Всi статтi роздiлу

Iдеальна дитина

Багато батьків у мріях представляють своїх 3-4-річних малюків справжніми маленькими леді і джентльменами, бажають виростити «золоту», ідеальну дитину. Що ж батьки розуміють під цим словом? У першу чергу, це три «не»: не розпещену, не егоїстічну, не примхливу. Iншими словами, ідеальна дитина чуйна, добра, ввічлива. Само собою зрозуміло, батьки бажають, щоб дитина була саме такою, але не всі діти чомусь виростають слухняними, добрими і чуйними. Чому? Тому що виховання - справа трудомістка і не дається легко, без прикладення зусиль.

Коли можна починати прищеплювати малюку такі якості? Хтось із батьків упевнений, що виховувати потрібно з пелюшок, а хтось і про 4-річну дитину скаже, що вона ще не здатна цього зрозуміти. Насправді більшу рацію мають прибічники пелюшкового підходу, і ось чому.

Дитина з найперших днів живе і виховується в певному середовищі, і, як губка, вбирає його особливості. Шлях, який проробляє малюк за перший рік життя, воістину величезний: від крихітного нетями до чоловічка, здатного спілкуватися й знаходити контакт з оточуючими його людьми. І саме в цей час закладаються перші якості. Як же це відбувається, адже дитині поки що неможливо пояснити, як поступати треба, а як - ні? Всі норми поведінки вона засвоює, спостерігаючи за спілкуванням навколишніх: бачить, як спілкуються близькі люди між собою і, звичайно, з нею. Якщо в сім'ї ввічливий і поважний стиль спілкування, він є звичним для дитини з перших місяців життя. У цьому випадку і чарівні слова з'являться в лексиконі дуже рано. Ці слова з'являться природно, без читань лекцій та педагогічних навіювань. І на запитання «Як ви змогли так виховати дитину?» батьки відповідять, що вона якось сама.

Або ось інший приклад. Якщо в родині слова «будь ласка» чи «вибач» не звучать з вуст дорослих, якщо замість «спокійної ночі!» звучить «Спи швидко!», замість «Дай, будь ласка!» чується «Віддай, а то зараз влетить!», нерозумно чекати приголомшливих педагогічних результатів. Дитина, як глина: що зліпиш, те й буде. Уявіть, що у вас в руках трафарет - шаблон у вигляді зайчика, як не старайся, але намалювати ведмедика не вийде. Так от «шаблон» - це стиль стосунків у сім'ї, а вийшов малюнок - це, звичайно, дитина. Який шаблон, таким вийде й картинка. Тому перший і головний етап у вихованні ідеальної дитини - демонстрація їй правильного прикладу дорослими.

Закріплення норм поведінки починається лише у віці близько 3-х років. Дитина, що переживає кризу 3-х років, може тимчасово стати зовсім примхливою, дещо агресивною. В цей час малюк постійно перевіряє батьків: а чи дійсно не можна те, що не можна? Це відбувається не через шкідливість або зіпсований характер, а тому, що маляті необхідно накреслити чіткі межі. У цей важливий період він позначає для себе межі дозволеного і не дозволеного, вчиться розрізняти «можна» і «не можна», «правильно» і «неправильно».

Ось, наприклад, малюк стукнув кулачком бабусю. Ви обурені, в цей момент потрібно підійти до нього і чітко, ясно сказати: «Ти зробив погано. Бити бабусю не можна». Потім потрібно домогтися, щоб дитина вибачилася перед бабусею. Можливо, доведеться пережити і рецидив, але якщо реагувати так, щоб дитина раз за разом розуміла, що це поведінка засуджується, воно скоро зникне. І, головне, потрібно відзначати похвалою ті випадки, коли дитина вчиняє правильно. Так як поганих ситуацій буває багато, потрібно набратися терпіння. Якщо ж погану поведінку то засуджують, то не помічають, у дитини не формується чіткої межі і норми правильності, які можуть так і залишитися нестійкими на довгий час.

Гра - універсальний спосіб виховання (навіть дорослі вчаться чомусь, завдяки іграм, що вже говорити про дітей). Особливо корисні сюжетно-рольові ігри. Це один з кращих способів показати дитині ефективні способи спілкування і дозволу дитячих, але таких непростих проблем. Отже, давайте пограємо з малюком. Для цього знадобляться будь-які іграшки, які є вдома. Це можуть бути м'які звірятка або чоловічки з конструктора, ляльки, загалом, щось, здатне позначити живу істоту. Спочатку, за правилами, дорослий грає за всіх героїв, але періодично запитує поради у дитини: що робити далі головному героєві? Чому йому щось не вдалося чи вдалося? Виконуючи ролі за героїв казки, підкреслюйте в їх репліках ключові слова і фрази.

Ще один ефективний спосіб виховання - стара добра казка. Вона вчить дітей бути більш терпимими і ввічливими. Це той же ігровий сюжет, але без іграшок. При цьому, казку можна придумати спеціально, щоб проілюструвати той чи випадок. Казки повинні бути простими й досить недовгими (чим менша дитина, тим коротша історія й простіша думка).

Для дітей більш старшого віку (5-6 років) для виховного засобу підійде історія для обговорення. Вона конструюється так само, як гра чи казка, тобто має в основі якийсь сюжет, пов'язаний з тією нормою, яку ми хочемо донести до малюка. Але героями в ній є вже не звірі, а люди. Нехай головний герой буде тієї ж статі, що і ваша дитина. Домовтеся, що коли малюк зрозуміє, що герой діяв чемно, він повинен хлопнути в долоні. А коли неввічливо - тупнути ногою. Робіть паузи в тих місцях, де ви чекаєте реакції дитини.

Ось лише деякі рекомендації, які можна дати батькам, що мріють про «золоту» дитину. Але найголовніше у вихованні - розуміння своєрідності внутрішнього світу дитини, довірливість і теплота відносин. Бо жодні педагогічні стратегії (докори, повчання, прорахована похвала) не замінять простого «ти в нас найкращий».
 

Iншi статтi роздiлу:
Великдень - сiмейне свято
Зручна дитина
Гіперопіка пов'язана з комплексами
Молодша дитина в сім'ї
Підліткові проблеми