Всi статтi роздiлу

Звинувачення у крадіжці

Що штовхає дитину переступити норми моралі і почати красти? І як можна уберегти підлітка від невірного кроку? Звинувачення у крадіжці - справа серйозна. Адже крадіжка - свідоме порушення моральної норми «не брати чуже». Коли справа стосується дошкільнят, вони швидше беруть речі без попиту (тому що маленькі діти не володіють моральними нормами і не зовсім уявляють собі, що можна робити, а що ні). Інша справа, якщо брати чужі речі або гроші починає підліток. Але чим би не були викликані крадіжки, не можна на дитину відразу вішати ярлик «злодій». Це викличе негативну реакцію підлітка. І він може на зло продовжити правопорушення, бо в його підсвідомості вкорениться «все одно я злодій, а значить, буду красти і далі».

Крадіжка проявляється по-різному. Іноді підліток приносить додому чужі речі і пояснює це тим, що йому подарували або «подруга дала на час поносити». А можуть просто пропадати гроші з гаманця. Спочатку дрібними сумами, щоб не помітили, потім більшими. Багато батьків на це спочатку закривають очі і ніби не бачать. Прозріння приходить потім, коли подібне починає відбуватися систематично. Іноді про те, що дитина почала красти, батьки дізнаються від сторонньої людини: вчителя, сусіда, батька іншої дитини. Тоді почуття безпорадності і провини батьками відчувається найбільш гостро. До цоьго почуття домішується ще й сором. І це дає протилежні реакції.

Іноді батьки грудьми кидаються на захист своїх дітей і починають звинувачувати інших у брехні. Але частіше батьківський гнів обрушується на голову підлітка. І він буває воістину страшний, бо початий «розбір польотів» найчастіше закінчується з'ясуваннями відносин з криками, звинуваченнями і, можливо, биттям дитини. Але найжахливіше, що в більшості випадків це не допомагає, а тільки посилює ситуацію. Адже в такі хвилини дорослі проваджені емоціями і бажанням «скоріше б цей кошмар скінчився». А причина вчинку так і залишається за бортом скандалу.

Одна з основних скарг, що стосуються крадіжки дітьми, - крадіжка грошей. Що ж штовхає підлітків приступити норми моралі і почати красти? Одна з найбільш частих причин - брак коштів у підлітка для своїх потреб. Він ще досить малий, щоб заробляти самому. І він все ще залежний від батьків. Часто батьки вважають, що дитині взагалі не потрібні гроші, або потрібні в дуже обмежених кількості (максимум на сніданки в школі). До того ж підліток хоче виглядати в очах однолітків самостійним, сам розпоряджатися грошима і вирішувати, що і коли купувати. Однак у нього ще немає реального вміння раціонально витрачати кошти. І коли гроші закінчуються в самий невідповідний момент, підліток може зважитися трохи взяти з гаманця батьків.

Деякі з підлітків не хочуть відставати від інших щодо наявності благ і речей. Так дитина може, наприклад, пристрасно бажати комп'ютер (ролики) або ходити кожен день з компанією в комп'ютерний клуб. Але при цьому їй в голову не приходить враховувати матеріальні можливості своєї сім'ї. Це так само може штовхнути дитину на крадіжку грошей, щоб отримати бажане. Багато хто з підлітків дезорієнтований щодо купівельної спроможності різних купюр і того, скільки сил витрачається на їх заробляння. Дитині здається, що гроші завжди є в гаманці батьків, і вона не задається питанням, на що відкладені кошти і чому не витрачаються (або витрачаються ощадливо). Дитина бачить, що в інших сім'ях запросто можуть виділити велику суму без шкоди для бюджету сім'ї. Це дещо збиває з пантелику, особливо молодших підлітків. І тоді дитина може не замислюючись взяти гроші без дозволу, щоб купити привабливу для неї річ.

Так само на крадіжку штовхає підлітка і його оточення. Якщо у дитини кишенькових грошей менше, ніж у друзів, то її можуть засміяти, або куди гірше - вигнати зі своєї компанії. Іноді підліток настільки сильно хоче утвердитися у своїй компанії і бути не гірше інших, що йому нічого не залишається, як почати «запозичення грошей» в інших (або з батьківського гаманця). Найчастіше подібне трапляється, якщо батьки дитини дотримуються твердої позиції не давати грошей або давати дуже обмежено і питати на що вони витрачені. А іноді за допомогою грошей (або куплених на них речей) підліток намагається вирішити свої психологічні проблеми, наприклад, такі як, підвищення свого статусу серед однолітків чи «покупки» гарного до себе ставлення.

Спровокувати крадіжку грошей або інших цінних речей може відсутність близькості і довірчих відносин всередині родини, деяка дистанційованість або недолік емоційної уваги з боку дорослих. Таким способом дитина підсвідомо хоче привернути до себе увагу, нехай навіть негативно.

Іноді причиною крадіжки може стати недостатня ієрархія соціальних норм у свідомості підлітка. Зазвичай, це трапляється з дітьми, батьки яких ще з дитинства пред'являють дитині багато заборон. Коли заборон буває занадто багато для засвоєння, то в її голові не встигає засвоюватися, які з правил головні, а які можна іноді порушити. Тому підліток може оступитися внаслідок незнання чи нерозуміння соціальних правил.

Ставлення до грошей і майна в нашій країні так само впливає на свідомість дитини. Що може відкластися у свідомості дитини, якщо кожен день по телевізору вона чує, що крадуть мільйонами, що країну розкрадають, і нікого покарання за це ніхто не отримує, і винних не знаходять? Адже не спійманий - не злодій.

Є й небезпечні причини крадіжок. Одна з них - коли гроші у підлітка вимагають інші, більш старші хлопці чи дiвчата (або дорослі). Не всяка дитина про це розповість своїм батькам. А ось деякі відкладені суми і речі з квартири почнуть пропадати (а іноді і з квартир друзів). Причому, підліток намагатиметься робити це якомога більш непомітно, тому що вимагач не зупиниться, а отже, красти доведеться постійно. Але навіть притиснута до стінки дитина, що віддає гроші, не відразу розповість причину, що спонукала її красти. Освідчитися для неї буває куди страшніше, ніж продовжувати платити данину. Підлітки також можуть почати красти, коли гроші потрібні їм для покупки наркотиків чи алкоголю.

Як можна вберегти підлітка від невірного кроку? Розрахуйте разом з підлітком, скільки йому по мінімуму потрібно грошей на тиждень, і давайте трохи більше. Це допоможе йому планувати свій бюджет і позбавить від постійного жебракування грошей на дрібниці. Але, даючи кошти на особисті витрати, не змушуйте дитину звітувати за них (скільки і на що витрачено). На те вони й особисті гроші.

Хороший метод дати підлітку можливість мати свої гроші - дати йому їх заробити. Якщо ви зможете йому в цьому допомогти, це буде одним з кращих виходів. Маючи свої власні, особисто зароблені гроші, підліток почне ставитися до них більш дбайливо. Він буде знати, як важко вони здобуваються і навряд чи захоче забирати їх у інших. Нехай життєвим принципом вашої дитини стане «заробити», а не «заволодіти».

Розкажіть дитині про сімейний бюджет, і як ви його плануєте. Увімкніть підлітка в обговорення і планування покупок. Зберіться всією сім'єю на початку місяця (коли всі отримають свої гроші: зарплати, пенсії, стипендії) і спільно вирішiть, скільки і на що в цьому місяці буде витрачено грошей. Сюди включається і оплата квартири, транспорту, харчування, покупок речей, і особисті кошти для кожного члена сім'ї. Для наочності все можна розкласти по конвертах. Беручи участь в таких обговореннях, підліток буде бачити, куди і на що витрачено фінанси, а, значить, вчитися реальному відношенню до грошей. Це може вберегти його від бажання взяти енну суму без дозволу. Адже він буде знати, на що вона відкладена.

Якщо дитина стала приносити додому чужі речі, не треба влаштовувати розглядів, знайшов їх підліток чи вкрав. Правильніше буде просто заборонити їх використання підлітком. Іноді річ, дійсно, дають поносити друзі. Серед подруг часто відбуваються обміни одягом. Це створює ілюзію у дитини, що гардероб постійно змінюється при тому, що нічого не купується. Такі речі слід повернути їх господарю. Постарайтеся вселити, що речі - індивідуальні для використання, як зубна щітка або гребінець. У кожного вони повинні бути свої. Можна, при нагоді, щось взяти у родичів, але не в чужих людей. І домовтеся з дитиною: коли їй захочеться обновку, нехай скаже. Будуть гроші - ви неодмінно її купите. Або візьміть за правило: кожен сезон (а їх всього 4 на рік) купувати одну нову річ (природно, за вибором дитини). Це позбавить підлітка від вічних «мамо, купи мені...».

Будьте уважні до потреб своєї дитини. Дорослі, зазвичай, купують собі самі все, що їм потрібно. Підлітки ж позбавлені такої можливості в силу матеріальної залежності від батьків. Якщо дитина дуже хоче придбати якусь річ, почніть разом з нею відкладати на цю покупку гроші. Адже тоді вона буде бачити, що батьки щиро допомагають мрії здійснюватися (хай навіть не так швидко, як хочеться). Тоді у неї навряд чи виникне бажання засмучувати рідних краденим внеском у цю справу.

Виховуйте в дитині чутливість до вимог того соціального середовища, в якому вона знаходиться. Адже соціальна дезорієнтація може послужити причиною багатьох проблем: від невміння правильно будувати відносини з оточуючими до грубого порушення соціальних норм (у тому числі вандалізму та крадіжок).

Пам'ятайте, що частіше за все в тому, що діти крадуть, винні самі дорослі. Нещирість, обмани по дрібницям, атмосфера недовіри і неправди в родині - все це призводить до нечесності самої дитини. Вона починає вважати, що так жити - єдино правильно. А при такій внутрішній установці і до злочину моральних норм недалеко. І при цьому, підліток не буде відчувати докорів сумління, бо в його родині всі живуть так.

Постарайтеся бути максимально чесними зі своїми дітьми. Вирісша в атмосфері довіри дитина рідко коли опуститься до крадіжок. Адже вона знає, що може розповісти про свої потреби батькам, а вони її спокійно вислухають і допоможуть. Знаходьте час для спілкування з підлітком, розмовляйте з ним про проблеми, які його хвилюють, радьтеся з ним, включайте максимально в життя сім'ї.

Що робити, якщо дитина вже оступилася? Як вже було сказано, силові заходи - це тільки вихід негативних емоцій, страху і безсилля дорослих, але не вихід із ситуації. Після такої міри покарання підліток віддаляється від батьків. А його думки починають займати не моральна сторона вчинку, а сума, яку потрібно вкрасти в наступний раз, але так, щоб не бути спійманим. Озлобленість дитини в такому випадку може призвести до повторного злодійства, як способу помсти за приниження. Іноді підліток вибирає для цього кримінальний шлях, притягаючи до себе і батькiв ще більшу біду. Постарайтеся стримати свої перші пориви гніву, як би важко вам не було.

Вибрати найбільш правильне рішення, як себе вести в такій ситуації вам допоможе розуміння мотиву, який рухав підлітком при крадіжці. Серйозну розмову з дитиною про її вчинок краще провести, коли перша хвиля обурення і гніву вляжеться. Адже в пориві гніву можна наламати багато дров. У цій розмові важливо без зайвих емоцій і різких висловів дати зрозуміти, що провина сильно засмутила і стурбувала батьків. Постарайтеся з'ясувати у підлітка причини, що спонукали його оступитися. Проговорiть з ним, що потрібно зробити, щоб це більше ніколи не повторилося. Головне в цій розмові - не залякати підлітка, а ще раз донести до його свідомості, що можна робити, а що ні.

При подібнiй розмові не кидайте дитині фрази типу «тепер ти станеш злодієм», це може мимоволі запрограмувати її на подальшi правопорушення. Краще вживайте фразу «мене дуже засмучує, як таке могло статися з тобою, чесною і порядною людиною». Подібне висловлювання покаже підлітку, що до нього продовжують добре ставитися і не таврують ганьбою. До того ж подібною фразою виражається і ваше ставлення до того, що трапилося. І пам'ятайте: у ваших словах може звучати осуд вчинку, але не самої дитини!

Якщо дитина взяла із сімейної скарбнички значну суму, це призведе до обмеження всіх. Підлітку кажуть, що віднесені ним гроші були відкладені на такий-то захід (або купівлю того-то), яке значимо для дитини. Тому протягом деякого часу, поки сума знову не набереться, вся родина буде змушена відмовитися від... (і далі перераховуєте від чого відмовляється сім'я). Необхідною умовою має бути відчутність цього позбавлення для винного. Наприклад, відмова від щотижневих спільних виходів на роликах або оплати за інтернет (якщо тільки інтернетом користується не лише підліток) і т.п. Дитина повинна зрозуміти, що проступок стосується не тільки її самої, він зачіпає всю сім'ю.
 

Iншi статтi роздiлу:
Суперництво мiж дiтьми
Спілкування з батьками
Правильне відношення до грошей
Чи платити дитинi грошi
Чи треба вірити в Діда Мороза