалення аденоїдів) стає
причиною порушень роботи нирок, захворювань крові, а
вже про зниження імунітету та розвитку алергічних
реакцій і говорити не доводиться.
План дій. Чим раніше буде виявлено захворювання і
розпочато лікування, тим легше і успішніше все
пройде. Тому при підозрі на аденоїди не потрібно
відкладати візит до лор-лікаря і чекати, що постійні
нежиті, приглухуватість самі пройдуть з віком.
Дійсно, іноді неприємні наслідки зникають самі по
собі, якщо мигдалини виросли не дуже значно і не
продовжують зростати, то в міру росту кісток черепа і, відповідно, збільшення розмірів носоглотки, вони будуть все менше перешкоджати проходу повітря і
відтоку слизу. Але, на жаль, такі сприятливі
випадки зустрічаються на практиці рідко. Так що, в
першу чергу, потрібна своєчасна діагностика. Адже
якщо вдасться "зловити" розрощення на ранній стадії,
без гострих запалень, можна обійтися
консервативним лікуванням.
Лікарі часто вважають за краще радикальний спосіб
позбавлення від проблем з аденоїдами - операцію.
Настільки ж часто і батьки намагаються уникнути
будь-якого хірургічного втручання. Хто ж у цьому
випадку має рацію? Мають рацію лікарі - і ті, які
ріжуть, і ті, які призначають краплі з таблетками.
Причому, в різних випадках це може бути один і той
же фахівець. Нічого дивного - на те й різні випадки,
щоб лікування підбиралося індивідуально. Справа в
тому, що зараз лікарі дивляться не тільки на розмір
аденоїдів, але і на причину їх збільшення. Саме
розростання може бути відносно невеликого розміру та
не перешкоджати нормальному диханню, але при
запаленні аденоїди досить значно збільшуються.
В деяких випадках тканина мигдалини, яка сама по собі нормальних розмірів, тільки через запальний
набряк може майже перекрити носоглотку. В цьому
випадку призначається саме лікування запалення -
краплі, таблетки, інгаляції. При успіху таких
методів (хоча іноді й не зовсім приємних для
дитини), зрозуміло, можна обійтися без операції. Але
розростання можуть виникнути і самі по собі, а при запаленнях ще й додатково збільшуватися. І тут вже
ніякі медикаменти або народні засоби не допоможуть.
У ряді випадків розмір - це особливість зростання
мигдалини, і ніяким засобам, крім хірургічних, з ним
не впоратися. Навіть якщо не продовжиться
розростання і не додасться запалення, без чого
аденоїди рідко обходяться, за той час, поки дитина
виросте, захворювання буде постійно позначатися на
здоров'ї і розвитку, причому не найкращим чином.
Популярнi статтi:
Аденоїди: це надмірне розростання мигдалини, розташованої якраз між носом і горлом - в носоглотці...
Щеплення залежать вiд батькiв: рішення про відмову від імунопрофілактичних щеплень приймають законні представники - батьки, опікуни або піклувальники...
Синдром сухого ока: щоб підтвердити діагноз, офтальмолог повинен провести деякі дослідження...
Ознаки синдрому сухого ока: відчуття сухості або піску під повіками, свербіж, печіння, біль в очах, підвищена зорова стомлюваність при читанні, письмi, малюванні, перегляді телевізора, світлобоязнь...
Непереносимість лактози: розрiзняють три форми інтолерантності молочного цукру відповідно за трьома формами нестачі лактази...
|