Всi статтi роздiлу

Похвала - механізм у системі виховання

Психологи радять: коли ви не знаєте, за що похвалити дитину, придумайте це. Будучи сказаною поза контекстом, ця цитата виробляє помилкове враження, наче дитину тільки і треба хвалити. Інакше батьки ризикують виростити невпевнену в собі особистість з низькою самооцінкою. Насправді похвала - дуже тонкий механізм у системі виховання. Якщо хочете, щоб похвала йшла дитині на користь, хваліть грамотно. Перш за все, треба грунтовно розібратися, які бувають похвали, і в чому полягають їхні сильні і слабкі сторони.

Похвала за дію. «Так і продовжуй». «Так тримати». «У тебе чудово виходить». «Завжди б так». «Ти все робиш правильно». Ми даємо дитині зрозуміти, що вона на правильному шляху, допомагаємо розвіяти сумніви і зміцнюємо її впевненість. І ще - готуємо грунт для рекомендацій, як вона могла б зробити певну дію ще краще. Після щирого схвалення будь-яка порада буде сприйнята з увагою. Мінус цього виду заохочення: якщо користуватися ним дуже часто, дитина звикне і буде чекати чергового «погладжування». Або почне побоюватися братися за нові починання, адже невідомо, чи вдасться нова справа так само добре, як те, в чому вона вже досягла успіху.

Похвала за результат. «У тебе чудово вийшло». «Ти чудово це зробив». Використовувати цей вид заохочення легко і приємно. Є тільки одне «але»: дитина не завжди і не все робить добре. Приклад: п'ятирічний хлопчик вирішив прикрасити будинок. Він зрізав з маминої блузки яскраві блискітки і приклеїв їх до вікна клеєм «Момент». Результат плачевний: блузка зіпсована, блискітки відклеїти неможливо, мама засмучена. Є привід як слід насварити дитинц? Подумайте добре, адже вона не знає, скільки коштує блузка. І наміри у неї були найкращі: зробити батькам приємно. І вона, на щастя, не порізалася. Обговоріть з дитиною ситуацію, поясніть, що так робити не можна. Але не забудьте похвалити за бажання зробити будинок більш затишним, зробивши акцент на тому, що способи для цього були обрані невірні.

Комплімент. Тут ми відзначаємо особисті якості дитини, позитивні сторони її характеру. «Ти в мене такий самостійний - сам вимив посуд». «Ти сьогодні дуже швидко виконала домашнє завдання. Бачиш, яка ти в мене цілеспрямована». У випадку з цим видом заохочення важливо відзначити вчинок, на підставі якого ви робите висновок про позитивні якості дитини. Компліменти типу «Ти в мене найкращий (найрозумніший, найкрасивіший)!» можуть з часом привести до «зіркової хвороби» і складнощів у соціальній адаптації дитини.

Позитивна оцінка. У цьому випадку ми говоримо про ту реакцію, яку в нас, дорослих, викликають ті чи інші дії дитини. «Я тобою задоволена». «Ти мене порадував». Видаючи похвалу, ми немов говоримо малюкові: хочеш принести мені задоволення, роби так само і наступного разу. Цим видом похвали краще користуватися, коли дитина починає нову для неї справу: ваша підтримка додасть їй ентузіазму і впевненості. Якщо ж буквально кожну значиму дію дитини заохочувати такою похвалою, можна створити ситуацію, при якій думка інших людей буде для дитини більш важлива, ніж її власна.

Похвала так само б'є в очі, як і яскраве сонце, і так само сильно сліпить. Заохочуючи дитину, не видавайте нудотно-солодку порцію компліментів, в щирості яких дитина засумнівається. Наприклад: Батько: Верстак такий важкий. Важко було його посунути.
Син: Я це зробив!
Батько: Так, завдання не з легких.
Син (з гордістю, демонструючи м'язи): Я - сильний!

Якби батько в цій розмові сказав: «Ти в мене сильніший за всіх!", син міг би подумати: «Ага... От сусід набагато сильніший за мене». Дайте дитині можливість самiй зробити висновки про свої достоїнства - цінність такого виховного заходу значно вища, ніж явно перебільшений комплімент.

Самою неконструктивною є похвала, яка звернена до здібностей дитини, які даровані їй природою, коли блискучий результат дається майже без зусиль. Це найкоротший шлях до вирощування ліні і зарозумілості. І ще одна заповідь: похвала завжди повинна бути рівноцінною заслузі.
 

Iншi статтi роздiлу:
Як правильно сказати дитинi «не можна»
Майбутнiй тато
Дитина росте без батька
Сенситивнi периiоди розвитку
Дитина часто вередує