Як навчити дитину впевненостi у собi

Як навчити дитину впевненостi у собi, вірi у власні сили і подолання труднощів? Є слова, без яких не може обійтися жодна людина, тим більше дитина. Це слова підтримки і любові.

Виховуємо оптиміста. Приблизно з 4-річного віку настає дуже важливий період у житті малюка. Цей період триватиме відносно недовго - до 7-8-ми років. Але саме тоді треба встигнути зробити багато чого. У цей час формується вміння спілкуватися з оточуючими людьми, здатність долати труднощі, віра у власні сили і ставлення до життя.

На що повинні звернути увагу батьки, і які найбільш поширені помилки вони допускають? Прислів'я про яблуню і яблука, які недалеко від неї впали, не позбавлене сенсу. Бувають, звичайно, і винятки. Але в сім'ї, де у батьків занижена самооцінка, де є пасивне ставлення до життя з присмаком фатальності, навряд чи діти виростуть оптимістами і будуть хоч скільки-небудь соціально успішні.

На жаль, мало хто розуміє, що у вихованні дитини дрібниць немає і бути не може. Малюк вбирає буквально все - до найменшого жесту й інтонації. Найпершою (і найбільш значимою теж) моделлю відносин для нього стануть відносини між батьками. Тон, яким спілкуються тато з мамою, погляди, якими вони обмінюються, емоції, які вони випромінюють - все це неминуче схоплюється, а потім використовується, як зразок для наслідування. Тому якщо ви відчуваєте труднощі, пов'язані з упевненістю в собі, якщо ви не вмієте правильно реагувати на неприємні ситуації, наприклад, на критику на свою адресу, то над цим доведеться попрацювати насамперед вам самим.

Можна і не можна: 10 правил успіху.
1. Перше, чого потребує ваша дитина, скільки б років їй не було, - це ваша любов та віра в неї. Тому що саме з вашої віри виростає віра дитини у власні сили. Ваша любов не повинна бути любов'ю-послугою, любов'ю-жертвою або любов'ю-очікуванням. Любіть без жодних умов - ні за що, просто тому, що у вашому житті є таке диво.

2. Одна з найпоширеніших батьківських помилок - невміння дистанціюватися від своєї дитини, вчасно зрозуміти, що ви з нею - не одне ціле, а дві абсолютно різнi і самостійнi особистості. Надмірна опіка ні до чого доброго не приведе. Але при цьому потрібно завжди бути доступним для дитини, щоб вона була впевнена - перемагаючи одного за іншим власних драконів, вона, тим не менш, завжди зможе розраховувати і на вашу допомогу.

3. У дитини, навіть самої маленької, не буває нічого не значущих питань, страхів, прохань. Тому до будь-яких проблем маленького чоловічка потрібно ставитися не поблажливо і зверхньо, а серйозно і по-дружньому. Чим раніше ви припините непотрібне сюсюкання і почнете спілкуватися на рівних, тим швидше ви налагодите з дитиною щирі і довірчі відносини.

4. Є ще один дуже важливий і дуже тонкий момент - всі ваші слова підтримки повинні відповідати обставинам, тому що діти завжди відчувають, коли їм брешуть. Нема чого на втіху підносити до небес дитину, якщо вона, наприклад, програла шкільну олімпіаду. Краще скажіть, що цього разу просто не пощастило, але ви в неї вірите, і все обов'язково вийде. До речі, навчити дитину гідно програвати, визнаючи сильні сторони інших дітей, теж дуже важливо.

5. Ніколи не дозволяйте собі висловлювань, що принижують гідність дитини, і вже тим більше, ніколи не робіть це при свідках. Зауваження повинне стосуватися тільки провини, а не особистісних якостей. Найкраще навіювання - коли дитина співчуває вашим переживанням і відчуває провину від того, що засмутила маму чи тата. Тобто вона переживає не через можливе покарання, а через те, що їй шкода вас.

6. Забудьте про заламування рук і сумних фразах типу: «І що тільки з тебе виросте?» На це є абсолютно точна відповідь: виросте те, що в нього вкладуть тато з мамою, тобто ви. Тому поставте це питання, перш за все, собі.

7. Не поспішайте брати участь у «розборках серйозних людей» в пісочниці. Тримайте ситуацію під контролем, однак втручатися не поспішайте. Ви отримаєте цінні відомості про свою дитину. Чи вміє вона бачити і відчувати емоції інших дітей? Як буде виходити з неприємних і складних ситуацій? Надайте їй виплутуватися самостійно.

8. Якщо з дитиною трапилася неприємність, утіште її, але потім обов'язково проведіть «розбір польотів». Привчайте малюка аналізувати ситуацію і прораховувати можливі наслідки своїх дій. Це як гра в шахи - перемагає той, хто дивиться на кілька ходів вперед.

9. Поважайте і підтримуйте всі найсміливіші мрії та плани своєї дитини. Обговорюйте їх всерйоз і без тіні усмішки, навіть якщо вона скаже, що винайшла пристрій для лову сонячних зайчиків.

10. У кожного з нас є право на помилку, в тому числі і у дитини. Пам'ятайте про це.

Iншi статтi роздiлу:
Нервова система дитини
Проявами дитячої агресії
Як виховати хороші звички
Як виростити справжнього чоловiка
Дитяча сварка