Щеплення: за i проти

Як тільки дитина з'являється на світ, до неї відразу поспішає людина зі шприцем в руках. У перші 12 годин життя дитинi роблять щеплення від гепатиту В, на четвертий день - БЦЖ, від туберкульозу, за місяць знову гепатит, потім АКДС (асоційоване коклюшно-дифтерійно-правцеве), знову гепатит.

Навіть самі фахівці ніяк не можуть домовитися між собою про користь чи шкоду щеплень. Що ж говорити про батьків, які слухають всіх і кожного і не знають, вірити в страшилки чи в історії з благополучним фіналом. Взагалі, довгострокові наслідки щеплень досі погано вивчені, і як може проявитися щеплення, зроблене 10, 15, 20 років тому, нiкому невідомо. Дослідникам намагаються довести, що у лейкозу, аутизму і навіть діабету є прямий зв'язок із щепленнями, зробленими в ранньому дитинстві.

Поки дитина маленька, не можливо з упевненістю сказати, чи буде у неї алергічна реакція на якусь вакцину. Перевірити це можна тільки після п'яти-шести років. Друге питання – чи сприйнятлива дитина до всіх небезпечних хвороб типу дифтерії, поліомієліту? Адже не 100% населення Землі однаково сприйнятливе до інфекцій. Це означає, що і щеплення 100%-там не потрібні. Наприклад, загальновідомий факт: до першого типу вірусу поліомієліту сприйнятлива всього 1 людина з мільйону, а до двох інших типів цього вірусу - одна на півмільйона. Проте, щеплення роблять усім поголовно і ускладнення після щеплення виникають у куди більшої кількості детей. Але говорити все це своїм пацієнтам лiкарi не мають права. Точно так само, як жоден лікар не має права змушувати батьків зробити щеплення.

Супротивників щеплень багато тільки тому, що прихильників все одно більше. На 100 дітей сьогодні доводиться приблизно 80 щеплених і 20 нещеплених. Тобто нещеплені дітки живуть у середовищі, де більшість захищені від інфекції, а значить шансів, що інфекція пошириться, не так багато. А що буде, коли в процентному співвідношенні дітей буде 50 на 50? Так що, чим більше розповідати про шкоду щеплень, писати про те, як правильно оформляти «відводи», тим більше шансів отримати епідемію дифтерії, коклюшу та кору. Але на офіційному рівні відмову від щеплень ніхто не популяризує. Так, гомеопати (дуже популярні нині лікарі) навряд чи скажуть добрі слова про щеплення, але покажіть сімейного лікаря, який запропонує відмовитися від вакцинації або добровільно запропонує полегшену вакцину?

Жертви стереотипів. Ще років 10-15 тому з десяти мам лише одна була готова відмовитися від щеплень, а сьогодні, завдяки активізації супротивників, «ні» говорять уже п'ятеро з десятка. Адже для того, щоб звести до мінімуму реакцію організму на вакцинацію, батькам необхідно виконати деякі умови. Наприклад, стан дитини після вакцинації буде залежати від того, як почувала себе дитина до щеплення. Перед вакцинацією у дитини не повинно бути нежиті, проносу, висипу, температури. У випадках хвороби дитини: в гострому періоді захворювань, при неврологічних порушеннях, недоношеності, алергічних захворюваннях - введення вакцини відкладається до зменшення симптомів або періоду відносного здоров'я. У кожному разі перед щепленням дитину повинен оглянути лікар. Потрібно виконати аналізи крові та сечі.

Деякі перенесені дитиною захворювання викликають тривале ослаблення захисних сил організму, що є відносним протипоказанням до вакцинації на певний термін. Тоді дитина прищеплюється за індивідуальним календарем! Спеціально готуватися до проведення щеплення не потрібно. За 2-3 дні до вакцинації дитинi в раціон не слід вводити нових продуктів. Якщо дитина схильна до алергічних захворювань, то за 1 день до щеплення призначають антигістамінні препарати. За призначенням лікаря через 5-6 годин після щеплення можна дати дитині жарознижуючий засіб. Іноді після профілактичного щеплення (особливо, проти дифтерії, кашлюку, правця) у дитини відзначається підвищення температури до 38-38,5 градусiв. Протягом доби стан малюка, зазвичай, нормалізується. Більш серйозні реакції після проведеної вакцинації спостерігаються вкрай рідко.

Укол за правилами. За правилами лікар зобов'язаний поінформувати пацієнта про всі щеплення, що пропонуються - платнi та безкоштовнi, а так розповісти про їх особливості. Батьки можуть попросити у лікаря повний список протипоказань та поствакцинальних ускладнень. Можна і треба вимагати документ, в якому зазначений термін придатності вакцини, сертифікат та інструкцію до вакцини. Якщо після щеплення з'явилися ускладнення, батьки повинні наполягти на тому, щоб це було вписано в прищепний паспорт.