Упертість - фаза розвитку
Знайти дитину, яку хоч один раз не назвали б упертою, навряд чи вдасться. Упертість - це фаза розвитку, при якій у дитини зміцнюється самосвідомість. І це, мабуть, є найважчим для молодих батьків. Без перебільшення можна сказати, що впертість дитини - проблема номер один у відносинах батьків і дітей. Психологи радять, як допомогти батькам уникнути стресу, зберегти спокій і направити дитину в потрібне русло. Як треба поводитися батькам з маленьким упертюхом?
Звинувачуючи дитину в упертості, подумайте, чи не вперті Ви самі. Чи достатньо у Вас гнучкості та уяви, щоб перемкнути впертість дитини на щось захоплююче і цікаве для неї, відповідне тому напівказковому світу, в якому вона живе? Чи вмієте Ви відрізняти відтінки відносин, спираючись на
темперамент дитини, чи Вам необхідна тільки її беззаперечна слухняність? Проаналізуйте свою поведінку по відношенню до малюка. Чи не принижуєте ви його?
Звинувачуючи дитину в упертості, задумайтеся на хвилинку, чи немає в цьому Вашої вини? Чи не розряджається Ви на нiй, не приховуючи свого роздратування, пам'ятаючи лише про її обов'язки і забуваючи про права? Згадайте, чи бажаною була дитина? Уперта вона насправді чи просто жертва конфлікту, тому що, коли конфлікти в родині постійні і батьки увесь час на полі бою один з одним, дитина мимоволі вбирає їх дух. Вона наслідує татовi й мамi, що тут поганого, адже атмосфера негативізму - звичайний стан сім'ї.
Коли начебто ви ні в чому не винні, а післякризовий «дух протиріч» у дитини все наростає і наростає, дуже хвилюючи і турбуючи її саму, ні в якому разі не лайте дитину. Задумайтеся, що її мучить. Така поведінка, зазвичай, супроводжує тривалий, нерозв'язний для дитини емоційний стрес. Шукайте джерело стресу. Адже якщо стрес не припиниться, то це шлях до неврозу.
Врахуйте, що коли така дитина збуджена і непосидюча, невгамовна і не доводить розпочату справу до кінця лише тільки тому, що не може через виниклу нестійкість уваги, то ваші зауваження, яким вона все одно не в силах виконати, ще сильніше перезбуджують ї і роблять упертою без межі. Коли така дитина загальмована, всі ваші прохання ігнорує, замислившись про щось своє, а вам дуже ніколи, хоча копуха байдужа до цього, своєю повільністю нібито спеціально бажаючи вивести вас із себе, не оголошуйте війну упертості, а краще порадьтеся з лікарем і постарайтеся зробити все можливе, щоб знайти найменший привід для похвали впертої дитини. Інакше кажучи, щоб впертість не ускладнювала життя Вам і дитинi, не створюйте собі штучних проблем. Зупиніться на мить і згадаєте себе, якими Ви були в дитинстві.
Коли малюк особливо упертий, не треба, щоб Ви зациклювалися так само, як вiн. Знайдіть спосіб переключити його інтерес, підберіть завдання, щоб він виконав з успіхом, і не забудьте похвалити його. Не сперечайтеся з дитиною і не сваріться з нею. Наприклад, ваша малюк із самих-самих добрих спонукань вирішив зробити вам сюрприз: стоїть і миє після їжі свій посуд, розбив тарілку, взяв чашку. Ви, повні обурення, вимагаєте припинити таке миття. Але якщо ви вимагаєте припинити і це заборонено, дитина продовжує миття вже з подвоєною енергією, нібито вам на зло й тільки тому, що в цьому віці в усіх малят підвищений інтерес до того, що «не можна».
Зрозумійте дитину і проявiть чуйність. Перетворіть миття в гру і домийте посуд удвох, підкреслюючи, що донька вам дуже і дуже допомогла. Але їй треба ще трошечки вирости, щоб стати головною помічницею в будинку. Нехай вона більше не переймається через розбиту тарілку, їй треба буде лише трохи почекати, коли прийде час, і тарілки не будуть вислизати з її рук. У тих випадках, коли немає реальних приводів для упертості і дух протиріччя безпричинний, а Ваш малюк не відчуває в цьому своєї провини і навіть агресивний, обов'язково покажіть його лікареві. Пам'ятайте, що прояв упертості може свідчити не тільки про вікові особливості дитини, а й про захворювання.
Як не треба поводитися батькам з маленьким упертюхом. Ні в якому разі не вимагайте від дитини неможливого і не намагайтеся принизити її почуття власної гідності. Не ведіть боротьбу з дитиною з різних приводів і дрібниць.
Не намагайтеся здобувати суцільні перемоги у своїх виховних заходах, що особливо стосуються неухильного виконання основних режимних моментів (їжа, сон і т.д.). Пам'ятайте, що здорова дитина не може беззаперечно підкорятися вам, а, мимоволі підтримуючи упертість, Ви створюєте грунт для неврозів. Якщо Ваша дитина особливо уперта, перш ніж перевиховувати її, переконайтеся, що вона не лiвша (при деякому домінуванні правої півкулі у дітей дуже часто розвинена впертість).
Iншi статтi роздiлу:
Як навчити дитину бажаній поведінцi
Як виростити оптиміста
Головний принцип виховання
Дитина повинна бути неслухняною
Чому дитина не слухається