|
Однім з найважчих захворювань дихальної системи у дітей є пневмонії або запалення легенів. Найбільшу небезпеку вони представляють для дітей до трьох років через те, що їх складно діагностувати, вони не завжди протікають з підвищенням температури і часто бувають викликані особливими мікробами. Крім того, малюки ще не можуть чітко сформулювати всі свої скарги, і їх дуже складно умовити посидіти
спокійно, щоб лікар ретельно вислухав легені.
Звідки вони виникають? В основі пневмонії лежить інфекційний процес, причинами стають мікроби - пневмококи, в малюків до трьох років ще й стафілококи, рідше пневмонії бувають мікоплазмовими, хламідійними і викликаними синьогнійною паличкою, клебсієлою та іншими мікробами. Зазвичай, вона є наслідком ГРВІ або грипу, оскільки вони різко послаблюють захисні механізми в дихальних шляхах, що сприяє розмноженню мікроба, знижують імунітет. Для малюків важливим чинником в розвитку пневмонії є переохолодження, особливо, якщо замерзають ноги. Мікроби потрапляють в легені з повітря, особливо, якщо в оточенні дитини є носії мікробів - старші діти або дорослі. При сприятливих умовах мікроби розмножуються і по бронхах при диханні проникають в легені.
Що поганого в пневмонії? В тому місці, де мікроб почав впроваджуватися і розмножуватися, тканина легені запалюється, набрякає. Згадайте відчуття, коли закладений ніс, він майже не може дихати. Ось приблизно такий же стан виникає в легенях, чим більша зона запалення, тим гірше легень виконує свою функцію з обміну газів - поглинає кисень і виводить вуглекислоту.
Виділяють вогнищеві пневмонії - коли запалення обмежене невеликою ділянкою легені, більш великі - сегментарні або навіть часткові, крупознi пневмонії, коли страждає одна з часток легені - у правому їх три, в лівому два, через серця. Зазвичай, пневмонії бувають з одного боку, рідше двосторонні. Відповідно, чим більша зона ушкодження і запалення, тим важче вони протікають. Крім того, що порушується дихальна функція, при розмноженні мікробів виділяється велика кількість токсинів, які попадають в організм, вражаючи органи і системи, в тому числі і нервову - може бути і порушення, і пригнічення свідомості. Через те, що організм страждає від гіпоксії (нестачі кисню), посилюється кровообіг і навантаження на серце, що призводить до виснаження організму. Вчасно не розпізнана і не лікована пневмонія може закінчитися плачевно, тому її обов'язково потрібно лікувати під контролем лікаря, а часто ще й у лікарні.
Як пневмонії проявляються? Основна клінічна картина буде залежати від виду пневмонії, чим більше вогнище ушкодження, тим сильніше буде проявлятися хвороба. Осередкові пневмонії, або їх ще називають бронхопневмонії, часто виникають на тлі ГРЗ. Стан малюка погіршується, з'являється або посилюється кашель, приєднується задишка під час смоктання грудей або після навантаження, а потім і в спокійному стані, при диханні видно роздування крил носа та участь м'язів грудної клітки. Підвищується температура до 38-39°С, хоча в малюків не завжди температура виражена. Однак, для пневмонії характерно те, що температура тримається кілька днів, не дивлячись на лікувальні заходи. Малюки бліді, навколо носа і рота може відзначатися синява. Якщо лікар вислухає легені, в них буде жорстке дихання, багато вологих хрипів, особливо дрібних, які не пропадуть, навiть, якщо дитина буде кашляти. Відзначається і почастішання серцевих скорочень і частоти дихання, може збільшитися печінка, відзначається здуття живота, блювота, порушення стулу.
При пневмонії обов'язкове проведення рентгена, який підтвердить наявність вогнищ запалення і характерних змін до інших ділянок бронхів і легенів. Додатково потрібен аналіз крові, в ньому буде лейкоцитоз з нейтрофілами, прискорення ШОЕ. Такі пневмонії протікають найбільш благополучно і через 3-4 тижні при правильному лікуванні проходять безслідно.
Найважче протікають сегментарні пневмонії, коли зачіпається більш велика ділянка легені. Вони починаються гостро з високої температури до 39°С, а от кашель при них буває не завжди, майже половина малюків на початку пневмонії не кашляють, в решти кашель має характер сухого, нав'язливого. Лихоманка наполеглива, погано збивається жарознижувальними і тримається від трьох до семи днів. Швидко виникає інтоксикація, малюки мляві, примхливі, погано їдять і сплять, швидко з'являється задишка, синіє носогубний трикутник, решта шкіра різко бліда. При огляді на початку хвороби дуже складно вислухати хрипи й запідозрити пневмонію, зазвичай, типові хрипи з'являються вже до 7-10 дня. Виражені тахікардія і посилення частоти дихання, збільшена печінка, якщо її промацувати - вона болюча. У діагностиці пневмонії допомагає аналіз крові з вираженими запальними змінами - високі лейкоцити, особливо за рахунок нейтрофілів, високий ШОЕ - 20 і більше мм\год, може змінитися і сеча за рахунок інтоксикації - з'являються білок і еритроцити. Вирішальне значення відіграє рентген, там утворюються затемнення в кордоні одного сегмента або декількох.
Найнебезпечнішою є крупозна пневмонія, яка найчастіше розвивається після
трьох років. Зазвичай, пневмонії виникають після сильного переохолодження дитини, швидко проявляються перші ознаки хвороби. З'являються озноб, висока температура до 39-40°С, яка різко підскакує і різко спадає, супроводжуючись проливним потом, з'являються болі в боці при диханні, кашель, спочатку сухий, але швидко стає вологим, з'являється густе мокротиння, яке може мати червоно-коричневий колір. В дитини можуть відзначатися або порушення, або виражена млявість. На тлі блідого обличчя з'являється гарячковий рум'янець на щоцi, зазвичай, на боці запалення в легенях. Якщо пневмонія розвивається в нижній частці, початок захворювання може виявлятися болем в животі. Якщо прояви локалізуються у верхніх частках легені, можуть бути менінгеальні симптоми - сильні головні болі, судоми, ригідність м'язів потилиці.
При обстеженні дитини і вислуховуванні легень, картина буде залежати від дня хвороби. На самому початку хрипів може і не бути, а буде лише ослаблення дихання, при переході кашлю у вологий з'являються і хрипи, і так звана крепітація, характерна для пневмонії. Вона схожа на хрускіт снігу. Це виникає від того, що запалені альвеоли злипаються при видиху, і при вдиху відбувається їх разлипання. Якщо пневмонія супроводжується плевритом - запаленням оболонки, що оточує легені, тоді з'являються ще й болi при диханні і шум тертя плеври. Аналізи крові показують різке запалення - висока кількість лейкоцитів, нейтрофілез, різко посилений ШОЕ, змінена і сеча - еритроцити і білок в аналізі.
Чи потрібен рентген? Це обов'язкове обстеження для пневмонії - сучаснi апарати дають мінімальне променеве навантаження, не більше ніж випромінювання від старих моніторів комп'ютера. А останнє слово в діагнозі ставить саме рентген. Всім хворим малюкам, в яких клінічно поставлений діагноз гострої пневмонії, необхідно провести рентгенологічне обстеження з метою уточнення характеру ураження легень.
На рентгенологічне обстеження доцільно також направити хворих, в яких немає типових симптомiв гострої пневмонії, але є клінічні дані, що дозволяють підтвердити (або виключити) пневмонію:
1) підвищення (навіть одноразове) температури вище 38°С, без явищ ГРЗ, розлитого бронхіту, але за наявності симптомів інтоксикації, задишки, тахікардії;
2) явища розлитого бронхіту або ГРЗ при погіршенні стану, збереженні фебрильної температури більше 3-5 днів, появі або наростанні симптомів інтоксикації;
3) синдром бронхіальної обструкції, на тлі якої з'явилися фебрильна температура і локальні зміни в легенях.
Лікування. Хвору на пневмонію дитини можна залишити вдома за відсутності в неї вираженого токсикозу, дихальних розладів, порушень функції серцево-судинної системи. При цьому, бажано зробити аналіз крові та рентгенологічне обстеження. Комплексна терапія гострих пневмоній включає: обов'язкове і, по можливості, раннє застосування антибактеріальних засобів, що впливають на придушення і ліквідацію інфекції; аеротерапію, оксигенотерапію для боротьби з гіпоксією; засоби і методи, які поліпшують бронхіальну прохідність і відновлюють дренажну функцію бронхів; кошти, позитивно впливаючі на транспорт кисню кров'ю; засоби, що поліпшують процеси тканинного дихання; застосування засобів, що підвищують iмунореактивнiсть, поліпшують обмінні процеси, що сприяють нормалізації гомеостазу.
Важливими чинниками в лікуванні пневмоній є правильна організація режиму і дієта. В гострий період хвороби, аж до зникнення симптомів інтоксикації, дихальної недостатності, нормалізації температури тіла, діти повинні перебувати на ліжковому режимі, потім протягом 4-6 днів дотримується щадний, напівпостільний режим. Харчування повноцінне, з достатнім вмістом (відповідно до віку дитини) білків, жирів, вуглеводів, багате вітамінами. При вираженому токсикозі в дітей грудного віку доцільно дозоване годування iз зменшенням обсягу їжі на 1/3, недостатню кількість їжі компенсувати рідиною - чаєм, за свідченнями - розчин ораліту, регідрону, 5%-ний розчин глюкози. В гострий період захворювання показано рясне пиття - чай, фруктові соки, журавлинний морс, настій шипшини, компоти, мінеральні лужні води (боржомі та ін.) В період реконвалесценції - біфідокефір, біфідок.
Антибіотики в разі пневмонії просто обов'язкові, саме вони спрямовані на боротьбу з інфекцією. Початок застосування антибіотиків в ранні терміни хвороби сприяє легшому перебігу захворювання, зменшує можливість розвитку ускладнень. Адекватна терапія забезпечує зниження температури тіла через 2-3 діб, після чого доцільно продовжити лікування в тій же дозі ще 3-4 дні. Наявність залишкової інфільтрації легеневої тканини після 5-7 днів нормальної температури тіла і зникнення симптомів інтоксикації не є перешкодою для відміни антибіотиків. Починають лікування пневмонії переважно з призначення ампіциліну та його аналогів. Якщо протягом 2-3 днів ефект від терапії відсутній, можна вдатися до призначення інших препаратів. Якщо дитина лікується вдома, то антибіотики при нетяжкому перебігу пневмонії призначаються всередину. Тривалість курсу - 5-7 днів, при необхідності продовжити антибактеріальну терапію потрібно змінити антибіотик.
При внутрішньо-лікарняних пневмоніях, де провідна роль належить стафілококам, грамнегативним бактеріям та іншим видам бактерій, доцільно відразу застосувати антибіотики широкого спектру дії - цефалоспорини, макроліди, аміноглікозиди, часто використовуються особисті їх поєднання. Антибіотики застосовуються у великих дозах і короткими курсами (5-7 днів). Треба відзначити, що при лікуванні пневмонії зовсім не обов'язково колоти антибіотики - на сьогодні є багато високо ефективних препаратів в суспензіях і таблетках, уколи погіршують емоційний стан малюка і можуть зіграти негативну роль. Тільки в дуже важких випадках, якщо є пронос і блювота потрібні уколи.
Вкрай обмежене і тільки в особливо важких випадках допустиме використання гентаміцину та його аналогів, так як вони впливають на орган слуху. Для профілактики і терапії кандидозу (молочниці) при тривалому лікуванні антибіотиками застосовуються протигрибкові препарати: ністатин і його похідні. Імунотерапія показана при важкому перебігу пневмоній, викликаних стафілококовою, синьогнійною інфекцією. Імунотерапія також показана всім хворим з імунодефіцитом і хворим, в яких пневмонія розвивалася, як ускладнення після грипу. Крім антибіотиків, при лікуванні пневмонії використовуються відхаркувальні препарати і препарати, що розріджують мокротиння, їх призначають всередину, в інгаляціях. Всі призначення чітко контролюються лікарем і коректуються в міру появи або зникнення симптомів.
Після пневмонії протягом півроку дитину спостерігають на ділянці, регулярно роблять аналізи крові, проводять їй запобіжну реабілітацію, дають відвід від профілактичних щеплень і проводять заходи, що сприяють зміцненню імунітету - загартовування, вітамінотерапію, заняття фізкультурою чи гімнастикою.
|
