Виховання творчістю: лялькотерапія

Лялькотерапія об'єднує в собі переваги арт-терапії та ігротерапії. Ляльки та іграшки не випадково є природним і незамінним атрибутом дитинства. Ляльки стають зручним посередником між дитячим та дорослим світом: в іграх з ними малюк вчиться базовим соціальним взаємодіям, відпрацьовує комунікативні навички і нові для себе соціальні ролі. У той же час, ляльковий світ є своєрідною проекцією реального світу таким, яким його бачить сама дитина. Цей аспект дозволяє спостерігати і, за необхідності, коригувати дитяче сприйняття.

Отже, в яких випадках лялькотерапія особливо ефективна? Фахівці підкреслюють наступні можливості:
- психодіагностика;
- розвиток самоконтролю;
- придбання важливих соціальних навичок, досвіду соціальної взаємодії;
- розвиток комунікативних навичок;
- вирішення внутрішніх конфліктів;
- профілактика і корекція страхів;
- розвиток мови;
- пошук внутрішніх механізмів опору хворобам.

Для вирішення серйозних проблем краще звернутися до професійного психотерапевта. А ось відпрацювати комунікативні навички та допомогти дитині краще зрозуміти навколишній світ і самого себе можна і в домашніх умовах. Спочатку слід визначитися з об'єктом терапії: яка це буде лялька? Пальчикові ляльки та ляльки-рукавички більше підійдуть для малюка-дошкiльника. Маріонетки можна застосовувати в більш старшому віці - вони більш складні в управлінні, але цікаві своїм символізмом. Бебі-ляльки допоможуть дитині в засвоєнні гендерної ролі і забезпечать більш повну проекцію світу дорослих.

Керуватися при виборі ляльки необхідно не тільки цілями терапії і віком дитини, а й її бажаннями, адже вона інтуїтивно знає, який вигляд підійде їй більше всього. Обрану ляльку, наприклад, евер афтер хай можна купити в магазині, а можна разом з дитиною зробити іншу. Процес виготовлення такої ляльки сам по собі терапевтичний. До того ж, з лялькою, зробленою власними руками, встановиться більш тісний психоемоційний контакт.

Iз вже готовою лялькою можна грати. Але не просто так, а цілеспрямовано, моделюючи певні ситуації. Наприклад, влаштувати знайомство ляльки з членами сім'ї. Нехай вона розповість про себе, таким чином, дитина зможе висловити абсолютно несподівані емоції та думки. Також буде корисно змоделювати ситуації дня народження ляльки (який подарунок подарувала б їй дитина), хвороби ляльки. Така лялька може стати своєрідним посередником, що полегшує взаємодію дитини з оточуючими, і дозволяє висловити глибокі, не завжди усвідомлювані стани, бажання, приховані мотиви вчинків.

Звичайно, тут розглянуто далеко не всі напрямки, запропоновані сучасною арт-терапією. Однак ізотерапія, пісочна і лялькова терапія є найбільш поширеними і цілком зручними для застосування деяких їх аспектів в домашніх умовах. Дитині, без сумніву, підуть на користь такі домашні терапевтичні iгри! Головне - дати їй можливість проявити себе. Ви здивуєтеся, побачивши, наскільки цікавий і різноманітний внутрішній світ вашої дитини!