|
Ви думаєте, що рахіт небезпечний тільки для немовлят? А ось і ні. Дитячий рахіт може наздогнати і дитину, що вже підросла. І хоча медики досі не визначили статус - це хвороба чи пограничний патологічний стан, причиною якого є дуже швидке зростання дітей у перші роки їхнього життя.
Дитячий рахіт (в перекладі з грецької мови - «спинний хребет») відомий близько двох тисяч років, але до цього часу не став менш поширеним. Особливо він активний в групі недоношених дітей та тих, що перебувають на штучному вигодовуванні. Ускладнюють небезпеку виникнення рахіту промислові викиди в атмосферу, які погано пропускають сонячні промені.
Практично всім відомою мірою профілактики рахіту є прийом штучного вітаміну D.
Натуральні вітаміни групи D містяться в рослинній олії і паростках пшениці (ергокальциферол - D2), риб'ячому жирі і яєчному жовтку (холекальциферол - D3). Також дуже важливим методом, який дозволяє запобігти рахіту, є достатні прогулянки на свіжому повітрі. Тут головним є сонячне світло, тому навіть тригодинні прогулянки в наглухо закритому від сонця візку не нададуть очікуваної антирахітичної дії. Підставляйте сонечку ручки і личко дитини.
Вітаміни групи D виконують важливу роль у регулюванні процесу обміну кальцію і фосфору. Цей обмін впливає на ріст і отвердiвання кісток, на нормальне функціонування імунної та нервової системи, на роботу внутрішніх органів.
Дитячий рахіт вибирає ослаблених дітей - недоношених, дітей з низькою (до 3 кг) вагою. У дітей, які народилися до тридцятого тижня, часто зустрічається остеопенія, тобто знижений вміст мінералів у кістках. Викликати такі проблеми може пізній токсикоз і інші проблеми зі здоров'ям у мами в останні місяці вагітності.
У групі ризику також діти, що перебувають на штучному вигодовуванні, адже хоча суміші додатково збагачують штучним вітаміном D, засвоюється він все одно гірше, ніж з материнського молока. Зверніть увагу на важливість грудного вигодовування.
Ускладнюють засвоєння вітаміну D, фосфору і кальцію також хвороби жовчовивідних шляхів і печінки, такі стани, як атопічний діатез, харчова алергія, ексудативна ентеропатія.
Викликати рахіт у дітей може прийом глюкокортикостероїдних гормонів, гепарину, алюмінієвих антацидів, гідрокарбонату натрію, фуросеміду, протисудомних препаратів, а також переливання крові з її заміною. Аналогічний вплив може надати обмеження рухової активності дитини.
Рахiт може виникнути ще в утробі матері. Визначити вроджений допоможуть такі його симптоми:
- велике тім'ячко більше 2,8×3 см;
- малий і бічні джерельця відкриті;
- зяяння швів між кістками черепа;
- рівень вмісту фосфору і кальцію в сироватці крові значно знижений;
- за допомогою УЗД виявлена низька мінералізація кісток.
Ризик виникнення рахіту у дітей залежить і від пори року. Улюбленим сезоном для цієї хвороби є період з пізньої осені до ранньої весни.
Початкові симптоми легко переплутати з чимось іншим або взагалі не помітити - сон дитини стане трохи більш тривожним і чуйним, вона почне здригатися від різких звуків. Потім почне потіти голова, особливо потилиця. При появі таких симптомів не забудьте повідомити лікаря, тоді, при адекватному лікуванні, хвороба не почне свій згубний похід на кісткову систему і не залишить відмітини на все подальше життя дитини.
Не заводьте дитячий рахіт, адже його легко вилікувати за допомогою ультрафіолетового опромінення, масажу і повноцінного харчування. При необхідності лікар призначить курс вітаміну D, контролюючи небезпеку передозування регулярними аналізами сечі. Додатково, після досягнення дитиною віку шести місяців, можуть при необхідності призначатися заспокійливі або тонізуючі ванни.
Популярнi статтi:
Чому народжуються діти-дауни
Харчова алергія і харчова непереносимість
Розлад кишечника у дитини
Хрускіт в дитячих суглобах
Вроджені дефекти рук
|
