Поєднання слів "вроджена вада" означає, що в дитини
є порушення розвитку якогось органу, якесь
відхилення від норми, що з'явилося на ранніх стадіях
вагітності. Жінка ще не впевнена, що вона вагітна,
особливо, якщо не дуже чекає цього, вона не змінює
свого способу життя, звичок, в тому числi й шкідливих,
може працювати на шкідливому виробництві або
виконувати важку фізичну роботу вдома, переносити на
ногах ГРВІ, контактувати з інфекційними хворими. На
сьогоднішній день практично всі вади серця можна
виправити і, більше того, люди, що народилися з
ними, після проведеного лікування, в переважній
більшості випадків, ведуть нормальне життя:
зростають, навчаються, працюють, закохуються і
створюють сім'ї, народжують здорових дітей. Шлях до
зцілення може бути простим і коротким (тоді дуже
скоро і дитина, і Ви забудете про це), але може бути
довгим і болючим, наповненим стражданням і
терпінням. Головне - не впадати у відчай і бути поруч зі своєю дитиною протягом всього шляху,
своєчасно, правильно і сумлінно робити все, що від
Вас залежить.
Розвиток і формування серцево-судинної системи
починається на 3-му тижні і закінчується, в
основному, на 8-му тижні вагітності. Дуже важливо,
щоб всі процеси формування серця протікали в
тривимірному просторі одночасно, потрібна їхня повна
синхронізація, щоб все правильно і точно зрослося.
Якщо в якийсь момент щось не з'єдналося там, де
потрібно, ріст і розвиток серця не припиняються. І
ось уже зростаючiй перегородці нікуди прикріпитися або
клапану нема на чому втриматися. Так утворюються
вроджені вади. Очевидно, чим раніше відбулося
порушення нормального розвитку, тим більше серце
виявляється деформованим, тобто важча вада, чим
пізніше - тим менша структурна зміна і тим легше
можна буде виправити ваду в майбутньому.
У сім'ї, в якій вже є дитина з вродженою вадою серця, при
плануванні наступної вагітності вкрай важливо пройти
всебічне комплексне обстеження, медично-генетичну
експертизу. Імовірність народження другої дитини з
вадою серця в таких сім'ях дещо вища. По відношенню
до всього населення ймовірність народження таких дiтей
складає приблизно 1 на 100 здорових. Молоді жінки,
які страждають вродженою вадою серця, не повинні
вважати, що вони назавжди позбавлені щастя
материнства. Більшість жінок після операції з
приводу вродженої вади серця і жінки, які мають її,
але операція яким не потрібна, нормально переносять
вагітність і пологи. В деяких випадках (при складних
вадах) вагітність небезпечна і її слід уникати,
виходячи з інтересів матері та плоду.
Ймовірність народження дитини з вродженою вадою
серця трохи вища у батьків з вадою серця. Єдиним
способом, що дозволяє дізнатися про її наявність ще
до народження дитини, є спеціальне ультразвукове
дослідження серця плоду. За допомогою сучасних
методів діагностики зробити це вдається дуже рано,
починаючи з 12-14-го тижня вагітності. Отримана в
такі строки інформація дозволяє батькам зробити
вибір - перервати чи зберегти дану вагітність. Але
треба чітко розуміти, що ухвалення рішення можливе
лише в тому випадку, якщо ви абсолютно впевнені в
кваліфікації лікаря, тобто обстеження має
проводитися у відповідній спеціалізованій клініці.
Дуже важливо і те, що виявлення вади серця до
народження дитини, дозволяє батькам психологічно
підготуватися до неминучих труднощів, до майбутньої
операції. Більше половини дітей зі складними вадами
серця потребують термінової операції відразу після
народження. Такі діти синюшнi,
у них задишка, вони постійно неспокійно плачуть,
відмовляються від грудей, тобто перебувають у
критичному стані.
У 2/3 випадків пороки клінічно не виявляються
відразу після народження, але якщо у педіатра або у
вас з'явилися якісь підозри, треба обов'язково
обстежити малюка вчасно і не упустити терміни, які у
багатьох випадках вирішують його долю. Основними
методами дослідження для діагностики патології серця
є: ЕКГ, ультразвукове обстеження (ЕхоКГ) і
рентгенівське обстеження. Кожен з них необхідний і
доповнює інший. До будь-яких методів обстеження
дитину треба підготувати: заспокоїти, постаратися
пояснити що її чекає і про що будуть просити, а
головне, переконати що це не буде боляче. Дуже
допомагає домашня репетиція, тобто вдома ви в грі
показуєте дитині, що з нею робитимуть у кабінеті
лікаря.
Електрокардіографія (ЕКГ) - найбільш традиційний і
"старий" метод обстеження. Він дуже інформативний,
але недостатній для точного діагнозу. ЕКГ дає
можливість визначити, які відділи серця
перевантажені і наскільки, точно виявляє порушення
ритму і провідності серця і їх походження.
Рентгенографія дає можливість бачити і оцінити не
тільки розміри серця, його камер, положення його в
грудній клітці, а й стан судин легенів (переповнені
вони чи збіднені, збільшені чи ні). На сучасному
обладнанні дози радіації, які отримує дитина,
настільки малі, що ніколи і ніяк не можуть
позначитися на розвитку і подальшому життi.
Ехокардіографія (ЕхоКГ, УЗД серця) - сьогодні
найважливіший і інформативний метод, який дозволяє
поставити точний діагноз. УЗД дозволяє визначити:
наявність і розміри дефектів, звуження або
розширення відділів серця і його клапанів, тобто
наявність або відсутність змін його будови. Крім
того, УЗД дає можливість визначити тиск у порожнинах
серця, різницю тиску між камерами, встановити
величину і напрям скидання крові, якщо він є,
товщину стінок передсердь і шлуночків. УЗД дає
можливість спостерігати за перебігом вади в
динаміці, тобто бачити, що відбувається з серцем, в
якому напрямку йдуть ці зміни - до поліпшення чи
погіршення. Цей метод абсолютно безпечний,
безболісний і може бути повторений неодноразово. Він
- основа сучасної діагностики, але у нього є
несподіваний недолік - гіпердіагностика, або
виявлення якоїсь зміни в нормальнiй
будові чи функціях серця, які, окрім, як на екрані
апарату УЗД, ніяк себе не проявляють (дитина
нормально росте і розвивається). Лікар не хоче вас
залякати, просто перевірте ще кілька разів,
переконайтеся в тому, що зараз немає ніякої загрози
і тоді потрібно буде спостерігатися і обстежуватися
частіше, ніж радять дітям, у яких нічого
незвичайного в серці не виявлено.
|