Як не допускати дитячі примхи

Дитячі примхи доставляють неприємності буквально всiм батькам. Кожна сім'я обов'язково стикається з примхами та істериками у дитини, але не всі знають, як правильно реагувати на них, а тим більше - як їх не допустити.

Варто почати з того, що будь-яка поведінка дитини - це відображення батьківського виховання. І якщо примхи повторюються знову й знову, то саме батьки винні в тому, що дали дитині шанс домагатися бажаного саме таким неправильним шляхом. Як правило, усвідомлене маніпулювання батьками за допомогою істерик починається приблизно у віці трьох років. Але воно не з'являється нізвідки, а закріплюється у свідомості на підставі попереднього життєвого досвіду. Тобто, якщо дитина вередувала і після цього отримувала бажане в півторарічному віці, то з трьох років така поведінка вже міцно закріплюється і виправити її досить непросто.

Слід також розуміти, що дитячі примхи з'являються від незадоволення потреб. Це потреба в спілкуванні, їжі, сні, комфортному одязі, який відповідає погоді, і так далі. У таких випадках достатньо просто усунути подразник, і примхи вщухнуть самі собою. Але, якщо причина незрозуміла відразу, необхідно її з'ясувати, не зриваючись при цьому на крик, а тим більше, не піднімаючи на дитину руку.

Завдання батьків полягає в тому, щоб запобігти примхливiй поведінцi ще до того, як вона почнеться. Хто, як не батьки, досконально знають дитину? Кому, як не їм, необхідно уловити той момент, коли потрібно переключити увагу дитини на щось інше і не дати істериці початися? Діти досить легко відволікаються, перемикають увагу на будь що. Коли ви бачите, що малюк ось-ось зайдеться плачем, відразу ж переводьте його увагу на інший навколишній предмет, заведіть абстрактну розмову про те, що йому цікаво. Такий прийом спрацьовує в 99% випадків.

Якщо ж істерика вже трапилася, вкрай важливо тримати себе в руках і ні за що не зриватися. Адже саме такої реакції чекає від вас дитина, так як прояв вашого роздратування і злості виправдає її погану поведінку і дасть істериці зелене світло. Незворушність і стриманість повинні стати вашими головними помічниками у разі дитячої істерики.

Слід розуміти, що істерики на людях орієнтовані саме на те, щоб чогось від вас добитися. Якщо батьки йдуть на поводу, дитина буде вдаватися до такого методу знову і знову. Якщо ж вони незворушнi, не поспішають будь-якими шляхами заспокоїти дитину, незабаром вона зрозуміє, що нічого не залишиться, як припинити сцену. Дотримуючись такої тактики постійно, ви дасте зрозуміти малюкові, що маніпулювати вами марно, і провокаційні істерики повільно почнуть зникати.

Дуже багатьох батьків також хвилює питання покарання. Ніколи не варто карати дитину, не розібравшись, несправедливо. Ніколи не кажіть дитині, що через витівки ви перестали її любити. Такі слова і вчинки можуть виховати не найкращі якості - гординю, замкнутість, боягузтво і фальш. Не бийте свою дитину, нехай ваша безмежна любов утримає від цього. Більше спілкуйтеся з дитиною, і намагайтеся якомога краще її зрозуміти. Адже дитячі примхи - це спосіб звернути до себе вашу увагу, якої часом так не вистачає.

р 160*600