Всi статтi роздiлу

Побічні ефекти раннього інтелектуального розвитку

У дитини з'явилися труднощі в спілкуванні з дітьми, неврологічні проблеми, несамостійність у побуті, погана координація, душевна черствість. Все це - можливі побічні ефекти раннього інтелектуального розвитку. У чому помилки, що зроблено не так?

Перша помилка. Найголовніша і часто зустрічається - надмірна увага до розвитку інтелекту малюка. У ранньому віці не можна робити упор на розвиток інтелекту, набагато важливіше допомогти малюкові розвинутися фізично, навчити його любові і співпереживанню (розвивати емоційну сферу), показати світ у всьому різноманітті. Алла Сиротюк в книзі «Синдром дефіциту уваги» пише: «Неприпустимо раннє (до 5-ти років) навчання дітей знакам, цифрам, рахунку та читанню, так як це може спровокувати дизонтогенетичний розвиток!» Адже мозок розвивається за об'єктивними нейробіологічними законами, поетапно, і якщо завдання, пропоноване дитині соціумом, входить в протиріччя або випереджає актуальну для її мозку ситуацію, відбувається енергетичне обкрадання. Це негативно позначається на формуванні тих процесів, які в даний момент часу активно розвиваються. Реакція на раннє навчання може бути відстроченою і згодом проявитися у вигляді різних неврологічних і емоційних порушень.

Ранній розвиток передбачає не просто інтелектуальний розвиток, а всебічний:
# Фізична активність - прогулянки, фізкультура, рухливі ігри, загартовування. Глен Доман, один з ідеологів раннього розвитку, стверджує, що будь-який фізичний розвиток стимулює розумовий. Його програма виховання геніїв передбачає активний розвиток вестибулярного апарату, повзання, перекиди, стрибки, кружляння вниз головою.
# Розвиток сенсорики - важливо забезпечити малюкові різні тактильні відчуття, адже рука розвиває мозок. Багато ідей на цю тему можна почерпнути у Марії Монтессорі.
# Творчість - малювання, ліплення, аплікація. Причому часто важливий не результат, а сам процес і радість від спільної творчості. # Музика, ритміка - слухаємо різну музику і знайомимося з музичними інструментами, вчимося рухатися під музику, займаємося ритмікою. До речі, вважається, що музика Моцарта активізує мозкову діяльність людини.
# Рольові ігри - дуже важливі для розвитку. Це і вдосконалення навичок, і пізнання світу, і можливість приміряти різні соціальні ролі.
# Розвиток навичок самообслуговування, самостійності.

Друга помилка. З'являється, коли метою стає придбання різних навичок, в тому числі читання і письма. Передчасно сформований навик надовго, а може, й назавжди залишається сформованим неправильно. До речі, саме тому вчити писати великими буквами не рекомендується до школи. Пам'ятайте, важливо не чому ви навчаєте дитину, не сама інформація, а бажання дитини самiй вивчати, пізнавати, відкривати світ.

Третя помилка. Насильство в будь-якій формі. Займатися можна тільки в ігровій формі і за обопільного бажання батька та дитини. Інтелектуальні систематичні заняття з дитиною до 3 років, «шкільні методи» - заняття за партою, з перевіркою засвоєного і оцінками - все це неприпустимо. Знання можна тільки пропонувати, але не нав'язувати.

Четверта помилка. Багато занять, багато інформації. У дитини повинні бути звичайні іграшки і достатньо часу для вільної гри. Приблизно до 3-4-х років не потрібно прагнути до систематичних занять. Після 4-х років починати систематично вчитися можна. Олена Данилова і Михайло Федотов у книзі «Як дати дитині енциклопедичні знання» радять відводити ігровому навчанню від 5-15-ти хвилин до 1-2-х годин на день, залежно від віку.

П'ята помилка. Не враховуються періоди сенситивності розвитку певних здібностей. Наприклад, сенситивний період для освоєння бігу, стрибків, гри в м'яч - до 4-х років. Для розвитку дрібної моторики - від 3 до 8 років. У перші роки життя малюка потрібно звернути увагу на розвиток моторики, почуттів, привчання до порядку, розвиток сенсорики, предметної діяльності.

Шоста помилка. Раннє навчання читанню. Обов'язково читайте малюкові, розмовляйте про прочитане, вчіть дитину різним видам переказу. Але зовсім не потрібно прагнути навчити її читати самостійно. Більшість дітей у віці до 3-4-х років можуть освоїти тільки механічне читання, вони не готові читати осмислено, з розумінням прочитаного. Цим можна відбити взагалі інтерес до читання.

Сьома помилка. Неувага до емоційної сфери. У ранньому віці для дитини головне - батьківська любов і ласка. Віце-президент Європейського комітету з освіти обдарованих дітей і юнаків при Раді Європи Дмитро Ушаков на конференції з раннього розвитку розповів про експеримент: доручили подбати про дітей з дитячого будинку розумово відсталим жінкам, які оточили їх любов'ю. Ці діти через деякий час показали при тестуванні набагато вищі результати розумового розвитку, ніж їхні однолітки, з якими займалися в дитячому будинку, але які відчували дефіцит любові.

Восьма помилка. Прагнення дати дитині енциклопедичні знання в перші роки життя. Як радять Олена Данилова і Михайло Федотов, інформація повинна знаходитися в межах дитини та її оточення. Не треба давати абстрактних, непотрібних їй в даний момент знань, адже вони, сорiше за все, швидко забудуться. Чим молодша дитина, тим більш конкретним речам її потрібно навчати.

Дев'ята помилка. Надмірна раціоналізація. Не забувайте про казки! Виявляється, кожна дитина у своєму розвитку має пройти етап міфологічного мислення, віри в диво. Це просто необхідно для нормального розвитку.

Дитячі психiатри говорять про необхідність казок в дошкільному віці, під час міфологічного періоду розвитку (з 2-х до 7-ми років). Якщо дитина цей період не проходить, якщо батьки починають налягати на інтелектуальний розвиток, наприклад, вчать математиці, а казки вважають шкідливим мотлохом, дитина залишається дуже формальною. Більше того, вона несподівано починає вірити у найрізноманітніші вигадані ситуації, які - вже в дорослому стані! - насилу відокремлює від реальності, може потрапити під вплив сект, псевдовчителів, політичних маніпуляторів. У неї свідомість не отримала щеплення відторгнення фантастичних моментів. Підводячи підсумок, хочеться сказати батькам: давайте вчитися на чужих помилках, а не на своїх!