Всi статтi роздiлу

Здатність слухати і розуміти звуки

Здатність слухати і розуміти звуки - мовний слух - не виникає сама собою навіть при наявності гострого природного слуху, її треба цілеспрямовано розвивати. Вже до трьох років дитина має досить великий обсяг слухових вражень, але вона ще не вміє управляти своїм слухом: прислухатися, порівнювати, оцінювати звуки за силою, тембром, характером, ритмічною структурою.

З чого ж складається розвинений мовний слух? Ось його компоненти. Звуковисотний слух - це вміння впізнавати звуки різної висоти і тембру і самому змінювати голос. Слуховою увагою називають здатність визначати на слух те чи інше звучання і його напрямок. За допомогою фонематичного слуху дитина може відрізнити одні мовні звуки від інших, завдяки чому розрізняються, впізнаються і розуміються слова, наприклад: будинок-сом-лом-кім. Сприйняття темпу і ритму мови - це здатність правильно чути і відтворювати ритмічний малюнок слова, особливості його звукової будови, що залежить від кількості складів і місця ударного складу. Малюк може відтворити складову структуру слова ще не вміючи правильно оформити його фонетично: наприклад, замість слова "цеглини" вимовляє "тітіті". Ритмічний малюнок слова тут збережений.

Розвинений мовний слух дозволяє: правильно вимовляти звуки, чітко вимовляти слова; володіти голосом (говорити голосніше або тихіше, ритмічно, плавно, прискорюючи або сповільнюючи мову); оволодіти словниковим запасом і граматичним ладом мови; успішно освоїти письмо і читання.

Пропонуємо вашій увазі покрокову програму розвитку мовного слуху. Ця логопедична драбинка широко використовується логопедами та педагогами, однак наведені вправи нескладно виконувати і в домашній обстановці. Спочатку визначiть рівень розвитку мовного слуху. Для цього почніть з важких вправ, рухаючись до більш легким. Коли початковий рівень фонематичного сприйняття буде встановлено, займатися починайте від простих вправ до складних.

Календар розвитку фонематичного слуху немовляти:
1 тиждень - реагує на звук переляком чи зміною в поведінці.
2 тиждень - прислухається до звучання брязкальця, стежить за переміщенням в будь-якому напрямку, якщо звуковий сигнал і сама іграшка виникають одночасно.
3 тиждень - слухове зосередження; затихає при різкому звуці.
4 тиждень - прислухається до звуку дзвіночка, що висить над ним, гальмуючи свої рухи.
1 місяць 1 тиждень - прислухається до звуків, голосу дорослого, реагує на голос переляком чи зміною в поведінці.
2 місяці 1 тиждень - починає прислухатися до все більш тихим звуків: досить неголосно поговорити з малям, і воно заспокоюється; розпізнає звуки, шукає джерело звуку поглядом, поворотом голови, короткочасно завмирає у відповідь на звук дзвіночка, брязкальця, шурхіт паперу.
2 місяці 2 тижні - жива реакція на загрозливі звуки.
2 місяці 3 тижні - досить впевнено відшукує джерело звуку, прислухається з великою увагою до мелодійних звуків музичного інструменту, людського голосу, радіє їм.
2 місяці 4 тижні - у відповідь дії на звук: зосередження уваги, посмішка, рухи рук, ніг, голосові реакції, повертає голову і знаходить поглядом джерело звуку.
3 місяці - слухає музику (віддає перевагу класичнiй).
4 місяці - починає мимоволі наслідувати почутим звукам, виникнення співочих інтонацій.
5 місяців - повертає голову до мовця (у бік джерела звуку), перебуваючи в різних положеннях: на спині, животі, на руках у дорослого; пізнає голоси близьких людей; прислухається не тільки до звуків зовнішнього світу, але і до звуків, які видає сам.
6 місяців - розрізняє своє і чуже ім'я.
7 місяців - оцінка і розуміння осмислених звуків.
9 місяців - подобається слухати музику, з'являються улюблені і нелюбимі мелодії.
12 місяців - розуміння часто вживаних слів.

Крок перший: розрiзняємо немовні звуки. Вміння визначати на слух те чи інше звучання і напрямок звуку розвивається дуже рано, буквально з перших днів життя. Як це відбувається, приблизно відображено в календарі. Починати слухові тренування потрібно з розвитку здатності розрізняти і впізнавати звуки, що не відносяться до мови. Можна запропонувати дитині послухати звуки за вікном: що шумить? (дерева), що гуде? (машина), хто кричить? (хлопчик) і т.д. Допоможіть визначити джерело звуку.

Гра "Гучні підказки". Дорослий ховає іграшку, яку дитина повинна знайти, орієнтуючись на силу ударів в барабан (бубон, хлопки в долоні і т.д.). Якщо малюк підходить близько до того місця, де захована іграшка, - удари гучні, якщо він віддаляється - тихі. Помінятися ролями, щоб і малюк спробував створювати звуки, i мiг орієнтуватися в гучності і потужності звучання.
Гра "Де подзвонили?" вчить визначати напрямок звуку.
Гра "Дізнайся, що дзвенить (гримить)?". На столі кілька предметів (або звучних іграшок). Пропонуємо малюкові уважно послухати і запам'ятати, який звук видає кожен предмет. Потім закриваємо предмети ширмою і просимо відгадати, який з них зараз дзвенить або гримить. Цю гру можна варіювати: збільшувати кількість предметів, змінювати їх. Можна розрiзняти по звуках і предмети побуту: шурхіт газети, переливання води, як рухається стілець і т.д.

Крок другий: розрізняємо звуки, слова і фрази за тембром, силі і висоті голосу.
Гра "Дізнайся, хто покликав". Цю гру добре проводити, коли вся сім'я дома. Дитина стоїть спиною до вас, хтось із рідних чи гостей називає його ім'я. Малюк впізнає людину по голосу і підходить до неї.
Гра "Близько - далеко". Дорослий видає різні звуки. Дитина вчиться розрізняти, де гуде пароплав (у-у-у) - далеко (тихо) або близько (голосно). Яка сопілочка грає: велика (у-у-у низьким голосом) або маленька (у-у-у високим голосом).
Казка "Три ведмеді". Змінюючи висоту голосу, попросити малюка відгадати, хто говорить. Якщо дитина не може назвати персонаж на ім'я, хай покаже зображення на картинці. Коли малюк навчиться розрізняти репліки по висоті звучання, попросіть його самого вимовити одну із фраз за ведмедя, ведмедицю і ведмежат голосом, змінним по висоті.
Гра "Дізнайся по голосу". Перед дитиною картинки із зображенням домашніх тварин та їх дитинчат - корови і теляти, вівці і ягняти і т.п. Кожне звуконаслідування дорослий вимовляє то низьким голосом (корова), то високим (теля). Малюк, орієнтуючись на якість і висоту звуку одночасно, знаходить відповідну картинку (наприклад, зображення корови або теляти).

Крок третій: розрізняємо близькі за звучанням слова.
Гра "Правильно-неправильно". Дорослий показує дитині картинку і голосно, чітко називає те, що на нiй намальовано, наприклад: "вагон". Потім пояснює: "Я буду називати цю картинку то правильно, то неправильно, а ти уважно слухай. Якщо я помилюся - стукни в долоні. Спочатку давайте слова, легкі за звуковим складом, потім - більш складні.
Гра "Слухай і вибирай". Перед дитиною картинки з предметами, назви яких близькі за звучанням: рак, лак, мак, бак, сік, сук, дом, лом, сом коза, коса, калюжі, лижі, мишка, миска і т.д. Дорослий називає 3-4 слова в певній послідовності, дитина відбирає відповідні картинки і розставляє їх у названому порядку.
Гра "Докажи слівце". Дорослий читає віршик, а дитина договорює останнє слово, яке підходить за змістом і римою.

Крок четвертий: розрізняємо склади.
До четвертої ступені дитина вже підготовлена, щоб вчитися розрізняти склади. Найлегші для проголошення звуки: ф, в, п, б, н, тому й починати розрізняти склади краще з елементарних комбінацій, що включають саме ці звуки. Наприклад, ви вимовляєте ряд складів, змінюючи останній, а малюк каже, що зайве (па-па-па-ба). Можна ускладнювати гру, вводячи помилкові склади в середину або початок, змінюючи голосні літери (ба-ба-бо-ба, га-ка-ка-ка).
Гра "Однакові чи різні". Дитині на вушко говориться склад, який вона повторює вголос, після чого дорослий або повторює той же, або вимовляє протилежний. Завдання - вгадати однакові чи різні склади були вимовлені. Склади треба підбирати ті, які малюк вже здатний повторити правильно. Цей метод допомагає розвинути здатність розрізняти звуки, вимовлені пошепки, що чудово тренує слуховий аналізатор.
Поступово протягом цього періоду треба оволодіти вмінням розрізняти всі опозиційні звуки: свистячі і шиплячі, дзвінкі і глухі, фрикативні і вибухові, тверді і м'які.

Крок п'ятий: розрізняємо фонеми (звуки рідної мови). Починати треба обов'язково з розрізнення голосних звуків.
Гра "Вгадай-ка". В малюка картинки із зображенням вовка, немовляти, пташки. Дорослий пояснює: "Вовк виє: у-у-у", "Немовля плаче: а-а-а", "Пташка співає: і-і-і". Просимо малюка підняти картинку, відповідну вимовленому дорослим звуку. Аналогічно вчимося розрізняти приголосні звуки.
Гра "Звук заблукав". Дитина повинна відшукати не підходяче за змістом слово і підібрати потрібне. Крок шостий: Слухаємо і аналізуємо. На завершальній ступені в системі розвитку фонематичного слуху вчимо ділити слова на склади, визначати кількість складів у слові, вміти "вiдстукувати" ритмічний малюнок дво- і трискладових слів.
Гра "Скільки звуків?". На цьому етапі діти здатні визначати кількість голосних звуків при злитому проголошенні (один, два або три голосних звуки: а, ау, оуі, аеа). Дитина повинна відкласти на столі стільки паличок, скільки звуків почув.
Гра "Букви, по порядку стаєте". Перед малюком лежать картки з буквами. Дорослий вимовляє поєднання з голосних звуків спочатку по два: ау, іа, потім - по три звуки: ауі, iау. Дитина розкладає на столі букви в даному порядку. Потім приступаємо до аналізу приголосних звуків. Починаємо з того, що вчимо виділяти останній приголосний звук в слові, що закінчується обов'язково на т або к.

Як тренування, пропонуємо вправу з картинками або предметами "Останній звук": малюк повинен ясно вимовити назву предмета або того, що зображено на картинці, роблячи акцент на останньому звуці. Можна розкласти картинки в два стовпчики, в перший - картинки, назви яких закінчуються на звук т, а в іншій - на звук к. Показуємо картинку і вимовляємо її назву, опустивши останній звук (ко. .., пау ..., ма ...). Малюк називає слово, а потім вимовляє звук, який був пропущений.
Вправа "Відшукай слово, відшукай звук": дитина повинна вставити у вірш потрібне слово і визначити, який звук пропущений. Якщо з цим завданням вона впоралася легко, можна запитати, де пропущено звук: на початку, середині або кінці слова. Землю риє старий к. .. від (кріт), Під землею він живе. Нам темно. Ми просимо тата включити пояскравіше ла ... пу (лампу), на арену вийшли ... ігри (тигри), ми від страху всі притихли.

Ця шестиетапна система розвитку мовного слуху - своєрідний фундамент для гарної дикції. Будуйте цей фундамент разом зі своїм малюком, вчіться слухати і чути, тоді і говорити стане легко і приємно.