Залякування - боротьба з примхами
Не рiдко батькам, не витримавшим непослуху своїх малюків, доводиться вдаватися до такого відомого способу, як залякування дитини. Тим самим, дорослі намагаються швидше позбутися дитячих примх, щоб повернути, насамперед, собі стан спокою. Але чи можна через страх виховати здорову, сміливу, самостійну дитини? Для початку розберемося, з якою метою ми розповідаємо дітям про злих дядькiв і тiток, які спостерігатимуть за ними, перевіряючи, чи заснули вони, чи прибрали іграшки, чи доїли кашу? Цей варіант належить до способів контролю за дитиною, але базується на вихованні страхом, що має, насамперед, позначитися негативно на формуванні дитячої психіки.
Задамо собі питання: чи існують інші більш розумні способи приборкати неслухняну дитину і навчити
заходам безпеки, не втручаючись у ще зовсім слабкий внутрішній світ дитини, який і без того наповнений достатньою кількістю різних, не завжди позитивних, образів? Природно, є! Одними з вірних помічників залишаються казки. Головне - щоб ви не просто читали їх на ніч, а й обговорювали з дитиною прочитане, пояснювали, вислуховували її точку зору. Це дозволить закласти з раннього дитинства в дитині основи необхідних правил поведінки в суспільстві, а також понять про безпеку. Адже казка здатна донести до малюка саме те, чого ви так хочете його навчити.
Казки можуть бути жорстокими! - скажете ви. Чому вони можуть навчити? Але є чим заперечити: як правило, маленькі діти не здатні настільки яскраво представляти в своїй уяві застрашливі мотиви того, що відбувається в казках. Наприклад, дитина не стане акцентувати увагу на тому, що лисиця з'їла Колобка, а від козлика залишилися ріжки та ніжки, Червона шапочка дуже сумно поспілкувалася з Вовком. Малюка заворожує сама ритміка мови, голос, інтонації. Але прочитати казку можна по-різному! Ваш голос його насторожить саме в тому місці, в якому потрібно! І маленька дитина спочатку невиразно, потім все ясніше усвідомлює, вслухається, і по-тихеньку запам'ятовує дуже потрібні, необхідні застереження і правила безпеки. Але відбудеться це раніше, ніж прийде пора лякатися батьківських страшилок. Адже вони не приведуть ні до чого доброго - виростити страх і скутість, беззахисність, отже, спливуть комплекси в дорослому житті. Не забувайте про те, що засвоєне дитиною в ранньому дитинстві залишиться з нею на все життя.
У казці все сказано, все пояснено. Ваше завдання лише акцентувати дитячу увагу на деяких місцях. Маленьким дітям властиво копіювати ставлення батьків до чогось або до когось. От і покажіть своє ставлення до вчинків героя на прикладі казки про Колобка. Але зверніть увагу, ніхто Колобка не засуджує. Це прекрасний приклад для нас дорослих: ми не повинні засуджувати дитину, ми повинні лише засудити вчинок, який вона скоїла, і дати правильні поради на майбутнє. Отже, не лаючи, не принижуючи самого героя, дайте оцінку його поведінці. Допоможіть дитині зрозуміти у чому ж помилка, наприклад, в казці про Колобка.
В результаті подібного роду виховання, а не через залякування страшилками, ваш малюк не буде відчувати страху перед незвіданим. Навпаки, вселить ще в вас впевненість, що він може не боятися залишатися один - самостійно грати, малювати, ліпити, розфарбовувати. Він навчиться самостійності, а хіба не це головне для нас батьків, щоб не переживати через дрібниці.
Пам'ятайте, залякування дітей може призвести і до того, що дитина почне просто вам брехати. Вона буде боятися вас і ваших страшилок. Дозвольте ж своїм дітям бути добрими й сильними, не лінуйтеся давати їм можливість діяти й помилятися, трудіться над вашими відносинами з допомогою пояснень, а не залякувань! Адже уява у дітей і так дуже добре розвинена, вони живуть в світі своїх фантазій, а ось якими вони будуть, залежить від нас!
Iншi статтi роздiлу:
Що відбувається з поведінкою
Здоровий дитячий егоїзм
Щастя залежить вiд виховання
Як виростити щасливу дитину
Коли потрiбне покарання