Велика сім'я
Захiднi психологи вважають, що найбільш впевненою в собі людиною можна вважати тільки того,
хто
виріс у великiй сiм'ї поруч з мамою, татом, бабусею, дідусем, сестрами і братами. А
в нас вважають, що старшому поколінню краще жити окремо. Хто правий?
Про що ми думаємо, коли мова заходить про велику сім'ю? Що уявляємо собі: вічні суперечки «батьків і дітей», двох господинь на одній кухні або майже ідилічну картинку щасливого життя під одним дахом декількох поколінь? Коли бабуся читає на ніч
казки онукові, а дідусь з татом обговорюють політичні події, закрившись на кухні? Хтось зі свого досвіду знає, що велика родина - це дружба і стиль життя. Хтось скаже, що життя у великій родині - це мистецтво, і саме володіння їм допомагає уникати сварок і вирішувати спори. А комусь дорогі родичі поруч можуть привидітися тільки в страшному сні. Подивимося на життя великої сім'ї зсередини, вiдзначимо як плюси такого життя, так і можливі труднощі і методи їх подолання. Чому жити однією великою родиною добре?
Позитивнi сторонни. Один з плюсів великої родини, на який не можна не звернути уваги, - фінансова стабільність. Якщо навіть хтось із працюючих членів сім'ї раптом втрачає роботу, то на якості життя це суттєво не відіб'ється. Коли ми впевнені в завтрашньому дні, то відчуваємо себе в безпеці, тобто психологічно комфортно. Другий важливий наслідок проживання у великому колективі - прекрасна можливість розподілу домашніх обов'язків. Ви завжди маєте можливість обговорити з родичами і вибрати для себе відповідальність саме за ті види домашніх турбот, які подобаються або просто здаються найменш обтяжливими. У великій родині розподіл домашніх обов'язків майже ідеальний: можна вибрати саме ті клопоти, які кому до душі.
Ще одна безсумнівна перевага великої родини - спільний догляд за дітьми. У молодих мам і тат з'являється більше вільного часу, тому що в процес виховання молодшого покоління залучені всі члени сім'ї. Цікаво також, що саме у великій сім'ї в мами і тата частіше з'являється можливість провести час разом, що завжди важливо і потрібно навіть самим люблячим батькам на світі. Велика сім'я дозволяє виробляти досить інтенсивний обмін досвідом між поколіннями. В результаті молоді батьки мають всі шанси набити менше шишок на життєвому шляху, а старшому поколінню гарантована допомога в тому, щоб не відставати від стрімкого прогресу.
Діти, які ростуть у великому колективі, підсвідомо відчувають себе частиною великого цілого. Дитина з великої родини легко адаптується до колективу, підростаючи, легше переживає підліткові проблеми, в неї, в більшості випадків, підвищена успішність і рідкісні конфлікти з однолітками. Велика сім'я також є ідеальним «плацдармом» для освоєння складних, цікавих, що вимагають загальної замученості, занять: тільки у великій родині простіше організовувати домашні постановки і розвиваючі ігри з великою кількістю учасників. Велика і дружна родина неодмінно стає також своєрідним центром тяжіння для друзів і родичів, до неї тягнуться всі: відчуття надійності, спокою, затишку саме притягує в дім радість спілкування, благополуччя і успіх.
Економічна вигода. Кількість домашніх обов'язків на кожного члена сім'ї тим менша, чим більша сім'я. Економісти називають це явище «економією на масштабі». Так, за витратами праці і часу приготування вечері на велику і на маленьку сім'ю практично не відрізняється, тільки у великій родині це буде одна вечеря, а в двох окремих сім'ях - цілих двi! Економія на масштабі береже у великій родині і бюджет: при однаковому рівні споживання знижуються витрати на кожного за рахунок «спільних витрат». Простий приклад: рідкій сім'ї необхідні два пилососи або дві пральних машини, та й світло за вечерею горить одне для всіх.
Обман зору. Велика сім'я, де всі щасливі, - прекрасне, але далеко не повсюдне явище. Люди, що проживають під одним дахом вимушено, ведучі різні бюджети та страждаючi від нестачі площі, сім'єю не є. Якщо молоді люди живуть з батьками виключно тому, що ніде, вірогідність зіпсувати відносини і життя собі та іншим висока. Адже примусом і тіснотою велику сім'ю не згуртувати.
Друга проблема, яка може перешкоджати гармонії у великій сім'ї - це нерівномірний розподіл джерел доходу, інакше кажучи, наявність в сім'ї працездатних членів, які користуються тим, що їх і так люблять, і не бажають працювати. Якщо хто-небудь може, але не хоче вносити свій внесок в життя сім'ї, відповідальність за це повинен нести він сам, а не всі, хто живе разом з ним. Відселити молодих ледарів - правильне рішення, поїхати від батьків, які можуть, але не хочуть себе утримувати, - це нормально і не страшно. А допомагати і любити один одного на відстані ніхто не забороняв!
Третя проблема, яка може зробити неможливим життя великою родиною - міжособистісне несприйняття. Якщо одні члени сім'ї інших бачити не хочуть, то й не треба! В будь-якому випадку, чим псувати відносини спільним проживанням, краще добре ставитися один до одного на відстані. І, відвозячи дітей
на літо на дачу або сидячи за святковим столом на дні народження тещі, радісно думати: «Як же все-таки чудово, що ми живемо окремо!».
Метод складання. Навіть в самій дружній сім'ї періодично виникають суперечки і непорозуміння, конфлікти і диспути, змінюються ролі і відстоюються інтереси. Чи погано це? Ні, це означає, що характер у кожного свій і ми просто живемо нормальним активним життям. З самого моменту ухвалення рішення про спільне проживання нам необхідно зрозуміти, прийняти і засвоїти кілька нескладних правил-цеглинок, з яких і складається будиночок щастя великої родини. Давайте подивимося на основні види виникаючих проблем і знайдемо ті правила, які допоможуть їх уникнути або дозволити. Дитина з великої родини легше адаптується до колективу, підростаючи, вона рідше відчуває підліткові проблеми.
Конфлiкт перший: хто в кого в гостях. Якщо не з власного досвіду, то з досвіду друзів ми всі знайомі з ситуаціями, при яких старше покоління вважає, що воно поселило молодих до себе. Це найголовніша проблема. Якщо її не виникає чи вона не дозволена, велика сім'я стає дружною і щасливою сама по собі. Поділ території на «більш і менш свою» призводить і до знаменитих конфліктів двох господинь на одній кухні, і до вибухів несподіваних емоційних фонтанів на тему «що де лежить» і «хто що не так робить». Як же не потрапити в таку ситуацію?
Приймайте рішення про спільне життя тільки всi разом і тільки усвідомлено. Воно не повинно виходити з питань площі або достатку, а тільки з бажання жити разом.
За конфліктами через дрібницi часто стоїть проблема, яку люди намагаються приховати самі від себе. Не соромтеся говорити про те, що вас хвилює і ніколи не думайте, що «все само як-небудь складеться».
Трансформуйте конфлікти в обговорення. Не соромлячись говорити, не забувайте слухати і чути співрозмовника.
Ніякої зарозумілості: в одній родині господарі всi. При цьому велика відповідальність лежить на приймаючiй стороні. Прийшедшi члени сім'ї неминуче будуть якийсь час звикати. Їм потрібно допомагати в процесі асиміляції у велику сім'ю.
Пам'ятайте, що всередині однієї родини не можуть існувати «багаті» і «бідні»: якщо ви - одна сім'я, то всі рівні, незалежно від доходу кожного.
Поважайте один одного і вчіться один в одного.
Трохи налаштувавши ряд цих нехитрих правил на хвилю своєї сім'ї, ви навчитеся отримувати ще більше задоволення від спільного життя і зможете виховати щасливих дітей, які виростуть, і колись, хитаючи на руках власних онуків, будуть розповідати їм про свята і будні свого прекрасного дитинства у великій і дружній родині.
Конфлiкт другий: виховання дiтей. Коли всі члени родини намагаються виховувати дитину «хором», неминуче виникає конфлікт. Батьки повинні вести себе по-своєму, а бабуся з дідусем - по-своєму, цього не треба лякатися, і нікому не варто в цьому заважати. Найважливіше у вихованні дитини - злагодженість і послідовність. Всі виникаючі суперечки, розбіжності і проблеми, які виникають в процесі виховання дитини, необхідно обговорювати без його присутності.
Діти у великій сім'ї - спільна турбота, загальна проблема, спільна радість і спільна відповідальність, рівна і для батьків, і для бабусі й дідуся. Тому неприйнятно сприйняття старшого покоління, як безкоштовних няньок і, навпаки, їх малу участь у вихованні малюків. Не майте ілюзій досягнення абсолюту первинним розподілом обов'язків: міняйтеся, підтримуйте, заміняйте один одного.
Конфлiкт третiй: рiзнi звички. Велика сім'я завжди стикається з необхідністю звикання до різного ритму життя, до звичок та особливостей її членів. Хтось любить слухати гучну музику, хтось жити не може без частого прийому гостей, комусь необхідні ранкові новини, а хтось любить тишу і ранній вечірній сон. Як укласти все це в одну систему?
Поважайте чужі звички і захоплення і намагайтеся їх зрозуміти. Відомі випадки, коли невістка ненавиділа свекра за захоплення футболом, а відомі і зворотні - коли невістка і свекор відпрошуються у свекрухи та чоловіка на матч: так сильно захопив він її своєю футбольної пристрастю!
Зонуйте територію: в кожного члена сім'ї повинна бути можливість побути на самоті.
Домовляйтеся! Заздалегідь погоджуйте з домашніми візити гостей або літню відпустку. Завжди приємно, коли з твоїми думками рахуються.