|
Противники щеплень стверджують, що мода на відмову від вакцинацій - початок боротьби з експериментами над людьми в державному масштабі. А ось фахівці впевнені: це добровільний вирок своїм дітям, що підписується батьками, якi ніколи не бачили малят, перехворівших на поліомієліт.
Сьогодні в світі застосовують вакцину проти 40 інфекційних захворювань, тобто практично від будь-якої інфекції, проти якої є вакцина,
батьки в змозі захистити свою дитину. Недарма в кожній країні діє Національний календар щеплень, у який законодавчо включені ефективні і доступні вакцини проти найбільш масових і небезпечних інфекцій. Однак далеко не всі діти та їхні батьки добровільно йдуть на цю процедуру.
Аргументи «проти». Нещеплену дитину могли не взяти в дитячий сад, та й сумніви в успіхах радянської медицини прирівнювалися до інакомислення. Тепер з відмови від щеплень починається будь-який візит до гомеопата. Саме з щеплень, особливо з щеплення від гепатиту В, яке зараз роблять дитині в першу добу після народження, починаються перші проблеми зі здоров'ям у малюків. Солі ртуті, які є концентратом для більшості вакцин, викликають отруєння і виводяться з організму роками. А скільки щеплень ми робимо малюкам тільки протягом першого року життя?
Саме лiкарi, що від традиційної медицини перейшли до альтернативної, розповідають про факти, які лікарі спеціально приховують, щоб не травмувати психіку батьків. Скажімо, чи знаєте ви, що в організм дитини разом з білковими чужорідними субстанціями вводяться і високотоксичні деякі з'єднання? Наприклад, вакцина АКДП (проти коклюшу, дифтерії і правця), що вводиться багаторазово в організм немовлят, містить ртутну сіль у суміші з формальдегідом та іншими хімічними речовинами. Існують і реальні приклади, коли організм дитини не справлявся з подібним хімічним коктейлем. Деякi дiти пiсля комбінаторного щеплення перестають говорити і втрачають слух внаслідок вакцинації. Причина - погана комбінація препаратів. У нас про можливі наслідки батьків ніхто не попереджає. Немає в нашій країні та офіційної статистики, яка могла б сказати, що саме трапляється з дітьми після щеплень і як часто.
Втім, список можливих ускладнень при бажанні можна знайти і в медичній літературі, і в офіційних документах Всесвітньої організації охорони здоров'я. Щеплення і справді можуть привести до енцефаліту, вакцино-асоційованого поліомієліту і поразки центральної нервової системи з генералізованими або фокальними залишковими проявами, які можуть призвести до інвалідності. Однак треба зауважити, що за статистикою цей букет ускладнень отримують лише 400 осіб з 100 000 щеплених, або, іншими словами, 0,4%, дітей.
Аргументи «за». Втім, навіть прихильники щеплень далеко не завжди підходять до процесу вакцинації з розумом. Скажімо, хто з нас в останні 10 років відновлював щеплення від дифтерії і правця? Між тим, дифтерія не так вже й рідко зустрічається. Багато батьків просто занадто молоді для того, щоб знати, які спалахи поліомієліту були ще на початку 20-30-х років ХХ століття, коли
деякi перехворілi діти поверталися до шкіл в інвалідних візках. Друга хвиля епідемії накотилася в 60-ті роки. Та й зараз бути впевненим у тому, що ваша дитина нічим не заразиться, не можна. Влітку діти бігають босоніж по травичці, грають
у пісочниці. Досить зовсім невеликого садна, щоб відбулося зараження. Ще страшніше, що багато хто з переносників захворювання навіть не знають того, що є носіями збудника хвороби. Маючи придбаний під час вакцинації або хороший вроджений імунітет, вони можуть розносити ту ж дифтерію протягом шести тижнів. Достатньо такому рознощику інфекцій лише чхнути або відкашлятися в присутності нещепленої людини ще й зі слабким імунітетом.
Існуючий календар щеплень був придуманий не дарма. Починаючи з 1997 року дітей прищеплюють від гепатиту В – страшної хвороби, що важко піддається лікуванню, яка в хронічній формі здатна зруйнувати людину не менше, ніж СНІД. 20% хронічних хворих страждають цирозом печінки або одним з видів ракової пухлини, половина з них гинуть протягом п'яти років. В світі нормою вважається від 1 до 3 відсотків. І лише в країнах Африки ця цифра становить близько 10%. Багато псевдолiкарiв, не маючи достатньої кількості знань, заявляють, що гепатит В отримують здебільшого сексуально-трансмісивних шляхом або через нестерилізовані медичні інструменти. Проте хто може гарантувати, що в перукарні, де ви робите манікюр і педикюр, зрізуєте задирки і шліфуєте мозолі, стерилізують інструменти після кожного клієнта? Але ж ви можете не просто захворіти, а й активно переносити вірус, в тому числі і своїм нещепленим дітям, які могли б мати пожиттєвий імунітет, якби безкоштовно отримали щеплення в перший рік життя. Оформляючи офіційну відмову від щеплення, подумайте про те, що ризик поствакцинальних ускладнень в десятки разів менший, ніж ризик отримати гепатит.
Календар імунізації відповідно до віку дитини:
12:00: перша вакцинація - гепатит В; ефективність 70-90%.
4-5 днів: вакцинація - туберкульоз; ефективність 60-80%.
1 місяць: друга вакцинація - гепатит В, ефективність 70-90%.
3 місяці: перша вакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція; ефективність - 100%, але тільки після третьої вакцинації.
4,5 місяці: друга вакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція; ефективність - 100%, але тільки після третьої вакцинації.
6 місяців: третя вакцинація: дифтерія, коклюш, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція; ефективність - 100%.
15 місяців: перша вакцинація - кір, свинка і краснуха, ефективність - 70-90%.
18 місяців: ревакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт; ефективність - 100%.
7 років: друга ревакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт; ефективність - 100%; а також кір, свинка і краснуха, ефективність - 70-90%.
12 років: ревакцинація краснухи для дівчаток.
14 років: ревакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт; ефективність - 100%.
Як правило, в цей момент ревакцинують і від туберкульозу. Однак тут все залежить від реакції манту, яку школярі перевіряють кожен рік.
|
