Всi статтi роздiлу

Мозкова недостатність у дитини

Часто до психологів приходять мами зi скаргами на гіперактивність, некерованість, непередбачуваність в поведінці своїх дітей, говорять про їх неуважність, підвищену агресивність або, навпаки, плаксивість. Невміння сконцентрувати увагу призводить до поганої успішності в школі, а відхилення в поведінці дитини створюють певні проблеми у спілкуванні як з однолітками, так і з дорослими. Така поведінка може спостерігатися не тільки тому, що дитина розпещена або її неправильно виховали, а часто за всіма перерахованими вище ексцесами ховається мозкова недостатність. Її причини різноманітні. Це важкий перебіг вагітності: токсикози, загроза викидня. Це шкідливий вплив на організм вагітної жінки хімічних речовин, інфекційних хвороб. Це передчасні і переношені пологи, слабкість пологової діяльності та її тривалий перебіг, недолік кисню (гіпоксія). Після пологів несприятливий вплив на мозок чинять часті або важкі захворювання та інфекції, що супроводжуються різного роду ускладненнями протягом першого року життя малюка. На жаль, масовість легких мозкових порушень - нова реальність останнього десятиліття. 40-60% сучасних дітей, якi щороку приходять до школи, мають функціональні порушення в діяльності мозку.

Крім гіперактивності, коли дитина легко відволікається і надто рухлива, до симптомів недостатностi відносять підвищену розумову стомлюваність, відволікання уваги, труднощі в запам'ятовуванні нового матеріалу, погану переносимість шуму, яскравого світла, спеки і духоти, заколисування в транспорті з появою запаморочення, нудоти. Можливі головні болі, перезбудження або загальмованість дитини до кінця дня перебування в дитячому саду.

Проблеми в школі. У максимальній мірі ознаки мозкової недостатності проявляються в початкових класах школи. У дитини з мозковою незрілістю несподівано для батьків з'являються проблеми. Нормально розвивашись до школи, вона раптом виявляється стійко не встигаючою і навіть може потрапити в клас корекції. Серед дітей можна виділити групу, де інтелект не порушений, але результати діяльності знижені через нестачу посидючості та уваги. В інших випадках же спостерігається поєднання мозкової незрілості із затримкою психічного розвитку. Очевидно, що самі по собі особливості мозкових дисфункцій не можуть служити серйозною перешкодою для успішного навчання і, за певних умов, можуть бути подолані.

Існуючий режим навчання – 40-хвилинні уроки, протягом яких потрібна постійна увага та продуктивна робота без відволікань, з дотриманням дисциплінарних вимог виявляється нездоланною перешкодою для дитини з мозковою незрілістю. Специфіка інтелектуальної діяльності таких дітей полягає в циклічності. Час, протягом якого вони можуть довільно продуктивно працювати, як правило, не перевищує 5-15 хвилин, після закінчення яких діти втрачають контроль над розумовою активністю. Мозок відпочиває, накопичуючи енергію для наступного робочого циклу. Якщо інтелектуальна робота дитини добре організована, продумана і здійснюється тільки в ці активні періоди, то її навчання проходить дуже ефективно.

У дітей з мозковою недостатністю, як правило, рівень інтелектуального розвитку нормальний. Але, при цьому, вони відчувають значні труднощі в шкільному навчанні та соціальнiй адаптації. Внаслідок вогнищевого ураження, недорозвинення або дисфункції тих чи інших відділів мозку недостатність у дітей виявляється у вигляді порушень рухового і мовного розвитку, формування навичок письма (дисграфія), читання (дислексія), рахунку (дискалькулія). І в наш час все більше зустрічається дітей, у яких такого роду труднощі у навчанні, причому традиційні методи психолого-педагогічного впливу (наприклад, робота зі слухоречевою пам'яттю, формування рахункових операцій) для них часто не приносять стійкого результату.

Як допомогти дитині? Є два шляхи лікування мозкової недостатності: медикаментозний і нейропсихологiчний у вигляді комплексу фізичних вправ. В даний час нейропсихологiчна програма для корекції дуже актуальна у всьому світі. Дуже важливо, що в програмі корекція спочатку спрямована не на розвиток вищих психічних функцій - уваги, мислення, пам'яті, мови, а на базальний сенсомоторний рівень, тобто на розвиток незрілих функцій мозку, як би «пропущених» дитиною на етапах раннього розвитку. Сенсомотoрна корекція не ставить безпосереднім завданням виправлення успішності або поведінки, вона створює умови для успішного функціонування тих структур головного мозку, що з якихось причин не включилися в активну діяльність.

Основною метою програми сенсомоторної корекції є стимулювання певних відділів головного мозку через тілесно-орієнтовані вправи. Дитина привчається бути дисциплінованою, націленою на досягнення поставленого завдання, вчиться контролювати себе і взаємодіяти з однолітками. Власні досягнення та успіхи на заняттях сприяють підвищенню її самооцінки і впевненості в собі, а освоєння нових завдань та видів діяльності розширює уявлення про власні можливості. I звичайно, крім загального розвитку інтелектуальної діяльності, заняття сприяють загальному оздоровленню організму дитини, оскільки в програму включені дихальні вправи, елементи самомасажу, вправи, спрямовані на регуляцію м'язового тонусу, розвиток тілесної чутливості, гнучкості тіла. Батьківські відгуки дітей, які пройшли дану програму, говорять самі за себе. Після проходження програми у дітей відзначали поліпшення пам'яті, успішності, почерку, хтось почав швидше робити уроки, читати, рахувати. Покращились характеристики уваги, посидючість, зменшилася неуважнiсть та імпульсивність. Одночасно з цим у багатьох дітей спостерігаються зміни в емоційно-вольовій сфері: діти стали більш спокійними, врівноваженими. При оцінці батьками рухових порушень було відзначено зменшення незграбності, незручності, поганої координації рухів і труднощів дрібної моторики. Практично всі батьки відзначають, що у дiтей зміцнилося здоров'я: вони менше або зовсім не хворіють.

Якщо вам не байдужа доля вашої дитини, якщо ви хочете бачити у своїх дітях друзів і союзників, уважно прислухайтесь до порад неврологів, психологів. Звертайтеся по допомогу, якщо дитина вас насторожує й засмучує. Спільними зусиллями психолог і батьки допоможуть дитині подолати труднощі зростання і виховання.