Як часто хвалити дитину
Чи часто ви хвалите свою дитину? Психологи радять, щоб вона виросла розумною, здоровою і успішною, співати їй дифірамби потрібно кожен день. І навіть якщо не знаєте за що, придумайте. Головне, не перестаратися і навчитися вимовляти потрібні слова в потрібний момент.
Перш за все, похвала повинна бути щирою. Іноді здається, за що хвалити? Помив син за собою чашку, заправила донька постіль - що в цьому особливого? Однак не треба забувати, що всі ці елементарні, з точки зору дорослого, речі дитині простими не здаються. Для неї величезна праця читати по складах, вирішувати задачки, прибирати свої
іграшки і т.д. Нехай це виходить у неї кострубато, але вона все одно заслуговує вашого схвалення. Інакше тяга до знань випарується назавжди.
Якщо вирішите разом з дитиною зробити уроки, приступайте до цього заняття тільки в хорошому настрої. Рівний, спокійний настрій - запорука вашої об'єктивності. І вам простіше буде розгледіти серед низки жахливих закорючок ту саму рівну букву і не насварити дитину за карлючки, а звернути увагу і похвалити саме за цю вдалу букву. Результат не змусить довго чекати, наступного разу рівних букв буде набагато більше.
У похвалі головне розрахувати правильну дозу. Якщо вихваляти дитини з приводу і без, похвала швидко знецінитися і перестане сприйматися, як заохочення. Якщо малюк у чомусь талановитий, хвалити його потрібно обережно. Інакше перехваленний геній може зазнатися і потім йому буде дуже важко спуститися з небес на землю. Тому разом зі схваленням говорiть дитині, що талант - це добре, але від нього залежить далеко не все, і потрібно ще багато чому вчитися.
Інша крайність - недохваленность. Якщо зовсім не хвалити дитину, вона виросте несміливою і невпевненою у собі. Для дитини заохочення батьків - це мірило їх любовi. Тому сором'язлива, нерішуча, але талановита дитина потребує більшої порції словесного схвалення, ніж малюк середніх здібностей, але впевнений у собі. Батьки часто думають: вчиться нормально, проблем не виникає, веде себе пристойно, значить, справляється і відповідає нормі. Навіщо лізти до нього з телячими ніжностями? А діти сприймають подібну політику батьків, як покарання: не хвалять, значить мало постарався, недостатньо хороший. В результаті діти зі шкіри геть лізуть, щоб дістати схвалення. І моральний комфорт відчувають лише в тих випадках, коли батьки, нарешті, висловлюють своє схвалення. Небезпека в тому, що в дорослому житті недохваленi діти будуть домагатися схвалення з боку оточуючих всіма можливими способами. Якщо ж похвали не буде, вони поставлять на собі тавро: «Мене ніхто не любить».
Намагайтеся при похвалі не вдаватися до порівняння дитини з іншими. Дотримуйтеся правила: кожному віку своя похвала. Ви ж не будете заявляти однорічному карапузові: «Я отримав величезне естетичне задоволення від твоєї картини!» або сюсюкати «Розумник!, зайчик мій!» З підлітком, це не буде сприйматися, як похвала. Тому намагайтеся підбирати для схвалення слова, які підходять за віком. Для того, щоб правильно говорити з підлітком, вслухайтесь в слова, які він вживає. Хай вони вас іноді короблять, але це та мова, яку він розуміє не тільки головою, а й серцем. Тому замість чергового «Молодець!» iноді краще видати «Супер!», «Чудово!». А малюкам цілком підійдуть фрази, типу «Ти в мене найрозумніший, мій солодкий!». А взагалі похвала приємна всім і дітям, і дорослим. Так що хваліть один одного частіше і результати неодмінно будуть.
Iншi статтi роздiлу:
Дитяча грубість
Боротьба з хамством
Причини дитячої агресії
Ознаки наркоманії
Дiти i наркотики