Марракеш - туристична столиця Марокко

Туристична столиця Марокко - такою по праву вважається Марракеш, віддалений від Касабланки майже на 250 км. Це старовинне місто, засноване в XI столітті, зберегло східний колорит і особливу автентичність. Воно двічі було столицею країни. Умовно Марракеш ділиться на дві частини: Геліз (нове місто з широкими прямими вулицями і висотними готелями) і Медину. Колір Марракеша - рожевий, точніше, колір охри, в нього пофарбовані практично всі будівлі. У тому числі і вілли Жана-Поля Готьє, Мадонни та інших знаменитостей.

У Марракеші чудово збереглася стара частина міста. Туристів вражають мечеті, палаци, вузькі вулички, караван-сараї. Це місто, як ніяке інше, зуміло зберегти свій неповторний колорит і особливу архітектуру. Мечеті і медресе, хамами (східні лазні) і ринки, магазинчики - все це в достатку можна знайти в Медіні. Ринки вражають достатком фруктів і прянощів, яскравими кольорами національних нарядів і гомоном птахів. Тільки й встигаєш фотографувати! Що, втім, далеко не завжди подобається місцевим торговцям.

Дуже цікаво пройтися по Міднiй вулиці, де практично вручну виготовляють світильники, свічники, решітки та інші вироби з металу. Цікаво заглянути в яку-небудь аптеку, де запропонують безліч косметичних засобів на основі натуральних компонентів. Центр Медіни, осередок місцевого життя - площа Джамаа-Ель-Фна (площа відрубаних голів). За однією з версій, тут злочинцям відрубували голови або карали батогом, звідси така зловісна назва. Вдень місцеві торговці тут ліниво продають свіжовичавлений апельсиновий сік.

З настанням вечора все змінюється - площа оживає. Акробати і заклинателі змій (що пропонують сфотографуватися з рептиліями), похмурі ворожки і знахарі в оточенні якогось незрозумілого зілля, тлумачі Корану, танцюристи і музиканти-бербери, глитачi вогню - все це в достатку вихлюпується на ошелешених іноземців. Оживше середньовіччя! І все наяву. Відчуття нереальності що відбувається, сплеск емоцій, шум, гам, буйство фарб - це Джамаа-Ель-Фна, фантастичне місце по своїй енергетиці.

А зовсім поруч височіє Кутубія - знаменита мечеть, шедевр арабо-мавританського зодчества XII століття, оточена садом з апельсиновими деревами. Зовні Кутубія прикрашена різьбленим орнаментом, всередині рядами білосніжних арок, під якими моляться п'ять разів на день правовірні мусульмани. Не меншого інтересу заслуговує і Медресе Бен Юсефа, відкрите, на відміну від Кутубіі, для вільного відвідування, а також палац Бахія, вибудуваний на честь коханої дружини одного з візирів. Тут можна помилуватися мозаїчними підлогами, різьбленими орнаментами по алебастру, арками і внутрішніми двориками.

Місто так сильно зачарувало Жака Мажореля, французького художника першої чверті XX століття, що він купив тут землю, побудував на ній віллу, оточивши її самими рідкісними рослинами з екзотичних країн. Нині будинок Мажореля належить не менше знаменитому його співвітчизникові - модельєрові Ів Сен Лорану.

Із засобами розміщення в Марракеші все гаразд. Найрозкішніший готель, «Мамунiя», знаходиться неподалік від Кутубіі. Мало не на площі Джамаа-Ель-Фна розташований п'ятизірковий Les Jardins de la Koutoubia, з даху якого відкривається приголомшливий вид на старе місто і Кутубiю. Неподалік від Медіни, в живописному оазисі привільно розкинувся розкішний Palmerai Golf Palace з прекрасним Спа-центром, гольф-полями, відмінними просторими номерами, барами і ресторанами, де неодмінно запропонують мешуї (ягнята на рожні), тажин (рагу з курячого м'яса або риби у власному соку) і сіре вино (Vin Gris). Насправді колір цього марокканського вина - рожевий, і воно дуже добре «йде» під рибу чи м'ясо.

Але краще зупинитися в ріадах - так іменуються старовинні будинки, що належать багатим, часто знатним марокканським сім'ям. Це осередки розкоші і багатства, наповнені антикварними меблями, ексклюзивними предметами інтер'єру, килимами ручної роботи. Ріад (як правило на 5-10 номерів) є як у Медині, так і в Пальмере - кварталі престижних вілл і резиденцій, що в 15-20-ти хвилинах від Медіни. Між апельсиновими деревами у внутрішніх двориках розставлені столи, за якими небідні постояльці неквапливо попивають м'ятний чай або каву «касі». Коштує проживання в ріадi недешево: від 200 до 2 тисяч євро на добу. Але воно того варте. Кожен, напевно, мріє хоч на годину, але побути каліфом.

Особливо добре там відпочити після ринкової суєти і настирливості місцевих торговців, що пропонують тільки у них купити бабушi (шкіряні туфлі без задників і каблуків), берберські амулети від пристріту, килими або «старовинні» монети. Ліжко з натурального червоного дерева під балдахіном, оксамитові подушки, свіжі фрукти на багато інкрустованому столику, власна тераса, садок і іноді басейн, мозаїчні підлоги і різьблені стелі, фонтани і всілякі арки - все це створює в сукупності поняття "східної розкоші". І все це доступно.