|
Батьками бути не просто. Щоб допомагати рости дитині, потрібно насамперед самим мати опору в житті. І найвищою мірою це справедливо для батьків незвичайних дітей. Ростити хвору дитину важче, але тут може виразитися вся глибина і повнота людських почуттів.
Чому ж народжуються діти-дауни, і що це означає для них і батьків?
Синдром Дауна - генетичне захворювання, обумовлене наявністю у дитини одної зайвої хромосоми. Імовірність цього дефекту підвищується з віком матері: в 20-ти річному віці ймовірність 1:1000, а до 45-ти років вже 1:20. На місяцях життя зародка є можливість діагностувати це захворювання. Проводиться обстеження амніотичної рідини, тобто навколоплідних вод, на предмет вмісту в них зайвої хромосоми. У цьому випадку жінка вирішує сама, як їй далі поступати.
Синдром Дауна вперше був описаний англійським лiкарем Д. Л. Дауном в 1866-му році. До цього такі діти вважалися проявом непояснених сил, адже всі вони схожі, як краплі води. Може тому, а може через свою підвищену дружелюбнiсть, дітей-даунів зображували на руках мадонн. Особливості зовнішності такі, як різнокольорові або широко посаджені очі,
прирощенi невеликі мочки вух, викривлення мізинців, зустрічаються і у здорових людей. Але діти-дауни володіють цими якостями в гіпертрофованому вигляді, і всі вони мають однаковий вигляд.
Статеві клітини несуть в собі половину комплекту хромосом звичайної клітини. Після з'єднання чоловічої та жіночої, їх комплекти об'єднуються і розвивається ембріон. Але буває, що в чоловічій або жіночій статевій клітині двi 21-шi хромосоми, тобто друга не відокремилась у процесі формування сперматозоїда чи яйцеклітини. При заплідненні зайва хромосома може пристати до двох таких же, всі хромосоми різні і об'єднуються за своїми ознаками. Це найчастіший випадок, він називається трисомія.
Імовірність повтору у жінок до 30-ти років - до 2%. Якщо зайва 21-ша хромосома приєднується до 13-ї,14-ї або 15-ї, ймовірність, що друга дитина теж буде даун, зростає необмежено, але в основному до 2,4 - 10%. Найбільш легка форма трисомії - це мозаїчна: хромосома розривається і приєднується фрагментарно врозкид. Можливість розвитку дитини в цьому випадку така ж, як у звичайних, але характерна зовнішність зберігається.
Діти-дауни потребують певного догляду, режиму. Виховуючи таку дитину, батькам перший час складно обійтися без допомоги та консультацій широкого кола фахівців. З часом батьки можуть обійтися і мінімальним втручанням, що, однак, не означає правомочність покидання таких сімей напризволяще службами медичних центрів. Велике значення для сімей та дітей-даунів має спілкування з подібними сім'ями - проблеми легше вирішувати спільно, не менш важливі контакти зi звичайними батьками й дітьми.
У житті діти-дауни в обов'язковому порядку дотримуються дієти для печінки і підшлункової залози. Кожні 2-3 місяці необхідний неврологічний масаж, регулярна гімнастика для млявих м'язів. Спостереження у окуліста, адже синдром Дауна доповнюється далекозорістю. Зміцнення імунітету, уникнення застуд та інших захворювань. Ймовірно, лікар пропише вітаміни і препарати для стимуляції обміну речовин у тканинах мозку.
Розвиток дітей-даунів ускладнюється дефектами у внутрішніх органах, проблемами в серці, в травній системі, в зорі, ймовірністю раку крові, невідворотністю раннього старіння, а також вродженим слабоумством. У разі потрапляння їх у дитбудинок, вони приречені швидко загинути або існувати, як рослини.
Але, не дивлячись на такі нелегкі фактори, діти-дауни відрізняються особливою м'якістю, слухняністю, вони чуйні до інтонацій, володіють артистичними даними, музичним слухом, механічною пам'яттю. Якщо допомагати розвиватися наявному
в них потенціалу, їх соціалізація піде легше і атмосфера в сім'ї буде світлішою.
Популярнi статтi:
Харчова алергія і харчова непереносимість
Розлад кишечника у дитини
Хрускіт в дитячих суглобах
Вроджені дефекти рук
Гельмінти (глисти)
|
